Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b8c31212-66fe-4d21-b8fe-45d63fdbe3aa
Browse
4 results
Search Results
Item Педагогічні умови розвитку музичного мислення студентів-піаністів(Київ, 2022) Москвічова, Ю. О.Таким чином, формування музичного мислення студентів у процесі фортепіанного навчання є цілісним явищем, що забезпечує творчий розвиток, вдосконалення, сприяє покращенню виконавської та педагогічної майстерності. Накопичений у цій галузі науково–методичний і практичний досвід сприятиме професійному розвитку студентів, допоможе оптимізувати процес підготовки до практичної діяльності в загальноосвітніх і мистецьких закладах освіти.Item Професійна діяльність та мистецькі здобутки василя авраменка в еміграції(Вінниця: ВДПУ, 2024) Москвічова, Ю. О.; Дишкант, А. В.Розглянуто діяльність Василя Авраменка в еміграції. Досліджено його внесок у розвиток української хореографічної культури за кордоном, а також розглянуто його кінематографічну діяльність як одного з перших митців, що почав знімати фільми на українську тематику в США.Item Підготовка майбутніх бакалаврів музичного мистецтва до професійного саморозвитку(Київ : УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024) Фрицюк, В. А.; Москвічова, Ю. О.; Фрицюк, В. М.Проблема професійного саморозвитку бакалаврів музичного мистецтва розглядається крізь призму готовності майбутніх фахівців до професійної інструментально-виконавської діяльності. Учитель музичного мистецтва постійно виступає в ролі виконавця, ілюстратора, концертмейстера на уроках і також позакласній роботі, використовуючи складний, різноплановий репертуар. Кожен урок в інструментальному класі пропонується будувати так, щоб студент міг самостійно ставити перед собою нові завдання і вчився розв’язувати їх – тому в пропонованій методиці підкреслюється необхідність розвитку мотивації самовдосконалення, стимулювання молодих фахівців до самостійної творчості.Item Вплив митців польського походження на становлення професійної музичної освіти і виконавства на Поділлі(Дрогобич : Гельветика, 2024) Москвічова, Ю. О.; Теплова, О. Ю.; Фрицюк, В. М.У статті висвітлено специфіку становлення професійної музичної освіти на Поділлі в контексті впливу митців польського походження, що проживали на території регіону. Метою статті є аналіз історичних передумов професіоналізації музичної освіти на Поділлі в контексті україно-польських взаємовпливів, визначення ролі композиторів польського походження у розвитку професійної музичної освіти й виконавства в регіоні. Визначено, що завдяки активній діяльності представників католицьких орденів (єзуїтів, домініканців, капуцинів) на Поділлі будуються костьоли, при яких згодом відкриваються школи й колегіуми. При школах діяли музичні бурси, головним завданням яких стало забезпечення музично-хорового супроводу богослужінь та урочистостей, які проводив орден. Становлення світського музичного професіоналізму на Поділлі розпочинається в ХІХ ст., коли у маєтках польської шляхти починають фахово навчати співаків та інструменталістів для кріпацьких капел і театрів. Розглянуто музично-просвітницьку діяльність і особливості творчості композиторів польського походження (А. Коціпінського, М. Завадського, Т. Ганицького), які, в умовах тривалого перебування в українському середовищi, засвоювали українську культуру, що і зумовило специфічні риси їх творчості. Зазначено, що такі жанри як фортепіанні фантазії на українські народні пісні, думки, шумки, фортепіанні рапсодії стали улюбленими у їх творчості. Таким чином, завдяки історичним передумовам, на Поділлі в ХІХ ст. сформувались міцні українсько-польські творчі зв’язки. Митці польського походження сприяли зміцненню й розвитку культури й освіти в регіоні; вони прагнули впровадити на Поділлі європейські освітні традиції, вели активну концертну й просвітницьку діяльність, відкрили перші музичні освітні заклади. В результаті відбувалось суттєве поглиблення зв’язків з західноєвропейською культурою, що сприяло подоланню відокремленості культурних процесів від загальноєвропейського культурного контексту.