Факультет іноземних мов
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8b3994c0-270f-4e57-9a3a-6609126fc292
Browse
7 results
Search Results
Item ОБРАЗ ДІЄГЕТИЧНОГО НАРАТОРА В РОМАНІ Д.МІТЧЕЛЛА «ЛУЖОК ЧОРНОГО ЛЕБЕДЯ»(2021-11) Таратута, СвітланаСтаття присвячена аналізу образу наратора в романі Д.Мітчелла «Лужок Чорного лебедя. Наративні особливості розглянуті під кутом зору приналежності роману до літератури «нової щирості», лірико-сповідальний дискурс якої склався в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Образ оповідача класифікований як дієгетичний наратор, який постає одночасно як суб’єктом, так і об’єктом оповіді. Приділено увагу аналізу образу головного героя крізь призму його оповідної манери.Item Компаративний аналіз літературного твору з екранізацією як методичний прийом (на матеріалі роману П.Зюскінда «Парфуми»)(2022-10) Таратута, СвітланаСтаття містить компаративний аналіз роману П.Зюскінда «Парфуми» та його кіноадаптації 2006 року, зняту режисером Т.Тиквером. Аудіо-візуальні засоби втілення авторської концепції літературного твору в екранізації досліджені під кутом зору процесу інтерсеміотичного перекодування, феномену інтермедіальності. Проаналізовано сцени, відсутні в романі, але наявні у фільмі і навпаки, з метою кращого розуміння втілення образу головного героя твору та ідейно-художнього змісту роману в цілому. У статті зроблено акцент на компаративний аналіз художнього твору та його екранізації як методичний прийом у процесі викладання зарубіжної літератури.Item Дж.Д.Селінджер «Над прірвою в житі»: проблемний підхід до вивчення твору(2020-04) Таратута, СвітланаСтаття присвячена проблемному підходу як головному методу під час вивчення роману Дж.Д.Селінджера «Над прірвою в житі». Запропонована система проблемних питань дасть можливість проаналізувати ідейно-художній зміст твору та визначити авторський посил читацькій аудиторії. Досліджені різні тлумачення концепту «гра», використані в тексті роману, суперечливість характеру героя твору, причини його конфлікту з оточуючим світом.Item Втілення ідеї розлюднення в образній системі роману Б. Шлінка «Читець»(2023) Таратута, Світлана; The purpose of this paper is to analyze B. Schlink's novel "The Reader" examines the problem of dehumanization, that is considered because of the introduction of totalitarian ideology, which provides for various manifestations of segregation. Hermeneutical, cultural-historical, and comparative methods were used in the study. The documentary basis of Hannah Schmitz as a work's main image is emphasized. A comparative analysis of the heroine of the work and her prototype is made, characterological and behavioral differences are determined, as well as the reasons for the author's departure from the realistic basis. This approach makes it possible to give the problem of the entire German nation guilt for the Nazis crimes. The article analyzes the main character's attempts to understand the degree of the heroine's crime and its psychological background. The narrator views Hannah's actions through the prism of the Nazi ideology as the state one during the Third Reich and the final solution of the Jewish question as the main component of this ideology. Awareness of the dehumanization idea by the narrator-hero in the work is shown through the system of images of the work. B. Schlink's novel "The Reader" also uses elements of comparative analysis to solve the problem of dehumanization. For this purpose, the author analyzes the image of the hero-narrator of the novel by J. Littell of "The Kindly Ones" Maximilien Aue, an SS officer who participated in the mass extermination of Jews. Intellectual and thinker Aue demonstrates complete dehumanization under the influence of Nazi ideology. The images of the heroine of B. Schlink's novel "The Reader" and the mother of the main character's mother in J. Boyne's novel "The Boy in the Striped Pyjamas" are compared. The antithesis is defined as one of the leading artistic techniques, and examples of its use in the work are given. The article highlights the fact that the novel shows how the Nazi system embodied the dehumanization of Jews to justify the need for their extermination. But by dehumanizing the victims, the system dehumanized both the executioners and their minions. It is concluded that the novel focuses on the violation by racist Nazi ideology of the human life a priori value laid down in the theory of humanism. To emphasize this fact, a comparative analysis of B. Schlink's work "The Reader" and W. Styron's novel "Sophie's Choice" is used, where a similar problem is raised.Мета роботи — аналіз роману Б.Шлінка «Читець» під кутом проблеми дегуманізації, яка розглянута як результат впровадження тоталітарної ідеології, що передбачає різноманітні прояви сегрегації. У дослідженні використані герменевтичний, культурно-історичний та компаративний методи. Акцентована документальна основа головного образу твору Ханни Шміц. Зроблено компаративне зіставлення героїні твору з її прототипом, визначені характерологічні та поведінкові відмінності, а також причини відходу автора від реалістичної основи. Такий підхід дозволяє надати проблемі провини всього німецького народу за злочини нацистів багатошаровості та суперечливості. У статті проаналізовано намагання головного героя твору усвідомити ступінь злочину героїні та його психологічне підґрунтя. Діяння Ханни оповідач розглядає крізь призму нацистської ідеології як державної за часів ІІІ Рейху та остаточного вирішення єврейського питання як головної складової цієї ідеології. Усвідомлення ідеї розлюднення героєм-наратором у творі показано через систему образів твору. Для розкриття проблеми дегуманізації в романі Б.Шлінка «Читець» також застосовано елементи компаративного аналізу. З цією метою проаналізовано образ героя-оповідача роману Дж.Літтелла «Благоволительки» Максиміліана Ауе, офіцера СС, який брав участь у масовому знищенні євреїв. Інтелектуал і мислитель Ауе демонструє повне розлюднення під впливом нацистської ідеології. Компаративному зіставленню піддані образи героїні роману Б.Шлінка «Читець» та матері головного героя в романі Дж.Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі». В якості одного з провідних художніх прийомів визначено антитезу, наведені приклади її використання в творі. У статті підкреслено той факт, що в романі показано, як нацистська система втілювала дегуманізацію євреїв для обґрунтування необхідності їхнього знищення. Натомість, розлюднюючи жертв, система розлюднювала і катів та їхніх прислужників. Зроблено висновки, що в романі акцентовано попрання расистською нацистською ідеологією закладену в теорії гуманізму апріорну цінність людського життя. Задля підкреслення цього факту застосовано компаративне зіставлення твору Б.Шлінка «Читець» із романом В.Стайрона «Вибір Софі», де піднімається аналогічна проблема.Item Проблема виховання в літературі 50–60-х років ХХ ст.: до питання вивчення зарубіжної літератури другої половини ХХ ст.(2020-12) Таратута, Світлана; Мельник, Тетяна; The article is devoted to the problem of upbringing in the works of foreign literature of the 50s-60s of the 20th century and the role of artistic works in the formation of personality. The object of the study is the works "Lord of the Flies" by W. Golding, "The Collector" by J. Fowles, "Hello, Sadness" by F. Sagan and "The Catcher in the Rye" by J. D. Salinger, whose characters, children, teenagers or young people, are in the process of becoming a person. The influence of the family and the environment on the process of upbringing is traced. Various aspects of this problem, emphasized by the authors of the works, and the views of writers on the ways to solve it are analyzed.Статтю присвячено проблемі виховання в творах зарубіжної літератури 50–60-х років ХХ ст. та ролі художніх творів у становленні особистості. Об’єктом дослідження стають твори «Володар мух» В.Голдінга, «Колекціонер» Дж.Фаулза, «Добридень, смутку!» Ф.Саган та «Над прірвою в житі» Дж.Д.Селінджера, герої яких, діти, підлітки або молоді люди, перебувають у процесі становлення особистості. Простежено вплив родини та оточуючого середовища на процес виховання. Проаналізовано різні аспекти цієї проблеми, акцентовані авторами творів, та погляди письменників на шляхи її вирішення.Item Роман Р. Бредбері «451˚ за фаренгейтом» та його екранізація: спроба компаративного аналізу(2022) Таратута, Світлана; Мельник, ТетянаСтаття присвячена компаративним дослідженням у галузі літератури та кіномистецтва. Розглядається питання близькості екранізації до твору, за яким вона знята, як критерій оцінки кінострічки. Зроблено спробу порівняльного аналізу роману Р.Бредбері «451˚ за Фаренгейтом» та його екранізації 2018 року. Проаналізовано візуальні засоби втілення авторської концепції в фільмі. Компаративному зіставленню піддано сюжетну лінію, образну систему, ідейну спрямованість літературного твору та його кіноверсії. Зроблено висновки про суттєвий відхід у кінострічці від літературного джерела, що сприяло послабленню проблематики.Item Булінг як соціальне явище та його відображення у новітній англійській літературі(2023) Таратута, Світлана; Мельник, ТетянаСтаттю присвячено булінгу як складному соціально зумовленому психологічному явищу та відображенню цієї проблеми в сучасній англомовній літературі. Проаналізо-вано глибину розуміння проблеми булінгу як у сучасній психології, так і у соціології, а також її характеристику, складові та причини її виникнення. У статті визначено сту-пінь актуальності проблеми булінгу в сучасній Британії, її правові та законодавчі ас-пекти. Для розуміння відображення цієї проблеми в сучасній англійській літературі використовуються романи Ніка Хорнбі «Мій хлопчик» та Девіда Мітчелла «Під зна-ком Чорного лебедя». Здійснено аналіз головних героїв цих романів – підлітків, які стали жертвами булінгу, їхнього психологічного стану та реакції в ситуаціях цьку-вання та приниження. Розглядається роль сім’ї та школи в запобіганні проблемі булін-гу, а також пропонуються можливі шляхи її вирішення. Аналіз романів фокусується на тому, як автори описують вихід кожної з жертв зі складних психологічних ситуацій