Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
10 results
Search Results
Item Особливості проростання насіння бобів кормових за дії регуляторів росту рослин(Liverpool, United Kingdom, 2020) Вергеліс, В. І.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.; Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.За дії регуляторів росту – Гетероауксину (0,2 г/л), Реастиму (1 г/л) та бурштинової кислоти (1 г/л) зменшувалася довжина гіпокотелей у проростків бобів кормових на 40 %, 60 % та 30 % відповідно. Збільшення довжини гіпокотелей на 10 % відмічене у досліді із застосуванням Епіну (1 мл/л). Регулятори росту рослин по-різному впливали на товщину кореневої шийки у проростків бобів кормових: за обробки Гетероауксином (0,2 г/л) та бурштиновою кислотою (1 г/л) довжина гіпокотелей зменшувалася на 2,6 % та 7,9 % відповідно, тоді як застосування Епіну (1 мл/л) та Реастиму (1 г/л) призводило до збільшення довжини гіпокотелей на 7,9 % та 2,6 % відповідно. Застосування всіх регуляторів росту достовірно зменшувало довжину головного кореня у проростків насіння бобів кормовихItem Насіннєва продуктивність сої за використання рістрегулюючих препаратів(София, Болгария, 2020) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.Передпосівна обробка насіння культури сої сорту Міленіум препаратами стимулюючої дії – Епін-екстра (0,025 г/л), Агоростимулін (1 мл/л), Рівал (1 мл/л) та Корневін (0,5 г/л) призводила до підвищення насіннєвої продуктивності. У всіх досліджуваних варіантах підвищувалася як енергія проростання, так і схожість насіння культури. Виявлено, що найбільш ефективними препаратами для підвищення енергії проростання та схожості насіння культури сої сорту Міленіум є препарати Епін-екстра (0,025 г/л) та Агоростимулін (1 мл/л)Item Особливості проростання насіння бобів кормових за дії регуляторів росту рослин(Liverpool, United Kingdom, 2020) Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.За дії регуляторів росту – Гетероауксину (0,2 г/л), Реастиму (1 г/л) та бурштинової кислоти (1 г/л) зменшувалася довжина гіпокотелей у проростків бобів кормових на 40 %, 60 % та 30 % відповідно. Збільшення довжини гіпокотелей на 10 % відмічене у досліді із застосуванням Епіну (1 мл/л). Регулятори росту рослин по-різному впливали на товщину кореневої шийки у проростків бобів кормових: за обробки Гетероауксином (0,2 г/л) та бурштиновою кислотою (1 г/л) довжина гіпокотелей зменшувалася на 2,6 % та 7,9 % відповідно, тоді як застосування Епіну (1 мл/л) та Реастиму (1 г/л) призводило до збільшення довжини гіпокотелей на 7,9 % та 2,6 % відповідно. Застосування всіх регуляторів росту достовірно зменшувало довжину головного кореня у проростків насіння бобів кормових.Item Морфогенез проростків і посівні характеристики насіння бобів кормових завикористання ретардантів(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О.О.; Ткачук, О.А.; Tkachuk, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування ретардантів є перспективним для підвищення врожайності різнихсільськогосподарських культур. Метою нашої роботи було вивчення впливу різних за механізмом дії препаратівінгібіторного типу на морфогенез проростів і посівні характеристики насіння бобів кормових.Дослідження проводили на культурі бобів кормових сорту Візир. Здійснено передпосівне оброблення насіння воднимирозчинами есфону (0,2 %), хлормекватхлориду (0,5 %) та тебуконазолу (0,5 %), а контрольний варіант – водою.У процесі досліджень визначено енергію та схожість проростання насіння, довжину гіпокотиля та головного кореняпроростків, діаметр кореневої шийки.Встановлено, що передпосівне оброблення насіння ретардантами есфоном (0,2 %), хлормекватхлоридом (0,5 %) татебуконазолом (0,5 %) призводить до суттєвих змін у морфогенезі проростків культури бобів кормових. Препаратипригнічують ріст гіпокотиля та зменшують довжину головного кореня. Найбільший рістгальмівний ефект виявленийпри застосуванні триазолпохідного ретарданту тебуконазолу (0,5 %).Досліджено, що ретарданти підвищують енергія проростання, проте практично не впливають на показник схожостінасіння. Найбільш чіткий ефект підвищення енергії проростання насіння спостерігався за дії тебуконазолу (0,5 %).Актуальним залишається питання вивчення впливу ретардантів нового покоління на продуктивність різних сортівбобових культур.Item Морфо-біологічні особливості культури phaseolus vulgaris l. за дії регуляторів росту рослин(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О.О.; Tkachuk, О. О.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, О. А.; Khodanitska, О. О.; Сакалова, Г.В.; Сакаловая, Г. В.; Sakalova, G.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування регуляторів росту рослин є перспективним методом для підвищення урожайності різних сільськогосподарських культур. Метою роботи було з’ясування впливу регуляторів росту Реастим (1,0 г/л) та Гетероауксин (0,2 г/л) на морфо-біологічні особливості та мезоструктурні показники листка рослин Phaseolus vulgaris L. Дослідження проводили на рослинах квасолі сорту Первомайська. Здійснено обробку рослин у фазі 2-х справжніх листків водними розчинами Реастим (1,0 г/л) та Гетероауксин (0,2 г/л) до повного змочування листків. У процесі досліджень визначено мезоструктурні показники листка, площу листкової поверхні, сирі маси надземної частини та кореневої системи, довжину головного кореня. Встановлено, що рістстимулюючі препарати – Реастим (1,0 г/л) та Гетероауксин (0,2 г/л) викликають суттєві зміни у морфогенезі рослин квасолі. Використання Реастиму призводить до зменшення висоти рослин на 12%, тоді як препарат Гетероауксин підвищує даний показник на 40,6%. За дії Гетероауксину сира маса надземної частини у рослин квасолі збільшується на 11% у порівняні з контролем, тоді як за обробки Реастимом даний показник не змінювався. Встановлено, що обробка рослин квасолі у фазі 2-х справжніх листків регуляторами росту рослин підвищує показник сирої маси коренів: за використання Реастиму – на 69%, а за дії гетероауксину – на 56%. Досліджено, що за дії Реастиму довжина головного кореня збільшувалася на 25% у порівняні з контролем, а за використання Гетероауксину даний показник не змінюється. Проте під час використання обох препаратів посилювалося відростання бічних коренів другого та наступних порядків. Регулятори росту збільшують площу листкової поверхні рослин квасолі. Встановлено, що у оброблених рослин квасолі відбувається потовщення листкової пластинки за рахунок асиміляційної тканини у обох варіантах досліду. За дії застосованих препаратів відмічається зменшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми, проте відбувається збільшення об’єму клітин губчастої паренхіми листка. Обробка рослин регуляторами росту позначилась на особливостях формування продихового апарату листків квасолі. Під впливом регуляторів росту рослин зростала кількість клітин епідермісу, кількість продихів та їх площа у порівняні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату, оскільки збільшення числа продихів та їх розмірів сприяє посиленню газообміну листка. Актуальним залишається питання вивчення впливу регуляторів росту нового покоління на продуктивність різних сортів бобових культурItem Дія ретарданта на ростові процеси та анатомічні характеристики культури пшениці(Вінниця, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Verhelis, V. І.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O. O.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, О. О.В статті представлені результати досліджень по вивченню ростових процесів та анатомічних показників культури пшениці сорту Краєвид залежно від обробки рістінгібуючим препаратом – тебуконазолом (0,5% та 1%) методами обприскування надземної частини та введенням через кореневу систему. Встановлено, що застосування тебуконазолу різних фізіологічноактивних концентрацій (1% та 0,5%) при різних методах введення їх у рослину (через корінь та через обприскування) призводило до уповільнення лінійного приросту та пригнічення росту кореневої системи рослин пшениці. Найбільш чіткий ефект спостерігався при застосування 1%-ного тебуконазолу методом введення препарату через корінь. Обробка культури пшениці тебуконазолом, як через корінь, так і обприскуванням зумовлювала суттєві змін у водному обміні і фотосинтезі рослин: зменшувалися лінійні розміри продихів, що у свою чергу призводило до зменшення площі продихів. Виявлено, що під час введення тебуконазолу через корінь інтенсивність транспірації була вищої, ніж у варіанті із обприскуванням рослинItem Вплив стимулюючих препаратів на морфометричні показники проростків та посівні якості насіння квасолі(2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.; Кравчук, Г. І.; Кравчук, Г. И.; Kravchuk, G. I.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.; Врадій, О. І.; Врадий, О. И.; Vradiy, O. I.В статті представлені результати досліджень по вивченню впливу стимулюючих препаратів – Бурштинової кислоти (1 г/л), Гетероауксину (0,2 г/л), Реастиму (1 г/л) та Епіну (1 мл/л) на морфометричні показники проростків та посівні якості насіння квасолі. Передпосівна обробка насіння квасолі препаратами стимулюючої дії призводила до підвищення посівних якостей насіння (енергії проростання та схожості). Найкращий ефект був відмічений при використанні препаратів Реастим та Бурштинова кислота. Встановлені істотні зміни у морфогенезі насіння квасолі під впливом препаратів стимулюючої дії. Виявлено, що у проростків насіння квасолі оброблених Гетероауксином (0,2 г/л) та Реастимом (1 г/л) довжина гіпокотелей зменшувалася на 64% та 65% відповідно у порівняні з контролем, тоді як застосування Епіну (1 мл/л) призводило до збільшення довжини гіпокотелей на 41%. Бурштинова кислота (1 г/л) практично не впливала на довжину гіпокотелей у проростаючого насіння квасолі. Виявлено, що передпосівна обробка насіння квасолі Епіном (1 мл/л) призводила до збільшення довжини головного кореня у проростків квасолі на 26,6%, тоді як усі інші застосовані нами препарати зменшували даний показникItem Якісні характеристики насіння бобів кормових залежно від передпосівної обробки регуляторами росту рослин(Вінниця, 2018) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Кравчук, Г. І.; Кравчук, Г. И.; Kravchuk, G. I.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Verhelis, V. І.В статті представлені результати досліджень по вивченню якісних характеристик насіння бобів кормових сорту Візир залежно від передпосівної обробки регуляторами росту рослин – реастиму (1 г/л), гетероауксину (0,2 г/л), епіну (1 мл/л) та бурштинової кислоти (1 г/л). Встановлено, що під впливом різних за механізмом дії регуляторів росту рослин у всіх експериментальних варіантах підвищувались енергія проростання насіння бобів кормових. За дії препаратів гетероауксину та реастиму був відмічений найвищий показник. Рістрегулюючі препарати по-різному впливали на схожість насіння бобів кормових. Виявлено, що при обробці насіння гетероауксином (0,2 г/л), реастимом (1 г/л) та епіном (0,2 мл/л) лабораторна схожість підвищувалася на 1,4 %, 0,5 %, 1,5 % відповідно. Застосування бурштиновою кислотою (1 г/л) було менш ефективним, оскільки лабораторна схожість насіння зменшувалась на 1,7% у порівняні з контролем. Проте навіть при незначному зниженню лабораторної схожості, кількість нормально розвинених проростків з використанням бурштинової кислоти не поступається контрольному варіанті та підвищується на 0,6 %.Item Обсяг застосування та екологічна оцінка хімічних засобів захисту рослин(Вінниця, 2018) Шевчук, О. О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О. О.; Tkachuk, O. O.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.Проаналізувавши літературні дані встановлено, що потреба в застосуванні фунгіцидів нових класів пов’язана, в першу чергу, з розвитком резистентності збудників захворювань культур, високими нормами витрати фунгіцидів, особливо неорганічної природи, та їх фітотоксичною дією. У статті наведені літературні дані, які стверджують, що у 2018 році у порівняні з 1999 роком асортимент гербіцидів підвищився на 525%; фунгіцидів, інсектицидів та регуляторів росту – на 340%, 597% та 792% відповідно. Оцінено обсяг та важливість застосування хімічних засобів захисту рослин на різних сільськогосподарських культурах: технічних, овочевих, олійних. Відмічено, що дослідження еколого-токсикологічних особливостей препаратів, їх ступеня та характеру міграції із ґрунту до поверхневих та грунтових вод, можливості ними забруднення навколишнього середовища, стабільності препаратів у ґрунтовому та водному середовищах, а також прогнозування виникнення та поширення цих забруднень з урахуванням токсикологічного ризику є необхідними під час використання синтетичних рістрегулюючих препаратів у галузях сільського господарства. Відмічено, що при високій біологічній активності саме сумішеві препарати містять менший вміст активних компонентів. Широкого використання набули триазоли, бензімідазоли, карбамати, етилен-біс-дитіокарбамати та інші. Це фунгіциди з однією діючою речовиною, що входить до складу їх препаративної форми. Інтенсивне збільшення кількості сумішевих фунгіцидів пояснюється тим, що поєднання кількох діючих речовин, які належать до різних класів фунгіцидів розширює спектр їх впливу, поліпшує захисну дію і запобігає утворенню резистентних штамів, тобто в повній мірі використовуються можливості синергізму – взаємопідвищення пестицидного ефекту.Item Вплив препаратів антигіберелінової дії на проростання насіння квасолі(Уманський національний університет садівництва, 2018) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Первачук, М. В.; Первачук, Н. В.; Pervachuk, M. V.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування препаратів антигіберелінової дії є перспективним для підвищення насіннєвої продуктивності різних сільськогосподарських культур. Метою роботи було з’ясування впливу рістгальмуючих препаратів – хлормекватхлориду, есфону та фолікуру на морфометричні показники проростків і посівні якості насіння квасолі. Дослідження проводили за використання насіння квасолі сорту Галактика. Здійснено обробку насіння різними за механізмом впливу препаратами антигіберелінової дії – хлормекватхлоридом (0,25%), фолікулом (0,5%) та есфоном (0,2%). У процесі досліджень визначино лабораторну схожість насіння та енергію його проростання, суху масу проростків та коренів, а також низку морфометичних показників: довжину гіпокотеля, довжину головного кореня, кількість бічних коренів. Встановлено, що препарати антигіберелінового впливу викликають істотні зміни у морфогенезі проростків насіння квасолі. Відмічено, що всі три препарати підвищують силу росту гіпокотеля та сприяють інтенсивному формуванню бічних коренів у проростків. Найефективніше використовувати препарати есфон (0,2%) та фолікул (0,5%). При цьому було виявлено, що використання всіх трьох препаратів призводило до зменшення довжини головного кореня: 0,5%-ий фолікул – на 46%, 0,25%-ий хлормекватхлорид – на 43%, 0,2%-ий есфон – на 36 %. Встановлено, що передпосівна обробка насіння квасолі препаратами інгібіторної дії есфон (0,2%) та хлормекватхлорид (0,25%) викликає підвищення схожості насіння на 27% та 13% відповідно, проте енергія проростання насіння за їх дії знижується. Досліджено, що застосування фолікулу (0,5%) не підвищує лабораторну схожість насіння. Досліджено, що різні за механізмом дії препарати антигіберелінової групи призводять до інтенсивного накопичення сухої маси проростків та коренів культури квасолі. Актуальним залишається питання вивчення впливу різних за механізмом дії препаратів антигіберелінового типу на насіннєву продуктивність різних сортів бобових культур.