Методологічна культура викладача вищої школи: дефінітивний і структурний аналіз

Abstract

У статті показано, що сучасна система вищої освіти потребує викладачів з високим рівнем методологічної культури. Здійснено дефінітивний аналіз поняття «методологічна культура викладача вищої школи». Методологічна культура викладача визначена як особлива культура його наукового мислення, базою якої є методологічний світогляд, знання, вміння та навички, необхідні для здійснення професійної діяльності, і досвід рефлексії (самопізнання та самооцінювання професіонала, який прагне вдосконалити не лише власну наукову чи педагогічну діяльність, а й систему вищої освіти в цілому). Визначено компоненти (інформаційний, комунікативний, методичний, управлінський, науково-дослідницький, акмеологічний) й дано характеристики основних компонентів методологічної культури викладача вищої школи. Визначено основні напрями та форми розвитку методологічної культури викладача вищої школи. Схарактеризовано рівні розвитку методологічної культури викладача. Показано, що фундамент методологічної культури викладача складають філософські, психологічні, культурологічні, педагогічні знання, методичні уміння та навички. Висунуто гіпотезу, що методологічна культура формується в процесі навчання і розвивається в процесі інноваційної педагогічної діяльності викладача. Про її наявність, той або інший рівень розвитку судять зазвичай за характером науково-педагогічної діяльності викладача, а також за її підсумками. Зроблено висновок, що для підвищення рівня методологічної культури викладачів у вищому навчальному закладі мають бути створені спеціальні організаційно-педагогічні умови, а в магістратурі організована спеціальна методологічна підготовка.В статье показано, что современная система высшего образования требует преподавателей с высоким уровнем методологической культуры. Осуществлен дефинитивный анализ понятия «методологическая культура преподавателя высшей школы». Методологическая культура преподавателя определена как особая культура его научного мышления, базой которой является методологический мировоззрение, знания, умения и навыки, необходимые для осуществления профессиональной деятельности, и опыт рефлексии (самопознания и самооценки профессионала, который стремится усовершенствовать не только собственную научную или педагогическую деятельность, а и систему высшего образования в целом). Определены компоненты (информационный, коммуникативный, методический, управленческий, научно-исследовательский,акмеологический) и даны характеристики основных компонентов методологической культуры преподавателя высшей школы. Определены основные направления и формы развития методологической культуры преподавателя высшей школы. Охарактеризован уровне развития методологической культуры преподавателя. Показано, что фундамент методологической культуры преподавателя составляют философские, психологические, культурологические, педагогические знания, методические умения и навыки. Выдвинута гипотеза, что методологическая культура формируется в процессе обучения и развивается в процессе инновационной педагогической деятельности преподавателя. О ее наличии, тот или иной уровень развития судят обычно по характеру научно-педагогической деятельности преподавателя, а также по ее итогам. Сделан вывод, что для повышения уровня методологической культуры преподавателей в вузе должны быть созданы специальные организационно-педагогические условия, а в магистратуре организована специальная методологическая подготовка.The article shows that the modern system of higher education requires lecturers with a high methodological culture. The analysis of definitions of the concept «the lecturer’s methodological culture» is presented. The lecturer’s methodological culture is defined as a special culture of his/her scientific thinking, which is based on the methodological outlook, knowledge, skills and competences that are necessary for the professional activity as well as reflection (self-cognition and self-estimation of the professional who aims to improve not only his/her own scientific or educational activity, but also the whole educational system). The main components of the lecturer’s methodological culture (informational, communicational, methodological, managerial, scientific, acmeologic) and their characteristics are defined. The main trends and forms of improving of the lecturer’s methodological culture are indicated. The article also presents the levels of the lecturer’s methodological culture. The author concludes that the level of methodological culture of the higher educational institution lecturer can be improved if special organizational and educational conditions, and specialized methodological training for Master students, are provided.