Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
19 results
Search Results
Item The influence of synthetic growth promoters on morphophysiological characteristics and biological productivity of potato culture(Modern Phytomorphology, 2020) Rohach, V. V.; Rohach, T. I.; Kylivnyk, A. M.; Polyvanyi, S. V.; Bayurko, N. V.; Nikitchenko, L. O.; Tkachuk, O. O.; Shevchuk, O. A.; Hudzevych, L. S.; Levchuk, N. V.The influence of synthetic plant growth promoters of 1-NAA, GA3 and 6-BAP on growth, leaf apparatus and productivity of the Santé potato culture is investigated. It is found that GA3 increased plant height, number of leaf blades, and weight of their dry matter. All preparations increased leaf area and thickened leaf chlorenchyma. The volume of columnar parenchyma cells increased under the action of GA3 and 6-BAP, and the cell size of the spongy parenchyma only after the use of GA3. The stem chlorophyll-bearing parenchyma thickened under the action of 6-BAP. In the plants, treated with 6-BAP, the content of chlorophyll in leaves and chlorophyll index of plants increased. The leaf index increased after the use of GA3 and 6-BAP. Under the action of GA3, the net productivity of photosynthesis increased. All growth promoters increased the dry weight of the whole plant and the yield of potato tubers.Item Features of leaf mesostructure organization under plant growth regulators treatment on broad bean plants(Modern Phytomorphology, 2020) Shevchuk, О. A.; Kravets, O. O.; Shevchuk, V. V.; Khodanitska, O. O.; Tkachuk, O. O.; Golunova, L. А.; Polyvanyi, S. V.; Knyazyuk, O. V.; Zavalnyuk, O. L.It was studied the mesostructure organization of leaf apparatus and pigment content of leaves under application of growth regulators with a different mechanism of action-chlormequat chloride (1%) (retardant of quaternary ammonium compounds group) and Emistim C (0,1 ml/l) (growth stimulator) on broad bean plants. The plant growth regulators treatment on broad beans led to the thickening of leaves due to an increase in the growth of columnar and spongy leaf parenchyma. Growth regulators influenced the formation of the stomatal apparatus of broad beans leaves in different ways. The inhibitory compound chlormequat chloride caused a decrease in the number of lower epidermal cells and stomata with a simultaneous increase in the area of the stomatal cell. The application of stimulator compound Emistim C led to an increase in epidermal cells, without differences in the number of stomata but the area of stomatal cells increased significantly. It has been established the enhancement of photosynthetic processes due to an increase in the chlorophyll content in assimilative cells of leaves under chlormequat chloride on broad beans.Item Вплив циркону на проростання насіння салату сорту Азарт(Stockholm, Sweden, 2020) Ткачук, О. О.; Ткачук, О. А.; Tkachuk, O. O.; Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.За дії препарату циркону відбувалося збільшення інтенсивності проростання насіння салату сорту Азарт та збільшувалася маса надземної частини, відбувалися позитивні зміни у формуванні листкової пластинки. Активність формування листкового апарату пов’язане із проходженням фотосинтетичних процесів та формуванням структур листка. Дослідження нами нижнього епідермісу листків салату свідчить про зміни у його формуванні за дії циркону. Відбувалося збільшення кількості клітин епідермісу у 1,5 рази порівняно із контролем та кількості продихів у 1,8 рази.Item Вплив циркону на проростання насіння салату сорту Азарт(Stockholm, Sweden, 2020-04-27) Ткачук, О.А.; Tkachuk, O. O.; Ткачук, О.О.; Шевчук, О.А.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.За дії препарату циркону відбувалося збільшення інтенсивності проростання насіння салату сорту Азарт та збільшувалася маса надземної частини, відбувалися позитивні зміни у формуванні листкової пластинки. Активність формування листкового апарату пов’язане із проходженням фотосинтетичних процесів та формуванням структур листка. Дослідження нами нижнього епідермісу листків салату свідчить про зміни у його формуванні за дії циркону. Відбувалося збільшення кількості клітин епідермісу у 1,5 рази порівняно із контролем та кількості продихів у 1,8 рази.Item Морфогенез проростків і посівні характеристики насіння бобів кормових завикористання ретардантів(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О.О.; Ткачук, О.А.; Tkachuk, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування ретардантів є перспективним для підвищення врожайності різнихсільськогосподарських культур. Метою нашої роботи було вивчення впливу різних за механізмом дії препаратівінгібіторного типу на морфогенез проростів і посівні характеристики насіння бобів кормових.Дослідження проводили на культурі бобів кормових сорту Візир. Здійснено передпосівне оброблення насіння воднимирозчинами есфону (0,2 %), хлормекватхлориду (0,5 %) та тебуконазолу (0,5 %), а контрольний варіант – водою.У процесі досліджень визначено енергію та схожість проростання насіння, довжину гіпокотиля та головного кореняпроростків, діаметр кореневої шийки.Встановлено, що передпосівне оброблення насіння ретардантами есфоном (0,2 %), хлормекватхлоридом (0,5 %) татебуконазолом (0,5 %) призводить до суттєвих змін у морфогенезі проростків культури бобів кормових. Препаратипригнічують ріст гіпокотиля та зменшують довжину головного кореня. Найбільший рістгальмівний ефект виявленийпри застосуванні триазолпохідного ретарданту тебуконазолу (0,5 %).Досліджено, що ретарданти підвищують енергія проростання, проте практично не впливають на показник схожостінасіння. Найбільш чіткий ефект підвищення енергії проростання насіння спостерігався за дії тебуконазолу (0,5 %).Актуальним залишається питання вивчення впливу ретардантів нового покоління на продуктивність різних сортівбобових культур.Item Дія ретарданта на ростові процеси та анатомічні характеристики культури пшениці(Вінниця, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Verhelis, V. І.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O. O.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, О. О.В статті представлені результати досліджень по вивченню ростових процесів та анатомічних показників культури пшениці сорту Краєвид залежно від обробки рістінгібуючим препаратом – тебуконазолом (0,5% та 1%) методами обприскування надземної частини та введенням через кореневу систему. Встановлено, що застосування тебуконазолу різних фізіологічноактивних концентрацій (1% та 0,5%) при різних методах введення їх у рослину (через корінь та через обприскування) призводило до уповільнення лінійного приросту та пригнічення росту кореневої системи рослин пшениці. Найбільш чіткий ефект спостерігався при застосування 1%-ного тебуконазолу методом введення препарату через корінь. Обробка культури пшениці тебуконазолом, як через корінь, так і обприскуванням зумовлювала суттєві змін у водному обміні і фотосинтезі рослин: зменшувалися лінійні розміри продихів, що у свою чергу призводило до зменшення площі продихів. Виявлено, що під час введення тебуконазолу через корінь інтенсивність транспірації була вищої, ніж у варіанті із обприскуванням рослинItem Ефективність застосування добрив на пшениці озимій(Київ. Інститут землеробства НААН, 2018) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O. O.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.Стаття присвячена встановленню можливості покращення продуктивності озимої пшениці за рахунок використання амонійних добрив. Встановлено, що при застосуванні сульфату амонію та вуглеамонійних солей врожайність посівів пшениці підвищувалася. При цьому покращувалися структурні показники врожайності: збільшувалися число продуктивних пагонів, довжина головного колоса та кількість зерен у головному колосі, зростала маса зерна з колосаItem Перспективи використання регуляторів росту рослин стимулюючої дії(Вінниця, – 2018., 2018) Ткачук, О. О.; Ткачук, О. А.; Tkachuk, O. O.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.Проаналізовано специфіку дії рістрегулюючих речовин стимулюючої дії. Наведено їх класифікацію та вплив на фізіолого-біохімічні процеси різних рослин. Показано позитивну дію та екологічну безпечність вказаних препаратів.Item Ознайомлення з лікарськими рослинами під час проведення практик з біологічнеих дисциплін(Вінниця: ВДПУ, 2018) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О. О.; Tkachuk, O. O.Під час проведення тематичних екскурсій навчальної практики з біологічних дисциплін для студентів природничо-географічного факультету ВДПУ проводиться ознайомлення з видами лікарських рослин, що характерні для типових рослинних угруповань Вінниччини. Звертається увага на рідкісні та зникаючі рослини регіону та робиться акцент на природоохоронних заходах.Item Обсяг застосування та екологічна оцінка хімічних засобів захисту рослин(Вінниця, 2018) Шевчук, О. О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О. О.; Tkachuk, O. O.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.Проаналізувавши літературні дані встановлено, що потреба в застосуванні фунгіцидів нових класів пов’язана, в першу чергу, з розвитком резистентності збудників захворювань культур, високими нормами витрати фунгіцидів, особливо неорганічної природи, та їх фітотоксичною дією. У статті наведені літературні дані, які стверджують, що у 2018 році у порівняні з 1999 роком асортимент гербіцидів підвищився на 525%; фунгіцидів, інсектицидів та регуляторів росту – на 340%, 597% та 792% відповідно. Оцінено обсяг та важливість застосування хімічних засобів захисту рослин на різних сільськогосподарських культурах: технічних, овочевих, олійних. Відмічено, що дослідження еколого-токсикологічних особливостей препаратів, їх ступеня та характеру міграції із ґрунту до поверхневих та грунтових вод, можливості ними забруднення навколишнього середовища, стабільності препаратів у ґрунтовому та водному середовищах, а також прогнозування виникнення та поширення цих забруднень з урахуванням токсикологічного ризику є необхідними під час використання синтетичних рістрегулюючих препаратів у галузях сільського господарства. Відмічено, що при високій біологічній активності саме сумішеві препарати містять менший вміст активних компонентів. Широкого використання набули триазоли, бензімідазоли, карбамати, етилен-біс-дитіокарбамати та інші. Це фунгіциди з однією діючою речовиною, що входить до складу їх препаративної форми. Інтенсивне збільшення кількості сумішевих фунгіцидів пояснюється тим, що поєднання кількох діючих речовин, які належать до різних класів фунгіцидів розширює спектр їх впливу, поліпшує захисну дію і запобігає утворенню резистентних штамів, тобто в повній мірі використовуються можливості синергізму – взаємопідвищення пестицидного ефекту.