Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
75 results
Search Results
Item Стан і перспективи підвищення ефективності та екологічної безпеки застосування ретардантів і етиленпродуцентів в рослинництві(Вінниця : ВДПУ, 2002) Кур’ята, В. Г.; Шевчук, О. А.; Ткачук, О. О.; Мазніченко, С. В.Розглянуто шляхи суттєвого підвищення ретардантної дії в рослинництві та відповідно до проаналізованих даних запропоновано систему запобіжних заходів, спрямованих на забезпечення екології та безпеки.Item Вплив хлормекватхлориду та паклобутразолу на ростові процеси бобів кормових(Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження / Збірник наукових праць ВДПУ, 2021) Фалатюк, Л. Ю.; Рисневич, К. Ю.; Шевчук, О. А.Ретарданти призводили до значних у морфогенезі культури бобів кормових, що супроводжувалося підвищенням показника сирої маси листків, вкороченням міжвузлів та потовщенням стебла в середній його частині.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність баклажанів за впливу регуляторів росту з різними механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2020) Рогач, В. В.; Кірізій, Д.А.; Стасик, О.О.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Stasik, О. О.; Rogach, T. I.Досліджено особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктури та фотосинтетичної активності, а також біологічної продуктивності рослин баклажанів під впливом синтетичних аналогів основних гормонів-стимуляторів росту та ретардантів, із різними механізмами дії. Встановлено, що за дії тебуконазолу (EW-250) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) кількість листків на рослині зростала, а під впливом хлормекватхлориду (ССС-750) та есфону (2-хлороетилфосфонієвої кислоти, (2-ХЕФК) зменшувалася. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини листків і спричинювали потовщення листкової пластинки внаслідок розростання клітин хлоренхіми. За дії ретардантів EW-250, ССС-750 і стимуляторів 6-БАП, гіберелової кислоти (ГК3) об’єм клітин стовпчастої паренхіми збільшувався, а розміри клітин губчастої паренхіми практично не змінювалися. Під впливом регуляторів росту зазнавав змін продиховий апарат рослин. 1-Нафтилоцтова кислота (1-НОК) та ГК3 практично не змінювали кількість клітин нижнього епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, але зменшували кількість продихів, а 6-БАП і ретарданти достовірно збільшували як кількість клітин епідермісу, так і кількість продихів. Усі регулятори росту, окрім 1-НОК, достовірно збільшували площу продихів. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини стебел і коренів та масу сухої речовини цілої рослини. Всі сполуки, окрім ГК3, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та одночасно підвищували інтенсивність ви¬димого фотосинтезу. Найвищий вміст хлорофілу зафіксовано після обробки EW-250, найвищу фотосинтетичну активність — за дії 6-БАП. Усі регулятори росту посилювали фотодихання й темнове дихання. Інтенсивність транспірації найбільшою мірою зростала після обробки EW-250 і 6-БАП та найсильніше зменшувалася після застосування ГК3. Показано, що усі стимулятори росту і ретарданти (крім етиленпродуценту 2-ХЕФК) підвищували продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування триазолпохідного ретарданту тебуконазолу й цитокінінового стимулятора росту 6-БАП.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність перцю (Capsicum annuum L.) за впливу регуляторів росту з різними напрямами та механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2022) Рогач, В. В.; Кірізій, Д. А.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Kuryata, V. G.; Rogach, T. I.; The peculiarities of growth processes, leaves formation, their mesostructure, photosynthesis, respiration, transpiration, as well as productivity of sweet pepper plants under the impact of synthetic analogues of growth stimulant hormones, and retardants, which differ in mechanisms of action, were studied. It was shown that treatment with growth stimulants increased, and gibberellin inhibitors — decreased the linear size of sweet pepper plants Antey variety. It was found that 6-benzylaminopurine (6-BAP), gibberellic acid (GA3) and tebuconazole (EW-250) increased the number of leaves on the plant, while under the treatment by ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA) and chloromequate chloride (ССС-750) this index was lower than the control, and the action of 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA) did not change it. All growth stimulants, and retardants EW-250 and CCC-750 increased the leaves, stems and roots fresh weight, as well as the dry mass of the whole plant, while the treatment with 2-CEPA reduced them. All growth regulators (except 2-CEPA) increased the average leaf area and the total leaf area on the plant during the fruit formation stage. Gibberellin inhibitors and 6-BAP significantly increased the amount of chlorophyll in pepper leaves. Under the action of GA3 this index decreased, and the treatment by 1-NAA did not significantly change it. 2-CEPA, EW-250, CCC-750, and 6-BAP thickened the pepper leaves chlorenchyma. Under the action of all growth substances (except 1-NAA) the columnar parenchyma cells volume increased, and under the influence of GA3, 6-BAP and EW-250, the spongy parenchyma cells size increased also. Growth promotors 1-NAA and GA3, and retardants EW-250 and CCC-750 significantly reduced the number of stomatal cells on leaf surface, and treatment by 6-BAP and 2-CEPA showed a tendency to reduce them. Photosynthesis, photo- and dark respiration rates showed a steady tendency to increase under the action of growth substances (except GA3), while transpiration, on the contrary — to decrease. In general, treatment with growth substances (except 2-CEPA) intensified the flowering of plants and increased their economic productivity. The use of 6-BAP and EW-250 was the most effective.Вивчали особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінюва¬ла. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об’єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки — до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їхню господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.Item Особливостi формування мезоструктури та пiгментного комплексу листкiв ското- i фотоморфних проросткiв бобiв кiнських за дiї гiберелової кислоти та тебуконазолу(Фізіологія та генетика, 2022) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.Peculiarities of leaf mesostructure formation, synthesis of photosynthetic pigments under the impact of gibberellic acid and its antagonist tebuconazole in scoto- and photomorphic seedlings of horse beans were analyzed. It was established that gibberellins take an active part in the regulation of scoto- and photomorphogenesis. Gibberellic acid and tebuconazole (retardant) significantly affected the histogenesis in leaves of scoto- and photomorphic seedlings. Under the conditions of photomorphogenesis, leaves were formed thicker in comparison to seedlings that developed in the dark. At the same time, under the influence of tebuconazole the highest thickening of leaves was noted both in the dark and light. There was a decrease in leaf thickness in scotomorphic seedlings under gibberellin action. In the dark, the gibberellin effect caused the formation of thinner tissues complexes — chlorenchyma, abaxial and adaxial epidermis. The ratio between chlorophyll a and b in the control was 4.3, under the impact of tebuconazole — 4.5, and gibberellin — 3.7. Insofar as the content and ratio of chlorophylls a and b decreased under the action of gibberellin, and increased under the action of antigibberellic drug tebuconazole, this indicates the gibberellin influence on the formation of photosynthetic apparatus light-harvesting complexes. In scotomorphic seedlings, the process of conversion of unsaturated to saturated fatty acids (FA) was most inhibited by tebuconazole, and under the action of gibberellin the ratio was less. In photomorphic seedlings, this process was not inhibited either by exogenous gibberellin or by retardant, compared to control. Thus, light affects the processes of FA metabolism during the heterotrophic phase of development. Blocking the native gibberellin synthesis by tebuconazole in seedlings leads to a decrease in linolenic acid outflow from the cotyledons due to growth retardation and, consequently, the use of this fatty acid in chloroplastogenesis.Item Анатомо-фізіологічні зміни проростків квасолі під впливом гібереліну та тебуконазолу в умовах фото- та скотоморфогенезу(Фізіологія та генетика, 2021) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.Комбінування зовнішнього (світло/темрява) чинника, гіберелової кислоти та інгібітора синтезу гіберелінів тебуконазолу в період проростання насіння істотно змінювало характер донорно-акцепторних відносин у проростках кінських бобів. Застосування гібереліну за наявності світла приводить до посилення гідролізу резервного крохмалю проростаючого насіння кінських бобів. Відсутність світла виявилася для гідролізу крохмалю істотнішим чинником, ніж екзогенне застосування гібереліну та антигіберелінового препарату тебуконазолу. Вміст азотовмісних сполук та резервних жирів у сім’ядолях на перших етапах проростання істотно не змінювався, що свідчить про менш інтен¬сивне використання цих сполук на потреби морфогенезу в цей період. Проростання насіння на світлі за дії гібереліну супроводжувалося зменшенням, а за дії тебуконазолу — збільшенням діаметра кореня й епікотиля внаслідок особливостей гістогенезу. Під впливом гіберелової кислоти сумарна товщина епіблеми та первинної кори кореня на світлі, а в гіпокотиля — епідермісу та первинної кори на світлі і в темряві зменшувалася. Тебуконазол спричинював протилежну зміну — зростання товщини цього тканинного комплексу відбувалося як за умов фото-, так і скотоморфогенезу. Під впливом тебуконазолу в темряві зростала кількість судин ксилеми в судинно-волокнистих пучках кореня. В епікотилі зростання кількості судин у пучках за дії тебуконазолу відбувалося як на світлі, так і у темряві. Оскільки гістогенез контролюється фітогормонами, встановлені гістологічні зміни свідчать про істотну перебудову всього гормонального комплексу проростка.Item Дія тебуконазолу на використання депонованих у насінині Vicia faba L. резервних речовин у гетеротрофну фазу розвитку за умов фото- і скотоморфогенезу(Фізіологія рослин і генетика, 2021) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Poprotska, I. V.; Попроцька, І.В.Комбінування зовнішнього (світло/темрява) чинника та інгібітора синтезу гіберелінів тебуконазолу в період проростання насіння істотно змінювало характер донорно-акцепторних відносин у проростках кінських бобів. За дії препарату достовірно зменшувались довжини епікотиля, кореня і проростка в цілому як на світлі, так і в темряві. Аналогічно зменшувалась і маса сухої речовини органів проростка. Інтенсивніше використовувалися запасні речовини насінини за умов скотоморфогенезу, про що свідчать мінімальна маса сухої речовини сім’ядолей у рослин цього варіанта та вищі коефіцієнти використання резервних речовин на потреби формування кореня й епікотиля в процесі проростання. Ретардант уповільнював відтік резервних речовин насінини на формування епікотиля та кореня. За умов скотоморфогенезу інтенсивність використання резервного крохмалю насінини була вищою. Застосування інгібітора біосинтезу гіберелінів тебуконазолу не впливало на швидкість гідролізу крохмалю сім’ядолей, що свідчить про достатнє забезпечення насіння зарезервованими формами гіберелінів. Вищий вміст цукрів у сім’ядолях скотоморфних рослин як у контролі, так і за дії тебуконазолу пов’язаний з уповільненням відтоку на потреби органогенезу — формування структур кореня та епікотиля. Кількісні зміни вмісту азоту в сім’ядолях скотоморфних і фотоморфних рослин у процесі проростання були значно меншими, ніж зміни вмісту крохмалю. Достовірного впливу тебуконазолу на реутилізацію азотовмісних сполук, елементів мінерального живлення — фосфору і калію, депонованих у насінині, на потреби органогенезу не встановлено.Item Вплив гіберелінової кислоти та тебуконазолу ретарданту на формування мезоструктури листка та пігментного апарату ското- та фотоморфних проростків кукурудзи (Zea mays L.)(Modern Phytomorphology, 2022) Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, О.О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.О.; Баюрко, Н.В.; Baiurko, N. V.; Фрицюк, В.А.; Frytsiuk, V. A.Проаналізовано вплив гіберелінової кислоти та антигіберелінового препарату тебуконазолу на особливості мезоструктури листка, накопичення фотосинтетичних пігментів та активність хлорофілази в листках ското- та фотоморфних проростків кукурудзи. Товщина листків значно зменшувалася під дією гіберелінової кислоти та збільшувалася під дією тебуконазолу порівняно з контролем на світлі та в темряві. Ці зміни визначалися коливаннями товщини хлоренхіми та розмірів верхнього та нижнього епідермісу листків. Під дією тебуконазолу спостерігалося достовірне збільшення кількості продихів на одиницю площі абаксіальної поверхні листка при зменшенні їх лінійних розмірів. Під впливом тебуконазолу вміст хлорофілу а підвищувався порівняно з контролем. Спостерігалося зниження вмісту хлорофілу b, що, на нашу думку, свідчить про пригнічення препаратом процесу перетворення хлорофілу. Гіберелова кислота призводила до уповільнення синтезу хлорофілу а і зниження загального вмісту хлорофілу. Зниження вмісту хлорофілу відбувалося за рахунок підвищення активності хлорофілази. Зміни свідчать про пригнічення гібереліном утворення світлозбиральних комплексів фотосистем І та ІІ.Item Вплив гібереліну та тебуконазолу на використання резервної олії насіння проростками Zea mays L. в умовах фото- та скотоморфогенезу(Modern Phytomorphology, 2021) Кур'ята, В. Г.; Kuryata, V.H.; Куц, Б. О.; Kuts, B.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Баюрко, Н.В.; Baiurko ., N. V.; Нікітченко, Л.О.; Nikitchenko, L. O.; Фрицюк, В.А.; Frytsiuk, V. AЗ’ясування особливостей використання запасних речовин насіння за різних умов проростання, ролі фітогормонів у регуляції процесів дозволяє розробити нові ефективні засоби регуляції сили та інтенсивності проростання насіння. Встановлено особливості використання резервної олії насіння кукурудзи проростками, що проростають на світлі та в темряві, за дії гіберелінової кислоти (ГК3) та її антагоніста ретарданту – тебуконазолу. Процес проростання під дією гіберелінової кислоти супроводжувався збільшенням використання запасних речовин для органогенезу, інтенсивним використанням резервної олії, підвищенням за умови скотоморфогенезу; світло пригнічує активність фітогормонів. Під дією ГК3 значно посилювалися процеси насичення жирними кислотами (ЖК), знижувалось співвідношення ненасичені/насичені жирні кислоти, посилювався відтік ліноленової кислоти з насіння на потреби морфогенезу. Інгібітор синтезу гібереліну мав протилежну дію порівняно з ГК3. Отримані результати досліджень можуть бути використані при розробці нових технологій підвищення енергії проростання насіння.Item Фізіолого-біохімічні основи застосування ретардантів в рослинництві.(Karlsruhe: ScientificWorld-NetAkhatAV, 2022) Кур'ята, В. Г.; Kuryata, V.H.; Попроцька, І. В.; Poprotska, I. V.У монографії узагальнено результати вивчення впливу різних груп ретардантів на морфогенез, формування та функціонування донорно-акцепторної системи рослин у зв’язку з урожайністю сільськогосподарських культур. Обговорено мезоструктурні особливості листя та активність фотосинтетичних процесів за умов штучного пригнічення лінійного росту та різного навантаження рослини плодами та насінням. Досліджено вплив ретардантів на донорно-акцепторні відносини у гетеротрофну фазу розвитку в умовах ското- та фотоморфогенезу. Розглянуто питання гормональної регуляції морфогенезу рослин, особливості накопичення, тимчасового зберігання та розподілу асимілятів і поживних речовин між акцепторами – процеси вегетативного росту та карпогенезу під впливом ретарданту з різними механізмами дії. Монографія для фізіологів рослин, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.