Факультет філології і журналістики ім. М. Стельмаха
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/aa347d7f-6175-4061-affb-e5a8d568522d
Browse
10 results
Search Results
Item Використання елементів статистичного методу в практиці аналізу лінгвістичного тексту (на матеріалі аналітичних форм підмета)(Вінниця : Планер, 2017) Іваницька, Ніна; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.; Довгань, Тетяна; Dovhan, T.Подано результати дослідження співвідношення частоти вживання аналітичних форм підметів та їхніх якісних особливостей у художніх творах українських прозаїків Михайла Стельмаха та Олеся Гончара. На основі кількісно-якісного поширення складених підметів у досліджуваних текстах визначено неповторність, феноменальність та стилістичні особливості індивідуально-авторського мовлення письменників. Показано ефективність, перспективу та доцільність застосування математичних методів для лінгвістичних досліджень.Item «Ресурсоспроможність» іменникової словоназви «подія» (синтагматичні виміри)(Вінниця : Планер, 2013) Іваницька, Н.; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.У статті акцентовано на суттєвих визначальних ознаках іменникової номінації предметного денотата «подія», а саме: узагальнення факту, явища; атрибутивна характеризація у формі короткої реченнєвої дефініції у вигляді предикативної моделі зі значенням буття в минулому (що сталося, що відбулося); конкретизатор змісту, який регламентує номінацію в онтологічному аспекті (подія + суспільного життя, подія + особистого життя). На матеріалі (більше 300 зразків словосполучень та речень) описано іменникову словоназву предметного денотата «подія» у сукупності її типових синтагматичних оточень: «подія давня», «подія року», «подія … відбулася», «подія … сколихнула…»,» згусток подій», «враження від події…» та ін. Іменникова назва предметного денотата проаналізована також крізь призму вияву її значеннєвих варіантів міжрівневої категорії автосемантизм/синсемантизм. Сукупність мовленнєвих реалізацій іменникового слова «подія» підтвердили гіпотезу про властивий цьому повнозначному слову синсемантизм, а отже й обмеження його ресурсоспроможності називати предметний денотат без супроводжувальних словоназв. У результаті дослідження «ресурсоспроможності» іменникової слово назви «подія» визначена й сформульована низка проблемних питань, які можуть бути успішно розв’язані на матеріалі інших іменникових словоназв предметних денотатів. Запропонована методика аналізу конкретної іменникової словоназви може слугувати орієнтиром для дослідження й детального опису повнозначних слів (автосемантичних, синсемантичних, повнозначних абсолютивованих слів), моделі яких можуть слугувати надійними параметрами розмежування стилів, підстилів та авторського мовленняItem Про т. зв. «приховані семи» деяких повнозначних слів української мови(Вінниця : Планер, 2012) Іваницька, Н.; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.Статтю присвячено опису «прихованих сем» у системі повнозначних слів сучасної української літературної мовиItem Ускладнення структури номінацій денотатів частками (на матеріалі прози Михайла Стельмаха)(Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017) Іваницька, Н. Л.; Иваницкая, Н. Л.; Ivanytska, N.Ураховуючи суперечності традиційного й нового підходів до кваліфікації часток, розглядаємо частку як окреме слово зі всіма, властивими слову, ознаками. З уваги до значного «наповнення» тексту прозових творів М. Стельмаха частками, убачаємо в них можливість бути суттєвими параметрами авторського мовлення.Item Кількісно-якісні параметри морфологічних класів слів у повістях Михайла Стельмаха(Вінниця : Планер, 2017) Іваницька, Н. Л.; Иваницкая, Н. Л.; Ivanytska, N.Описані параметри морфологічних класів слів за їхніми кількісно-якісними показниками. У класифікації частково враховані висновки вчених, що базуються на нових підходах до інтерпретації угрупувань морфологічних одиниць (І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Загнітко). З’ясовано стилістичний потенціал індивідуально-авторських уживань кількісно визначених морфологічних одиниць у системі образних ресурсів художнього твору (повістей) Михайла Стельмаха. Особливу увагу приділено експресивно маркованим словоназвам предметних та процесуальних денотатів, їхньої згрупованості та насиченості у вибірках. Запропоновано модель аналізу й опису результатів дослідження у формі: від кількісних показників одиниць у вибірках – до вияву їхнього якісного потенціалу, що розглядається як параметр авторського мовлення. Показана деяка пріоритетність і доведена можливість та доцільність використання статистики (кількісних показників) у системі стилістичних методичних процедур аналізу.Item Семантична модифікація дієслівного складеного присудка з автосемантичними дієсловами(Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2013) Іваницька, Н. Л.; Иваницкая, Н. Л.; Ivanytska, N.У статті виявлено специфіку автосемантичних дієслів різних лексико-семантичних полів (ЛСП) щодо заповнення ними, позиції дієслівного складеного присудка у формально-граматичній структурі простого речення. Доведено, що семантична модифікація аналізованого присудка мас безпосередній зв'язок із лексико-семантичними параметрами автосемантичних дієслів.Item «Повнозначне слово» з позицій сучасного осмислення його лінгвальної сутності(Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009) Ivanytska, N.У статті подано основи класифікації повнозначних слів за їхніми дистрибутивними ознаками, а також вплив автосемантизму та синсематизму на формально-граматичне членування речення.Item Про «Ключові слова» до статей у збірниках наукових праць із мовознавства(Вінниця : Планер, 2015) Іваницька, Н. Л.; Иваницкая, Н. Л.; Ivanytska, N.Обов язковою складовою наукового доробку автора, оформленого й опублікованого в журналі чи збірнику, є т.зе. укр. «Ключові слова», рос. «Ключевые слова», англ. «Key words». У відповідній рубриці йдеться про нолгінування мовними засобами понять, як і про результати утворення та закріплення їх у терміносистемах із реальною чи можливою подальшою фіксацією їх у словниках термінів. Стаття присвячена опису «Ключових слів» до наукових статей із мовознавства як невід 'ємної складової, орієнтованої на процес і результат наукового доробку. Відстоюючи важливість і необхідність включення «Ключових слів» у підсумкову частину наукової статті, автор висловлює думку про необхідність деякої «ревізії» як самої назви «Ключові слова», так і добору структур у цю рубрику. На конкретному матеріалі «Ключових слів» до наукових статей із мовознавства доведено деяку некоректність уживання номінації «Ключові слова»; виявлено некорельованість поняттєвої та мовної домінант, експлікованих структурою «Ключові слова». Із цією метою описано результати поверхового аналізу «Ключових слів» за моделями її коротко описано кож'ну з них. Статтю орієнтовано на дослідників щодо вибору адекватних «Ключових слів» із металінгвістичної сфери однослівних та кількаслівних номінацій відповідних денотатівItem Формування екологічної культури студентів-філологів засобами української мови(Київ ; Вінниця : Планер, 2014) Іваницька, Н. Л.; Ivanytska, N.У статті з 'ясовано, що екологічна культура студента-філолога є невід'ємною частиною його педагогічної компетентності з сукупності складових: екологічна свідомість, екологічні знання, потужний арсенал мовного забезпечення навчального процесу.Item Специфіка дієслівної мікрокатегорії «фізіологічний стан» в українській та англійській мовах: лексико-семантичний аспект(Вінниця : Планер, 2014) Іваницька, Наталя; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.Здійснено міжмовне зіставлення мікрокатегорії «фізіологічний стан» субкатегорії «процесуальність-стан» в українсько-англійській дієслівній паралелі. Доведено доцільність використання двобічного міжмовного контрастивного аналізу, за якого обраний об‘єкт дослідження спроектовано на tertium comparationis, яким обрано теоретично обґрунтовану категорію «процесуальність». Визначено онтологічне підґрунтя ідентифікації фізіологічних станів, яке формує мікрокатегорію «фізіологічний стан». Виокремлену мікрокатегорію параметризовано диференційними ознаками: 1) «життєво невід‘ємні фізіологічні стани» та 2) «можливі функціональні стани організму». На основі виділених диференційних ознак вибудовано співвідносні лексико-семантичні поля з чітко вираженими центральними та периферійними частинами. Виявлено низку спільних та специфічних тенденцій побудови таких лексико-семантичних полів. Доведено спільну тенденцію центральних частин зіставлюваних полів до заповнення їх дієсловами на позначення життєво необхідних фізіологічних станів. З‘ясовано, що некорелятивними є дієслова на позначення фізіологічного стану сну та споживання їжі. Вказано на неспіввідносність віддалених периферій лексико-семантичних полів, заповнених дієсловами фізіологічного стану болю.