Факультет іноземних мов
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8b3994c0-270f-4e57-9a3a-6609126fc292
Browse
585 results
Search Results
Item Analysing the Impact of Artificial Intelligence on the Development of Contemporary Philology: The Use of Automated Tools in Linguistic Research(Archives des Sciences, 2024) Грачова, І. Є.; Hrachova, I.; Бахов, І.; Bakhov, I; Іщук, Н.; Ishchuk, N.; Джиджора, Л.; Dzhydzhora, L.; Страшко, І.; Strashko, I.Відносини між лінгвістикою та штучним інтелектом досі залишаються суперечливими. Актуальність даної роботи полягає в трактуванні технічного прогресу як перспективного для галузі лінгвістики, оскільки синергія штучного інтелекту та лінгвістики може призвести до переосмислення лінгвістичних парадигм. Ця стаття методологічно ґрунтується на детальному вивченні відповідної літератури з новітньої історії цих двох галузей. У результаті в статті пропонується детальний аналіз відповідної наукової літератури та розглядається взаємозв'язок між лінгвістикою та штучним інтелектом. Штучний інтелект розглядається як галузь науки про людину, і в проміжний період між двома полями виникли моделі, які не завжди були зрозумілі, але виступали буферами проти взаємодії одного поля з іншим. Якщо штучний інтелект є галуззю гуманітарної науки, тоді лінгвістика також може перейняти цю спадщину, що може призвести до переосмислення парадигм лінгвістики та кинути виклик протиставленню між точними та експериментальними науками. Простежено еволюцію способів мислення про автоматичну обробку мови з точки зору когнітивної науки штучного інтелекту та обговорено різні типи знань, що розглядаються в лінгвістичних обчисленнях. Наголошується на важливості мови як у людино-машинному спілкуванні, так і в розвитку мислення та інтелекту. Висуваються ідеї, здатні подолати внутрішнє протиріччя штучного інтелекту. Практичне значення роботи полягає в тому, що в ній висвітлюється, як за допомогою автоматичної обробки мови людство поступово усвідомило необхідність використання технологічних знань для розуміння мови. Це поєднання відкриває не тільки знання про саму мову, а й загальні знання про світ, про культуру мовця, про ситуацію спілкування, про практику людських відносин. Висновки дослідження вказують на великий потенціал взаємодії лінгвістики та штучного інтелекту для подальшого розвитку обох сфер.Item Peculiarities of Translating English Audiovisual Text: A Didactic Aspect(Revista Romaneasca pentru Educatie, 2024) Грачова, І. Є.; Дерік, І.; Hrachova, I.; Derik, I.; Юхимець, С.; Yukhymets, S.; Битківська, Я.; Bytkivska, Y.; Козачишина, О.; Kozachyshyna, O.; Кобута, С.; Kobuta, S.Метою дослідження було вивчення особливостей перекладу аудіовізуального тексту українською мовою з акцентом на дубляж, а також визначення ролі крос-лінгвістичних та крос-культурних відмінностей у дидактиці аудіовізуального перекладу (далі – АВП). У дослідженні було використано порівняльний аналіз біографічної драми «Королева» (2006) та її дубльованої версії українською мовою для виявлення суттєвих особливостей перекладу. Дослідження показало, що АВП передбачає когнітивну обробку перекладачем текстового матеріалу вимагаючи лінгвістичної компетентності у двох мовах та набуття стратегій, пов'язаних із семантичним аналізом та синтезом. Дослідження продемонструвало, що структурні, семантичні та стилістичні особливості є специфічними для жанру фільму та диктують вибір перекладацьких перетворень, які включають контекстуальні та синонімічні заміни, пропуск, посилення, перестановку, антонімічний та описовий переклад. Порівняльний аналіз дубльованих діалогів у творі «Королева» (2006) може допомогти учням у вивчити різні техніки перекладу, покращити свої мовні навички, зрозуміти культурні відмінності та визначити сфери вдосконалення. Дослідження наголошує на необхідності додаткового дослідження для забезпечення більш якісних українських субтитрів та дубльованих версій фільмів.Item Is Artificial Intelligence a Utopia or the Future of Foreign Language Learning?(AWEJ, 2024) Грачова, І. Є.; Ворначев, А.; Кушмал, Л.; Нікольська, Н.; Hrachova, I.; Vornachev, A.; Kushmar, L.; Nikolska, N.У роботі розглядається проблема штучного майбутнього у вивченні англійської мови. Англійська мова займає провідне місце у всіх сферах людської діяльності. У 21 столітті це непросто уявити людську діяльність без допомоги штучного інтелекту. Штучний інтелект, як унікальний винахід людства, має свою історію. Також він активно використовується при вивченні іноземної мови. У цій галузі працює багато дослідників, але немає однозначного висновку про позитивні та негативні сторони використання ШІ у вивченні мови. Дослідження проводилося у зв'язку з фундаментальним питанням про те, чи є штучний інтелект майбутнім або утопією у вивченні англійської мови. Респонденти відповіли на п'ять запитань. Результати свідчать, що всі люди використовують штучний інтелект у своєму житті. Штучний інтелект є практичним інструментом у перекладі та автоматичній корекції правопису. Не дивно, що всі респонденти мають практичний комунікативний досвід з ШІ. Що стосується майбутнього штучного інтелекту, відповіді продемонстрували незаперечну потребу в штучному інтелекті та позитивному ставленні до цього. Однак варто пам'ятати, що тільки розумне використання ШІ матиме значні наслідки в майбутньому.Item Статус слів-квантифікаторів в англійській мові VII-XVII ст(2020) Грачова, І. Є.; Мосійчук, А.В.; Радудік, О.Є.У статті розглянуті проблеми частиномовного статусу слів-квантифікаторів в період їх становлення протягом VII-XVII ст. Діахронічні дослідження є важливою ланкою сучасної лінгвістичної науки, оскільки без них не можливо було б розуміти сучасний стан мови, у даному випадку англійської мови. Дистрибуція у реченні дозволила виокремити квантифікатори в окремий класItem До питання про граматичний статус слів-квантифікаторів(2021) Грачова, І. Є.Метою даної статті є аналіз різних парадигм дослідження даних одиниць як формоутворюючих конституентів поля кількості. На разі існує потреба у дослідженні генези, розвитку та функцій цих слів з урахуванням новітніх здобутків теоретичного синтаксисуItem Political Correctness in Language and Society(2024) Грачова, І. Є.The issue of the role of political correctness in language is not completely resolved. Political correctness is not only a linguistic phenomenon, but also a social one. The manifestation of the principles of political correctness in language is an eloquent example of society's conscious influence on languageItem Conceptual Principles of Studying Quantifiers in Modern Linguistic Studios.(2023) Грачова, І. Є.In language, the category of quantity is expressed by various grammatical and lexical means and is represented by a number of meanings; in linguistics, it opposes two concepts: definite quantity – indefinite quantity. The class of quantifier denotes an undifferentiated quantity, which is one of representatives of indefinite quantity.Item Іншомовні запозичення у мові середньо-англійського періоду(2020) Грачова, І. Є.Словниковий склад будь-якої мови являє собою складну систему, що виникла в процесі багатовікового історичного розвитку, що характеризується діахронічною мінливістю, здатністю до перетворень на всіх рівнях мовної структури. Поява слів іншомовного походження є природним і необхідним процесом розвитку мови, сприяє збагаченню її лексичного складу, адже лексичні запозичення є результатом контактування культурItem Linguistic and cognitive features of english written academic discourse(2020) Hrachova, I.; Mosiichuk, A.The article highlights the linguistic and cognitive characteristics of English written academic discourse from a cognitive-communicative perspective claiming that the academic prose has a set of verbal features that testify to the actualization of corresponding conceptual structuresItem Експеримент в лінгвістиці(Сучасні дослідження з іноземної філології. Мовознавство. Ужгородський національний університет, 2023) Кушмaр Л., Грачова І., Нікіфорова В.Стаття стосується ролі та значення експерименту в лінгвістиці. Сприйняття світу людиною значною мірою залежить від мови, яка забезпечує смисловий зв’язок між різними сферами людського існування. Мова – явище суспільне. Вона виступає як засіб спілкування, оскільки мовні одиниці усвідомлюються, кодуються та сприймаються людиною. Мова – особливе явище зі своїми таємницями. Мовні засоби створюють різноманітні світоглядні уявлення людини, що віддзеркалюються в мові за допомогою лексики. Світ у свідомості мовця відображається лінгвально та концептуально. Структура концептуальної картини світу відтворюється системою асоціативних зв’язків. Мовна картина світу формується лексичним значенням відповідних словесних понять. Мовні явища можливо досліджувати за допомогою експерименту як найпродуктивнішого методу отримання матеріалу у цьому напрямку. Мета експериментального дослідження полягає в тому, щоб дослідити, як певний елемент або елементи, незалежна змінна(и), впливають на певну поведінку чи результат, залежну змінну. Розрізняють чотири види асоціативних експериментів: парні асоціації; серійні асоціації; словесна диференціація; вільні асоціації. У проведенні експерименту є наступні етапи: формулювання гіпотези; визначення плану експерименту; залучення учасників для проведення дослідження; аналіз та інтерпретація дані. Отримані дані можна вивчати за допомогою різних методик із застосуванням цифрових носіїв. Застосування експерименту має ряд переваг: концепція активного словника передбачає оцінку ступеня володіння релевантними словами, яку, природно, можна отримати шляхом опитування середньостатистичної людини; експеримент можна використовувати, коли інші методи не дуже ефективні; легше провести експеримент, ніж аналізувати словники. Світогляд є фундаментальним поняттям, яке виражає специфіку людського буття. На його формування впливають усі види психічної діяльності людини і він відображається у мові. Результати експериментів дають змогу відтворити картину світу і виявити особливості мови. Перспектива подальших досліджень полягає у детальному вивченні значення експерименту в лінгвістичній практиці.