Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
14 results
Search Results
Item Особливості ростових процесів та продуктивність рослин редису за використання ретардантів(2020) Шевчук., О.А.; Ходаніцька, О.О.; Ватаманюк, О.В.; Вергеліс, В.І.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.; Ватаманюк, О.В.; Вергелис, В.И.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Vatamanyuk, О.V.; Vergelis, V.I.Одним з перспективних напрямків в овочівництві є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів росту з одночасним збільшенням продуктивності. Метою роботи було висвітлення результатів досліджень регуляції ростових процесів та продуктивності рослин редису під впливом препаратів ретардантної дії Хлормекватхлориду та Етефону. Дослідження проводили на рослинах редису сорту Зоря. Проведено обробку рослин редису у фазі формування двох листків 0,25 %-им розчином Етефону та 0,25 %-им розчином Хлормекватхлориду до повного змочування листків, а контрольні рослини – водопровідною водою. У процесі досліджень визначено морфометричні показники рослин, площу листкової поверхні, урожайність та вміст хлорофілу у листках рослин. Застосування ретардантів Етефону (0,25 %) та Хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Обробка рослин етиленпродуцентом Етефоном (0,25 %) гальмувала висоту рослин на 19 %, а застосування онієвого ретарданту Хлормекватхлориду (0,25 %) пригнічувало ріст на 4 %. Досліджено, що за використання ретардантів збільшувалась кількість та маса листків у досліджуваних рослин редису у порівняні з контрольним варіантом: за дії Етефону (0,25 %) на 14% та 5 % відповідно, а за обробки Хлормекватхлоридом (0,25 %) – на 14 % та 22 % відповідно. Встановлено, що ретарданти підвищували показники площі листкової поверхні рослин редису. За обробки Хлормекватхлоридом площа листкової поверхні підвищувалася на 22 % у порівняні з контролем. Застосування Етефону було менш ефективним, оскільки даний показник підвищувався лише на 11%. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання Етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %.Item Селекційне вивчення обліпихи крушиноподібної (HIPPOPHAE RHAMNOIDES L.) в інституті садівництва НААН України(2020) Москалець, В.В.; Москалець, Т.З.; Гриник, І.В.; Шевчук, О.А.; Ходаніцька, О.О.; Moskalets, V.V.; Moskalets, T.Z.; Grynyk, I.V.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Москалец, В.В.; Москалец, Т.З.; Грынык, И.В.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.Подано результати селекції обліпихи крушиноподібної в Інституті садівництва НААН України. Проаналізовано етапи виконання роботи – від вивчення і добору вихідного матеріалу в умовах поліського, полісько-лісостепового та лісостепового екотопів (2012-2016 рр.), до успішної адресної інтродукції у північну частину Лісостепу (2017-2019 рр.), та охарактеризовано нові форми обліпихи за господарсько цінними ознаками та молекулярно-генетичними маркерами. Показано, що нові форми досліджуваної культури з огляду на високі показники продуктивності, резистентності до несприятливих абіотичних і біотичних чинників довкілля та споживчої якості плодів для перероблення і виготовлення функціональних продуктів, офіційно занесені до Генофонду рослин України, що підтверджено свідоцтвами про авторство та розробленими генетичними паспортами. Кращі форми обліпихи крушиноподібної Адаптивна (№ свідоцтва 190899) і Особлива (№ свідоцтва 190900) були включено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а сорти універсального призначення Надійна (№ заявки 18299010), Оляна (№ заявки 18299009) і Морквяна (№ заявки 20299001) та сорт-запилювач Обрій (№ заявки 18299008) перебувають на Державному сортовипробуванні. В матеріалах статті акцентовано увагу на перспективні напрямки використання нових генотипів обліпихи для пріоритетних селекційно-генетичних досліджень в Інституті садівництва НААН та його мережі.Item Дія препарату Грейнактив-С на якісні характеристики насіння цукрового буряка(Stockholm, Sweden, 2020) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.Обробка насіння рослин цукрового буряка гібриду Брітні препаратом Грейнактив–С значно підвищує схожість насіння усіх фракцій. Найбільший вплив даного препарату спостерігається на насінні фракції 3,75-4,5 мм. Підвищення енергії проростання насіння цукрового буряка при обробці його препаратом пов’язане зі стимулюючим впливом даного препарату на укорінення насіння. Результати досліджень свідчать, що насіння більш крупних фракцій (3,5 – 3,75 мм та 3,75 – 4,5 мм), оброблене препаратом має значно вищу схожість порівняно з дрібною фракцією 2,5-3,5 мм.Item Вплив агростимуліну на процеси проростання насіння сочевиці(Вінниця, 2019, 2019) Ходаніцька, O.O.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Tkachuk, O. O; Ткачук, O.O.; Ткачук, О.А.Вивчали вплив регулятора росту на процеси проростання насіння сочевиці сорту Даринка. Встановлено, що за використання рістстимулюючого препарату агростимуліну підвищувалися показники енергії проростання та схожості насіння сочевиці.Item Морфогенез проростків і посівні характеристики насіння бобів кормових завикористання ретардантів(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О.О.; Ткачук, О.А.; Tkachuk, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування ретардантів є перспективним для підвищення врожайності різнихсільськогосподарських культур. Метою нашої роботи було вивчення впливу різних за механізмом дії препаратівінгібіторного типу на морфогенез проростів і посівні характеристики насіння бобів кормових.Дослідження проводили на культурі бобів кормових сорту Візир. Здійснено передпосівне оброблення насіння воднимирозчинами есфону (0,2 %), хлормекватхлориду (0,5 %) та тебуконазолу (0,5 %), а контрольний варіант – водою.У процесі досліджень визначено енергію та схожість проростання насіння, довжину гіпокотиля та головного кореняпроростків, діаметр кореневої шийки.Встановлено, що передпосівне оброблення насіння ретардантами есфоном (0,2 %), хлормекватхлоридом (0,5 %) татебуконазолом (0,5 %) призводить до суттєвих змін у морфогенезі проростків культури бобів кормових. Препаратипригнічують ріст гіпокотиля та зменшують довжину головного кореня. Найбільший рістгальмівний ефект виявленийпри застосуванні триазолпохідного ретарданту тебуконазолу (0,5 %).Досліджено, що ретарданти підвищують енергія проростання, проте практично не впливають на показник схожостінасіння. Найбільш чіткий ефект підвищення енергії проростання насіння спостерігався за дії тебуконазолу (0,5 %).Актуальним залишається питання вивчення впливу ретардантів нового покоління на продуктивність різних сортівбобових культур.Item Ріст, розвиток та насіннєва продуктивність розторопші плямистої залежно відзастосування ретардантів, строків та способу сівби(Умань, 2019) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Липовий, В. Г.; Лыповый, В. Г.; Lypovyy, V. G.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.У статті проаналізовано вплив ретардантів, строків та способів сівби на ріст, розвиток та насіннєвупродуктивність розторопші плямистої в умовах Поділля.Досліджено строки (за температури ґрунту 10-110 С, 12-130 С та 14-150 С) та способи сівби (суцільний – 15 см таширокорядний – 45 см). Проведено визначення впливу передпосівної обробки насіння ретардантами хлормекватхлоридомта тебуконазолом за різних строків та способів сівби. Здійснено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання. Визначено динаміку наростання зеленої маси та насіннєвої продуктивності залежно від строків, способів сівби тазастосування ретардантів. Дослідженнями встановлено, що ретарданти хлормекватхлорид та тебуконазол сприяли підвищенню схожості насіннята виживанню рослин розторопші плямистої. Оскільки в нестабільних умовах температурного режиму регіону Поділля період проростання насіння досить тривалий(12-16 днів) і сходи нерівномірні, визначені оптимальні строки сівби даної культури спрямовані на зростання енергіїпроростання і дружність сходів. При більшій площі живлення, тобто за широкорядного способу сівби, виживання рослинна ділянках досліду перевищило даний показник суцільного способу сівби. Вплив на виживання рослин розторопші плямистої на кінець вегетації здійснювали всі досліджувані чинники: ретарданти,спосіб та строки сівби. Найбільше виживання рослин даної культури відмічено при застосуванні тебуконазолу (0,5 %)за третього строку сівби. В порівнянні з суцільним способом сівби (міжряддя 15 см) широкорядне розміщення рослинна площі (міжряддя 45 см) сприяло кращому виживанню рослин упродовж вегетації. Застосування препаратів хлормекватлорид та тебуконазол впливало на біометричні характеристики культури – підвищувався лінійний ріст рослин, збільшувались кількість листків, пагонів та суцвіть. За широкорядного способусівби (порівняно з суцільним) дані показники росту і розвитку культури зростали, а також формувалась більша кількістьпагонів, на яких утворювались повноцінні кошики з насінням. У процесі онтогенезу розторопші плямистої її надземні органи змінювали своє співвідношення. Найбільша часткалистків даної культури відмічена у фазу бутонізації за сівби другого строку. Протилежна тенденція спостерігалась взміні приросту пагонів: у фазу бутонізації їх маса була найбільшою за ранньої сівби. Передпосівна обробка насіння ретардантами, третій строк сівби широкорядним способом сприяли збільшенню насіннєвоїпродуктивності розторопші плямистої. Найвища схожість насіння розторопші плямистої відмічена за сівби в третій строк при температурі ґрунту 14-150 С, особливо за передпосівної обробки насіння водним розчином 0,5 %-ого тебуконазолу.Item Вплив гетероауксину на енергію проростання та ріст пшениці(Вінниця, 2019, 2019) Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Tkachuk, O. О.; Ткачук, О.А.; Ткачук, O.O.; Изучено и проанализировано действие препарата гетероауксина на энергию прорастания и показатели роста семян пшеницы. Установлено, что обработка семян пшеницы сорта Мироновская 65 рострегулирующим препаратом ауксинового действия приводило к увеличению энергии прорастания, роста и перераспределения массы сухого вещества проростков.; The effect of the preparation of hetero-auxin on the germination energy and growth indicators of wheat seeds were studied and analyzed. It has been established that the treatment of wheat seeds of the Mironovskaya cultivar 65 with the auxin action stripping drug led to an increase in germination energy, growth and redistribution of the dry matter weight of the seedlings.Вивчено та проаналізовано дію препарату гетероауксину на енергію проростання та показники росту насіння пшениці. Встановлено, що обробка насіння пшениці сорту Миронівська 65 рістрегулюючим препаратом ауксинової дії призводила до збільшення енергії проростання, росту та перерозподілу маси сухої речовини проростків.Item Дія ретарданта на ростові процеси та анатомічні характеристики культури пшениці(Вінниця, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Verhelis, V. І.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O. O.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, О. О.В статті представлені результати досліджень по вивченню ростових процесів та анатомічних показників культури пшениці сорту Краєвид залежно від обробки рістінгібуючим препаратом – тебуконазолом (0,5% та 1%) методами обприскування надземної частини та введенням через кореневу систему. Встановлено, що застосування тебуконазолу різних фізіологічноактивних концентрацій (1% та 0,5%) при різних методах введення їх у рослину (через корінь та через обприскування) призводило до уповільнення лінійного приросту та пригнічення росту кореневої системи рослин пшениці. Найбільш чіткий ефект спостерігався при застосування 1%-ного тебуконазолу методом введення препарату через корінь. Обробка культури пшениці тебуконазолом, як через корінь, так і обприскуванням зумовлювала суттєві змін у водному обміні і фотосинтезі рослин: зменшувалися лінійні розміри продихів, що у свою чергу призводило до зменшення площі продихів. Виявлено, що під час введення тебуконазолу через корінь інтенсивність транспірації була вищої, ніж у варіанті із обприскуванням рослинItem Ефективність застосування добрив на пшениці озимій(Київ. Інститут землеробства НААН, 2018) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O. O.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.Стаття присвячена встановленню можливості покращення продуктивності озимої пшениці за рахунок використання амонійних добрив. Встановлено, що при застосуванні сульфату амонію та вуглеамонійних солей врожайність посівів пшениці підвищувалася. При цьому покращувалися структурні показники врожайності: збільшувалися число продуктивних пагонів, довжина головного колоса та кількість зерен у головному колосі, зростала маса зерна з колосаItem Вплив хлормекватхлориду на морфогенез, формування донорно-акцепторної системи та продукційний процес олійних культур(Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Поливаний, С.В.; Полываный, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.; Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.; Рогач, В.В.; Rogach, V. V.Анотації Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Використання ретарданту не викликало накопичення залишкових кількостей препарату в насінні зверх дозволених норм. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості та маси листків, площі листкової поверхні рослин маку олійного, льону олійного та соняшнику. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.