Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
8 results
Search Results
Item Особливостi формування мезоструктури та пiгментного комплексу листкiв ското- i фотоморфних проросткiв бобiв кiнських за дiї гiберелової кислоти та тебуконазолу(Фізіологія та генетика, 2022) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.Peculiarities of leaf mesostructure formation, synthesis of photosynthetic pigments under the impact of gibberellic acid and its antagonist tebuconazole in scoto- and photomorphic seedlings of horse beans were analyzed. It was established that gibberellins take an active part in the regulation of scoto- and photomorphogenesis. Gibberellic acid and tebuconazole (retardant) significantly affected the histogenesis in leaves of scoto- and photomorphic seedlings. Under the conditions of photomorphogenesis, leaves were formed thicker in comparison to seedlings that developed in the dark. At the same time, under the influence of tebuconazole the highest thickening of leaves was noted both in the dark and light. There was a decrease in leaf thickness in scotomorphic seedlings under gibberellin action. In the dark, the gibberellin effect caused the formation of thinner tissues complexes — chlorenchyma, abaxial and adaxial epidermis. The ratio between chlorophyll a and b in the control was 4.3, under the impact of tebuconazole — 4.5, and gibberellin — 3.7. Insofar as the content and ratio of chlorophylls a and b decreased under the action of gibberellin, and increased under the action of antigibberellic drug tebuconazole, this indicates the gibberellin influence on the formation of photosynthetic apparatus light-harvesting complexes. In scotomorphic seedlings, the process of conversion of unsaturated to saturated fatty acids (FA) was most inhibited by tebuconazole, and under the action of gibberellin the ratio was less. In photomorphic seedlings, this process was not inhibited either by exogenous gibberellin or by retardant, compared to control. Thus, light affects the processes of FA metabolism during the heterotrophic phase of development. Blocking the native gibberellin synthesis by tebuconazole in seedlings leads to a decrease in linolenic acid outflow from the cotyledons due to growth retardation and, consequently, the use of this fatty acid in chloroplastogenesis.Item Анатомо-фізіологічні зміни проростків квасолі під впливом гібереліну та тебуконазолу в умовах фото- та скотоморфогенезу(Фізіологія та генетика, 2021) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.Комбінування зовнішнього (світло/темрява) чинника, гіберелової кислоти та інгібітора синтезу гіберелінів тебуконазолу в період проростання насіння істотно змінювало характер донорно-акцепторних відносин у проростках кінських бобів. Застосування гібереліну за наявності світла приводить до посилення гідролізу резервного крохмалю проростаючого насіння кінських бобів. Відсутність світла виявилася для гідролізу крохмалю істотнішим чинником, ніж екзогенне застосування гібереліну та антигіберелінового препарату тебуконазолу. Вміст азотовмісних сполук та резервних жирів у сім’ядолях на перших етапах проростання істотно не змінювався, що свідчить про менш інтен¬сивне використання цих сполук на потреби морфогенезу в цей період. Проростання насіння на світлі за дії гібереліну супроводжувалося зменшенням, а за дії тебуконазолу — збільшенням діаметра кореня й епікотиля внаслідок особливостей гістогенезу. Під впливом гіберелової кислоти сумарна товщина епіблеми та первинної кори кореня на світлі, а в гіпокотиля — епідермісу та первинної кори на світлі і в темряві зменшувалася. Тебуконазол спричинював протилежну зміну — зростання товщини цього тканинного комплексу відбувалося як за умов фото-, так і скотоморфогенезу. Під впливом тебуконазолу в темряві зростала кількість судин ксилеми в судинно-волокнистих пучках кореня. В епікотилі зростання кількості судин у пучках за дії тебуконазолу відбувалося як на світлі, так і у темряві. Оскільки гістогенез контролюється фітогормонами, встановлені гістологічні зміни свідчать про істотну перебудову всього гормонального комплексу проростка.Item Дія тебуконазолу на використання депонованих у насінині Vicia faba L. резервних речовин у гетеротрофну фазу розвитку за умов фото- і скотоморфогенезу(Фізіологія рослин і генетика, 2021) Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Poprotska, I. V.; Попроцька, І.В.Комбінування зовнішнього (світло/темрява) чинника та інгібітора синтезу гіберелінів тебуконазолу в період проростання насіння істотно змінювало характер донорно-акцепторних відносин у проростках кінських бобів. За дії препарату достовірно зменшувались довжини епікотиля, кореня і проростка в цілому як на світлі, так і в темряві. Аналогічно зменшувалась і маса сухої речовини органів проростка. Інтенсивніше використовувалися запасні речовини насінини за умов скотоморфогенезу, про що свідчать мінімальна маса сухої речовини сім’ядолей у рослин цього варіанта та вищі коефіцієнти використання резервних речовин на потреби формування кореня й епікотиля в процесі проростання. Ретардант уповільнював відтік резервних речовин насінини на формування епікотиля та кореня. За умов скотоморфогенезу інтенсивність використання резервного крохмалю насінини була вищою. Застосування інгібітора біосинтезу гіберелінів тебуконазолу не впливало на швидкість гідролізу крохмалю сім’ядолей, що свідчить про достатнє забезпечення насіння зарезервованими формами гіберелінів. Вищий вміст цукрів у сім’ядолях скотоморфних рослин як у контролі, так і за дії тебуконазолу пов’язаний з уповільненням відтоку на потреби органогенезу — формування структур кореня та епікотиля. Кількісні зміни вмісту азоту в сім’ядолях скотоморфних і фотоморфних рослин у процесі проростання були значно меншими, ніж зміни вмісту крохмалю. Достовірного впливу тебуконазолу на реутилізацію азотовмісних сполук, елементів мінерального живлення — фосфору і калію, депонованих у насінині, на потреби органогенезу не встановлено.Item Вплив гіберелінової кислоти та тебуконазолу ретарданту на формування мезоструктури листка та пігментного апарату ското- та фотоморфних проростків кукурудзи (Zea mays L.)(Modern Phytomorphology, 2022) Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, О.О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.О.; Баюрко, Н.В.; Baiurko, N. V.; Фрицюк, В.А.; Frytsiuk, V. A.Проаналізовано вплив гіберелінової кислоти та антигіберелінового препарату тебуконазолу на особливості мезоструктури листка, накопичення фотосинтетичних пігментів та активність хлорофілази в листках ското- та фотоморфних проростків кукурудзи. Товщина листків значно зменшувалася під дією гіберелінової кислоти та збільшувалася під дією тебуконазолу порівняно з контролем на світлі та в темряві. Ці зміни визначалися коливаннями товщини хлоренхіми та розмірів верхнього та нижнього епідермісу листків. Під дією тебуконазолу спостерігалося достовірне збільшення кількості продихів на одиницю площі абаксіальної поверхні листка при зменшенні їх лінійних розмірів. Під впливом тебуконазолу вміст хлорофілу а підвищувався порівняно з контролем. Спостерігалося зниження вмісту хлорофілу b, що, на нашу думку, свідчить про пригнічення препаратом процесу перетворення хлорофілу. Гіберелова кислота призводила до уповільнення синтезу хлорофілу а і зниження загального вмісту хлорофілу. Зниження вмісту хлорофілу відбувалося за рахунок підвищення активності хлорофілази. Зміни свідчать про пригнічення гібереліном утворення світлозбиральних комплексів фотосистем І та ІІ.Item Вплив гібереліну та ретардантів на урожайність і якість продукції рослин томатів(Вінниця, – 2019., 2019) Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, О.О.; Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.Проведено порівняльний аналіз впливу гібереліну та ретардантів на продуктивність та якість продукції томатів гібриду Солероссо. При застосуванні препаратів достовірно збільшувалася загальна кислотність у всіх дослідних варіантах, при цьому підвищувався вміст цукрів та зменшувався вміст аскорбінової кислоти під впливом тебуконазолу та гібереліну і відбувалося зниження вмісту цукрів за дії есфону у порівнянні з контролем.З’ясовано, що у польових умовах обробка насаджень томатів 0,025 %-им тебуконазолом зумовлювала зростання врожайності культури за рахунок збільшення маси одного плоду, тоді за дії гібереліну та есфону врожайність дослідних рослин була близька до контролю. В умовах вегетаційного досліду, за рахунок стабільного водного режиму, найбільш ефективним було застосування гібереліну.Item Сучасний стан і перспективи використання синтетичних регуляторів росту в рослинництві.(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Шаталюк, Г.С.; Shatulyuk, H.S.; Кур’ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Kuryata, V.H.Проаналізовано основні групи синтетичних регуляторів росту рослин різної хімічної природи, описано їх вплив на фізіологічні процеси, морфогенез і продуктивність сільськогосподарських культур. Особливу увагу приділено групі ретардантів. Охарактеризовано сучасні препарати ретардантної дії, їх вплив на функціонування донорно-акцепторної системи та морфогенез рослин у зв’язку з їх продуктивністю.Item Фізіологічні основи застосування гібереліну та ретардантів різних типів у рослинництві(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.; Кур’ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.У статті розглянуто сучасні уявлення про особливості використання гібереліну та ретардантів для направленої регуляції фізіологічних процесів росту сільськогосподарських культур. Детально проаналізовано вплив основних груп ретардантів – четвертинних амонієвих сполук, триазолпохідних препаратів та етиленпродуцентів на морфогенез та продукційний процес рослин. Встановлено, що за дії антигіберелінових препаратів уповільнювався лінійний ріст рослини, формувався потужніший фотосинтетичний апарат, зростав «запит» на асиміляти процесами карпогенезу внаслідок змін у гістогенезі стебла та формування більшої кількості плодів на рослинах. З’ясовано, що застосування протилежним за механізмом дії препаратів суттєво змінює співвідношення між донорною і акцепторною сферами рослин, сприяє посиленню транспорту та реутилізації неструктурних вуглеводів, азотовмісних сполук та елементів живлення з вегетативних органів до плодів. Наслідком такої корекції донорно-акцепторних відносин у рослині є підвищення урожайності культури.Item Анатомо-морфологічна характеристика функцій росту томатів за дії гібереліну та ретардантів різних типів(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.; Кур’ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.Вивчено вплив гібереліну та ретардантів на анатомо-морфологічні характеристики рослин томатів сорту Солероссо. Встановлено, що за дії гібереліну та ретардантів відмічалося достовірне збільшення кількості листків, їх маси та загальної листкової поверхні внаслідок загальної стимуляції росту під впливом фітогормону та посиленого галуження стебла за дії триазолпохідного препарату та етиленпродуценту. За дії гібереліну та фолікуру відбувалася оптимізація мезоструктури листків рослини томатів, збільшувалася товщина листка за рахунок збільшення об’єму стовпчастої паренхіми - основної фотосинтетичної тканини листка. Застосування есфону призводило до погіршення анатомічних характеристик листка у порівнянні з контролем. З’ясовано, що застосування 0,025 %-ого фолікуру та 0,005 %-ої гіберелової кислоти призводило до формування більш потужної донорної сфери рослини, ніж у контролі, що є важливою передумовою підвищення врожайності культури. Найбільш ефективним було застосування триазолпохідного препарату фолікуру.