Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa
Browse
7 results
Search Results
Item Педагогічні особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку музичної обдарованості майбутніх учителів музичного мистецтва.(Дрогобич, 2021) Кравцова, Н.; Сізова, Н.; Белінська, Т.; Кравченко, І.; Kravtsova, N.; Sizova, N.; Belinska, T.; Kravchenko, I.У статті розглянуто педагогічні особливості й можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у розвитку музичної обдарованості майбутніх учителів музичного мистецтва. Зважаючи на інформатизацію системи вищої освіти й упровадження інноваційних та ІКТ у професійну підготовку фахів- ців для майбутньої педагогічної діяльності актуальним питанням залишається розвиток умінь майбутніх учи- телів музичного мистецтва гнучко працювати з різними інформаційними джерелами, електронними засобами комунікації та активно їх застосовувати. Проаналізовано наукові дослідження з проблем використання ІКТ в освітньому процесі, теоретико-методологічні підходи дослідження інновацій у навчанні студентів мистецького напрямку. Зауважено, що розвиток музичної обдарованості майбутнього вчителя музичного мистецтва у про- цесі професійної підготовки є пріоритетним завданням закладів вищої освіти. Розглянуто дефініцію понять «інформаційно-комунікаційні технології», «музична обдарованість», «інформаційно-комунікаційна компетент- ність» майбутніх учителів музики. Визначено, що педагогічні особливості використання ІКТ передбачають вивчення комплексу засобів для вдосконалення навчального процесу, адже засіб є джерелом навчальної інформації та інструментом у засвоєнні знань, а набуття ІКТ-компетентностей майбутніми вчителями музичного мисте- цтва передбачає потребу в отриманні знань, умінь, навичок і здатності розв’язувати різні професійні завдання. Зазначено, що розвиток особистої ІКТ-компетентності майбутнім фахівцем тісно пов’язаний із розвитком його обдарованості. Обґрунтовано, що створення спеціальних умов використання ІКТ сприятиме активізації сприйняття, розвитку інтелектуальних здібностей, мотивації та, зокрема, музичної обдарованості особистос- ті. Визначено, що в розвитку музичної обдарованості майбутніх учителів музичного мистецтва ефективним є особистісно-орієнтований підхід до навчання. Досліджено досвід використання різних видів ІКТ та їх педа- гогічний потенціал у розвитку музичної обдарованості майбутніх учителів музики. На основі аналізу наукових джерел щодо використання ІКТ в розвитку музичної обдарованості майбутніх учителів музичного мистецтва виокремлено найбільш доцільні засоби й методи навчання. Визначено, що активне включення в професійну під- готовку майбутніх учителів музичного мистецтва засобів ІКТ забезпечить розвиток музичної обдарованості, їхнє професійне зростання та набуття ІКТ-компетентності.Item Сучасний контент розвитку мистецької педагогіки в умовах інноваційних змін і реформ(Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2018, 2018-11-21) Кравцова, Н; Kravtsova, N.У статті висвітлено проблеми розвитку мистецької освіти і педагогіки, зокрема пошуку шляхів подолання духовної кризи суспільства, формування нової системи цінностей, здатної відповісти на буттєві запити сьогодення і заповнити духовний вакуум, що утворився у комфортно-прагматичному полі сучасної культури; окреслено коло завдань щодо професійної підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей.Item Виховний потенціал педагогічної музикотерапії на уроках музичного мистецтва в основній школі(Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2018-11-08) Кравцова, Н.; Kravtsova, N.; Іваннікова, І.; Иванникова, И.; Ivannikova, I.У статті розкривається педагогічний і виховний потенціал музикотерапії в освітньому процесі з метою розкриття внутрішніх резервних можливостей учні підліткового віку, підвищення їх емоційності, працездатності, стимулювання мотивації навчання.Item Стильовий підхід в диригентській підготовці педагога-музиканта(Херсон, 2018) Кравцова, Н. Є.; Кравцова, Н. Е.; Kravtsova, N.У статті розкривається сутність стильового підходу як змістовного компоненту музично-педагогічної освіти. Ядро стильового чуття складають глибоке знання музики, регулярне і систематичне вивчення творів різних історичних і національних традицій, гострота і розвиненість музичного слуху, а також загальний рівень «стильової» грамотності. Актуалізація даної проблеми зумовлена тим, що почасти переважна більшість студентів, виконуючи твір, не усвідомлює, не відчуває його стильової характерності, а отже, не може передати її у виконанні. У статті розглядаються способи та етапи освоєння стильових ознак музики в умовах диригентська-хорової діяльності на індивідуальних заняттях в класі хорового диригування та на заняттях хорового класу. Стильовий підхід в диригентській підготовці студентів розглянуто на прикладі вивчення творів духовної хорової музики ХХ-го століття.Item Модернізація сучасної музично-педагогічної освіти: перспективи і потреби(Миколаїв: Видавець Ємельянова Т. В., 2017) Кравцова, Н. Є.; Кравцова, Н. Е.; Kravtsova, N.В статті висвітлено специфіку процесу модернізації вищої музично-педагогічної освіти, яка характеризується переходом на принципово нову – рівневу – освітню модель (бакалаврат –магістратура); розкрито сутність компетентнісного підходу до побудови змісту, форм і методів навчання в новому освітньому стандарті; окреслено коло професійних завдань сучасного вчителя музичного мистецтва; визначено завдання у світлі реалізації концепції модернізації вокально-диригентської освіти у вищій школі.Item Теорія та методика роботи з жіночим хоровим колективом(Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2010) Кравцова, Н. Є.; Кравцова, Н. Е.; Kravtsova, N.; Пацкань, І. В.; Пацкань, И. В.; Patskan, I.; Шкільнюк, Г. М.; Шкильнюк, Г. М.; Shkilnyuk, G.В посібнику висвітлені теоретичні аспекти організації та учбової діяльності жіночого хорового колективу, зокрема специфіка комплектування хорових партій, особливості методики вокально-хорової роботи, розспівування, підбір репертуару, концертна діяльність та психологічні проблеми спілкування в хоровому колективі. Посібник містить великий репертуар з короткими коментарями щодо вивчення та виконання кожного твору. Навчально-методичний посібник адресований широкому колу освітян: майбутнім педагогам-музикантам, викладачам освітніх закладів, учителям музики загальноосвітніх шкіл, керівникам жіночих та дитячих хорових колективів.Item Шляхи формування самоосвітньої культури майбутнього педагога-музиканта в процесі диригентсько-хорової підготовки(Вінниця, 2018) Кравцова, Н. Є.; Кравцова, Н. Е.; Kravtsova, N.; Кравченко, І. М.; Кравченко, И. М.; Kravchenko, I.У статті розкривається професійне значення самоосвітньої культури для студента-музиканта, визначаються шляхи формування самоосвітньої майбутнього педагога-музиканта в процесі диригентсько-хорової підготовки. Тривалий час професійна підготовка студента-музиканта грунтувалася на збалансованому поєднанні групових та індивідуальних занять (постановки голосу, диригування тощо). Процеси модернізації спричинили істотне скорочення індивідуальних годин і перерозподіл навчального навантаження з аудиторного на позааудиторне у вигляді самостійної роботи студентів. Студенти-музиканти здійснюють самоосвітню діяльність безсистемно, без належної професійної спрямованості, що спричиняє зниження рівня їх професійної підготовки. Нагальне завдання полягає у розробці системної організації самоосвітньої діяльності студента, яка враховує специфіку музично-педагогічної освіти, багатий освітній, виховний і розвивальний потенціал диригентсько-хорового мистецтва. Теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження, узагальнення досвіду власної педагогічної діяльності дозволили визначити ефективні шляхи формування самоосвітньої культури майбутнього педагога-музиканта в процесі диригентсько-хорової підготовки, зокрема: структурування змісту диригентсько-хорових дисциплін в п'ять основних «дидактичних блоків»; індивідуальний освітній маршрут в опорі на особистісно-творчий потенціал; організація динамічного характеру навчально-педагогічної взаємодії в опорі на особистий приклад і авторитет педагога. Ефективність даних умов залежить від системно організованої діяльності викладача і студента, де провідна роль належить творчому і науково-дослідницькому видам діяльності.