| dc.description.abstract | Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти, розробці методики її формування у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Професійна готовність вчителя музичного мистецтва є професійно важливою інтегративною якістю особистості, що поєднує в собі засвоєні у процесі професіоналізації гуманістичні ціннісні орієнтації, професійно-етичні норми та етично значущі особистісні якості, які регулюють професійну діяльність і спілкування. Сутнісний зміст професійної готовності майбутніх учителів музичного мистецтва адекватно розкривають чотири компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісно-рефлексивний і діяльнісний. Мотиваційно-ціннісний компонент готовності майбутніх учителів музичного мистецтва відображає сформованість потреби в творчій діяльності, спрямованість на створення умов для саморозвитку, самореалізації дітей у мистецькій діяльності, усвідомлення значущості музичного мистецтва у системі освіти. Когнітивний компонент характеризує компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва у використанні особистісно-орієнтованих технологій навчання та виховання у музично-естетичному просторі школи, впровадженні інноваційних методик організації різних видів музично-творчої діяльності учнів. Особистісно-рефлексивний компонент готовності представлений професійно важливими якостями особистості (здатність до самоаналізу і самооцінки власної педагогічної діяльності, відповідальність, емпатія, почуття гармонії, естетичного смаку). Діяльнісний компонент знаходить вияв у вміннях вибору та доцільного поєднання музично-виконавських і творчих форм роботи, вміннях планування та реалізації різних видів музично-творчої діяльності за законами емоційної драматургії, створення емоційно-захоплюючої атмосфери, комунікативних та організаторських і музично-творчих уміннях. Враховуючи сутнісні характеристики і структурні компоненти формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти, ми визначили відповідні критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісно-рефлексивний, діяльнісний) та показники, що дають змогу оцінити рівень сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору. Показниками мотиваційно-ціннісного критерію визначено: професійно-ціннісне ставлення до майбутньої музично-педагогічної діяльності; спрямованість на професійно-творчу діяльність зі створення музично-естетичного простору загальноосвітньої школи; прагнення до особистісного саморозвитку, професійного самовдосконалення; прагнення до професіоналізму у вирішенні завдань створення музично-естетичного простору навчального закладу; мотив реалізації власного творчого потенціалу як запорука самореалізації учнів у музично-естетичній діяльності. Показниками когнітивного критерію є: знання про особливості використання музично-педагогічної підготовки у створенні музично-естетичного простору загальноосвітньої школи; система знань про музично-естетичний простір навчального закладу; знання творчих методів і форм організації процесу музичного виховання та освіти під час урочної та позаурочної діяльності дітей; знання новітніх музичних технологій створення музично-естетичного простору загальноосвітньої школи. Особистісно-рефлексивний критерій характеризується такими показниками: здатність до адекватної оцінки своєї діяльності зі створення музично-естетичного простору загальноосвітньої школи; сформованість професійних виконавських умінь; організаторські вміння; щирість, доброзичливість, емоційність у професійному спілкуванні з дітьми; емоційна чутливість до музики; здатність до емпатії; сформованість естетичних почуттів і емоцій, адекватних цілям і завданням музично-естетичного виховання. Як показники діяльнісного критерію розглядаються уміння професійно-творчої музично-педагогічної діяльності, необхідні для створення музично-естетичного простору загальноосвітньої школи; вміння включення учнів у різні види музичної діяльності на уроці та поза уроками; вміння використання колективних форм музично-творчої діяльності у створенні музично-естетичного простору навчального закладу; вміння стимулювання інтересів учнів до музично-творчої діяльності в умовах школи. Відповідно до визначених критеріїв і показників було підібрано комплекс діагностичних методик (анкетування, опитування, тест Т. Ільїної «Мотивація навчання у ЗВО»; методика вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокіча, заснована на прямому аранжуванні двох списків цінностей: термінальних – цінностей-цілей та інструментальних – цінностей-засобів; методика діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційній сфері О. Потьомкіної, що дає змогу визначити чотири установки особистості в діяльності: на процес, на результат, на альтруїзм, на егоїзм; «Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху» (Т. Елерс), методика К. Замфір у модифікації А. Реана щодо діагностики мотивації професійної діяльності; методика «Вивчення професійної спрямованості особистості» Є. Рогова; методика А. Реана «Мотивація досягнення успіхів та уникнення невдач»; методика Р. Нємова «Вимірювання мотивації досягнення успіхів та уникнення невдач», адаптовані до дисертаційного дослідження), які допомогли на констатувальному етапі дослідження визначити й описати чотири рівні вищезазначеної готовності: мінімальний, низький, достатній, високий. Мінімальний рівень характеризується безсистемністю та частковістю психологічних, педагогічних, методологічних, музичних і мистецьких знань, відсутністю навичок їх застосування у педагогічній діяльності з організації музично-естетичного простору закладу загальної середньої освіти,зацікавленості в ознайомленні та впровадженні інновацій у власну професійну діяльність. Низький рівень визначається фрагментарністю психологічних, педагогічних, методологічних, музичних, мистецьких знань, неусвідомленістю їх міжпредметних зв’язків, частковими можливостями поєднувати набуті знання з педагогічною практикою, недостатньою сформованістю комунікативних та організаційних умінь, відсутністю інтересу до впровадження інновацій у музично-естетичному просторі закладів загальної середньої освіти. Достатній рівень окреслюється наявністю необхідного обсягу психологічних, педагогічних, методологічних, музичних, мистецьких знань, усвідомленістю їх інтегрованого характеру, вміннями застосовувати професійні знання для вирішення типових і нетипових педагогічних ситуацій у сфері культурно-мистецької освіти, варіативністю педагогічного мислення, помірно розвинутими комунікативними й організаційними вміннями, зацікавленістю до інноваційних процесів у музично-естетичній підготовці учнів. Високий рівень характеризується сформованістю системи психологічних, педагогічних, методологічних, музичних, мистецьких знань, усвідомленням їх інтегрованого характеру та міжпредметних зв’язків, здатністю творчо застосовувати професійні знання і вміння для вирішення нестандартних педагогічних ситуацій у сфері мистецької освіти в музично-естетичному просторі закладів загальної середньої освіти, креативністю педагогічного мислення, актувальному етапі експерименту свідчать про те, що на початок експерименту високий рівень готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти виявлений у 1,32 % студентів ЕГ і в 1,83 % студентів КГ, достатній рівень – у 10,57 % студентів ЕГ і в 10,96 % студентів КГ. Низький рівень встановлено в 38,77 % студентів ЕГ і 38,36 % студентів КГ. Мінімальний рівень готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти складає 49,34 % в ЕГ і 48,85 % у КГ. Аналіз психолого-педагогічних джерел, узагальнення результатів констатувального етапу дослідження, а також урахування особливостей особистісно-професійного становлення майбутніх учителів музичного мистецтва дали змогу визначити комплекс педагогічних умов формування отовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти: інтеграція змісту професійної підготовки студентів шляхом реалізації міжпредметних зв’язків, поетапне впровадження в освітній процес технології музично-педагогічного проєктування, активізація пізнавальної діяльності студентів шляхом застосування інтерактивних методів і групових форм організації навчання. Модель формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти має відкритий характер і є складною динамічною системою, що об’єднує цільовий (мета, завдання), змістовий (методологічні підходи і принципи професійної підготовки), процесуальний (педагогічні умови, форми і методи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до створення музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти, етапи їх реалізації) та результативно-оцінювальний (критерії та рівні готовності) блоки, відображає цілісний педагогічний процес музично-педагогічної підготовки, що здійснюється поетапно. Результатом її впровадження є сформована готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти. Варто зазначити інноваційну спрямованість моделі формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору школи, що відповідає сучасній ній роботі в дисертаційному дослідженні була здійснена оптимізація сформованих у ЗВО методичних підходів на основі проєктування та реалізації функціональної моделі формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти. Це було зумовлено тим, що ця модель дозволяє вибудувати навчання як функціональну систему, що саморозвивається, в межах якої досягається цілеспрямоване, поетапне нарощування ресурсів саморозвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти. Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили, що реалізація обґрунтованих педагогічних умов та розробленої методики забезпечує комплексний розвиток усіх структурних компонентів готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, особистісно-рефлексивного, діяльнісного. В експериментальній групі, на відміну від контрольної, на статистично значущому рівні збільшилася кількість студентів з високим рівнем. | uk_UA |
