Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Item
    Методика викладання фахових дисциплін (акордеон): навчально-методичний посібник
    (Вінниця: «Твори», 2024) Фрицюк, В. А.; Фрицюк, В. М.
    У навчально-методичному посібнику «Методика викладання фаховихдисциплін (акордеон)» розглядаються теоретичні і практичні питанняметодики викладання гри на акордеоні, а саме: «Історія розвитку методикинавчання гри на акордеоні», «Конструктивні особливості кнопкових таклавішних акордеонів», «Інтонаційно-виражальні можливості акордеона»,«Початковий етап навчання», «Звуковидобування та артикуляція»,«Розвиток виконавської техніки гри на акордеоні», «Форми і методирозвитку творчої активності учнів у процесі навчання гри на акордеоні»тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток креативності майбутніх учителів музичного мистецтва у класі акордеона
    (Київ, 2022) Фрицюк, В. А.; Фрицюк, В. М.
    Отже, середовище, сприятливе для формування креативності, зокрема, в класі акордеона, повинно мати високий ступінь невизначеності й потенційну багатоваріантність. Саме такі умови важливо створювати під час занять з основного музичного інструмента, оскільки вони сприяють розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва.проблем за допомогою сучасних технологій, дасть можливість розвитку технологічного мислення, готовності до інновацій та новаторства, усвідомленню відповідальності перед суспільством і окремими людьми за наслідки своїх технічних проєктів у майбутньому .
  • Thumbnail Image
    Item
    Методи розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва
    (Вінниця: ВДПУ, 2024) Фрицюк, В. А.; Фрицюк, В. М.
    У статті доведено, що оскільки основним видом діяльності студентів є навчальна, формування і розвиток креативності залежить від організації всієї навчально-практичної діяльності, зокрема, в класі основного музичного інструмента, яка має бути спрямованою на те, щоб студенти поступово переходили від простого відтворення отриманих знань, умінь і навичок до самостійного, творчого розв’язання поставлених завдань. Для стимулювання творчої мотивації майбутніх учителів музики викладачу необхідно оволодіти системою дидактичних методів і засобів, що мають на меті забезпечення привабливого характеру творчої діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Підготовка майбутніх бакалаврів музичного мистецтва до професійного саморозвитку
    (Київ : УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024) Фрицюк, В. А.; Москвічова, Ю. О.; Фрицюк, В. М.
    Проблема професійного саморозвитку бакалаврів музичного мистецтва розглядається крізь призму готовності майбутніх фахівців до професійної інструментально-виконавської діяльності. Учитель музичного мистецтва постійно виступає в ролі виконавця, ілюстратора, концертмейстера на уроках і також позакласній роботі, використовуючи складний, різноплановий репертуар. Кожен урок в інструментальному класі пропонується будувати так, щоб студент міг самостійно ставити перед собою нові завдання і вчився розв’язувати їх – тому в пропонованій методиці підкреслюється необхідність розвитку мотивації самовдосконалення, стимулювання молодих фахівців до самостійної творчості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив митців польського походження на становлення професійної музичної освіти і виконавства на Поділлі
    (Дрогобич : Гельветика, 2024) Москвічова, Ю. О.; Теплова, О. Ю.; Фрицюк, В. М.
    У статті висвітлено специфіку становлення професійної музичної освіти на Поділлі в контексті впливу митців польського походження, що проживали на території регіону. Метою статті є аналіз історичних передумов професіоналізації музичної освіти на Поділлі в контексті україно-польських взаємовпливів, визначення ролі композиторів польського походження у розвитку професійної музичної освіти й виконавства в регіоні. Визначено, що завдяки активній діяльності представників католицьких орденів (єзуїтів, домініканців, капуцинів) на Поділлі будуються костьоли, при яких згодом відкриваються школи й колегіуми. При школах діяли музичні бурси, головним завданням яких стало забезпечення музично-хорового супроводу богослужінь та урочистостей, які проводив орден. Становлення світського музичного професіоналізму на Поділлі розпочинається в ХІХ ст., коли у маєтках польської шляхти починають фахово навчати співаків та інструменталістів для кріпацьких капел і театрів. Розглянуто музично-просвітницьку діяльність і особливості творчості композиторів польського походження (А. Коціпінського, М. Завадського, Т. Ганицького), які, в умовах тривалого перебування в українському середовищi, засвоювали українську культуру, що і зумовило специфічні риси їх творчості. Зазначено, що такі жанри як фортепіанні фантазії на українські народні пісні, думки, шумки, фортепіанні рапсодії стали улюбленими у їх творчості. Таким чином, завдяки історичним передумовам, на Поділлі в ХІХ ст. сформувались міцні українсько-польські творчі зв’язки. Митці польського походження сприяли зміцненню й розвитку культури й освіти в регіоні; вони прагнули впровадити на Поділлі європейські освітні традиції, вели активну концертну й просвітницьку діяльність, відкрили перші музичні освітні заклади. В результаті відбувалось суттєве поглиблення зв’язків з західноєвропейською культурою, що сприяло подоланню відокремленості культурних процесів від загальноєвропейського культурного контексту.
  • Thumbnail Image
    Item
    Акмеологічні аспекти дослідження проблеми професійного саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва
    (Вінниця: ВДПУ, 2020) Фрицюк, В. А.; Фрицюк, В. М.
    У статті охарактеризовано акмеологічні аспекти дослідження проблеми професійного саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва. Окреслено два підходи до визначення сутності саморозвитку особистості. Наголошено на розумінні саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва з позицій акмеології як прагнення до саморозкриття й саморозгортання їхнього творчого потенціалу; свідомого процесу професійного самовдосконалення з метою ефективної самореалізації в майбутній професійній діяльності на основі внутрішньо значущих устремлінь і зовнішніх впливів; цілеспрямованої, багатоаспектної самозміни, що слугує меті максимального духовно-морального й діяльнісно-практичного самоздійснення в професійній діяльності.