Особливості діалектичного педагогічного мислення

Abstract

Визначені й проаналізовані особливості діалектичного педагогічного мислення: континуальність (розуміння наявності проміжних, перехідних ланок між крайніми педагогічними позиціями); збалансованість (здатність уникати крайнощів, керуватися почуттям міри, розуміння внутрішньої суперечливості, парадоксальності педагогічних феноменів, принципової неможливості їх однобічного сприйняття); толерантність до невизначеності (здатність приймати рішення і діяти в умовах невизначеності, сприймати нові ідеї, змінювати власні пізнавальні стратегії). Визначені стадії розвитку діалектичного педагогічного мислення: на першій стадії спостерігається дихотомічне мислення за принципом «або – або»; на другій стадій (континуальне мислення) усвідомлюється наявність між полюсами протилежних педагогічних позицій проміжних, перехідних варіантів; на третій стадії виникає ідея динамічного балансу – усвідомлення того, що «золота середина» між полюсами педагогічної суперечності не стабільна, а мінлива і може змінюватися залежно від контексту (передусім, від рівня зрілості вихованця).

The basic descriptions of dialectical pedagogical thinking that have been defined are as follows: continuality (understanding of transitional intermediates between extreme pedagogical positions); balanced approach (ability to avoid extremes, following the sense of measure, understanding internal contradictions, paradoxicality of the pedagogical phenomena, fundamental impossibility of their one-sided perception); tolerance towards uncertainty (ability to take decisions and operate in the conditions of uncertainty, perceive new ideas, change one’s own cognitive strategies). Transition to dialectical thinking in a pedagogical context is performed through several successive stages: on the first stage there occurs dichotomy thinking based on the principle «or – or»; the second stage (continual thinking) is about recognizing intermediate, transitional variants between the poles of opposite pedagogical positions; the third stage is the emergence of an idea of dynamic balance, realization of the fact that a «golden mean» between the poles of pedagogical contradiction is not stable, but rather changeable and can change depending on the context (primarily on the level of maturity of a pupil).