Автореферати та дисертації
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663
Browse
12 results
Search Results
Item Підготовка учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі : дисертація(Вінниця : ВДПУ, 2024) Білик, Ю. П.У дисертації обґрунтовано актуальність упровадження у процес підготовки майбутніх учителів початкових класів основ організації дистанційного навчання, організаційно-педагогічних умов і моделі підготовки учителів до організації дистанційного навчання в початковій школі та доведено їхню ефективність. Проаналізовано особливості організації дистанційного навчання в початковій школі, зокрема в умовах карантину та воєнного стану, визначено наявність суперечностей, окреслено мету, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано завдання і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, описано і проаналізовано апробацію і впровадження результатів дослідження, структуру й обсяг дисертації. У першому розділі «Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі» проаналізовано сутність і зміст дистанційного навчання, здійснено дефінітивний аналіз понять «дистанційна освіта», «дистанційне навчання», досвід організації дистанційного навчання в початковій школі, виявлено особливості та умови ефективності дистанційного навчання молодших школярів, охарактеризовано моделі дистанційного навчання та дидактичні основи проєктування дистанційного курсу, описано сервіси та платформи для здійснення дистанційного навчання в початковій школі. У другому розділі «Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до впровадження дистанційного навчання» охарактеризовано компоненти готовності учителів до організації дистанційного навчання (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний), описано процес упровадження технологій дистанційного навчання у теоретико-практичну підготовку майбутніх учителів початкових класів, сформульовано організаційно-педагогічні умови готовності вчителів до організації дистанційного навчання в початковій школі, уточнено поняття «готовність до організації дистанційного навчання в початковій школі». Готовність учителя до організації дистанційного навчання у початковій школі визначаємо як інтегративну якість особистості, що проявляється у єдності мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного компонентів, яка забезпечує ефективність освітнього процесу під час дистанційного навчання у початковій школі. До організаційно-педагогічних умов готовності вчителів до організації дистанційного навчання у початковій школі віднесено: опанування майбутніми вчителями методологічними засадами і комплексом знань, практичних умінь з організації дистанційного навчання у початковій школі під час навчання у закладі вищої освіти та проходження педагогічної практики у закладах загальної середньої освіти (методико-практична); формування в майбутніх учителів інформаційно-цифрової компетентності та цифрової грамотності як основи готовності до оперування дистанційними технологіями та цифровими інструментами з метою розв’язування навчальних завдань (інформатична); формування позитивної мотивації та ціннісного ставлення до впровадження дистанційного навчання у початковій школі та здатності до рефлексії у майбутніх учителів початкових класів (мотиваційно-ціннісна). Запропоновані нові форми й методи роботи з організації дистанційного навчання у початковій школі дозволять майбутнім учителям здобути знання та уміння щодо методико-практичних особливостей побудови освітнього процесу в дистанційному форматі, здійснення взаємодії та зворотного зв’язку з учасниками освітнього процесу, одержати практичні навички щодо розробки, наповнення і практичної реалізації дистанційних курсів та їх фрагментів, розробки цифрових дидактичних і методичних засобів, інтерактивних вправ, використання освітніх платформ і цифрових інструментів для синхронної взаємодії; сприятимуть підвищенню рівня сформованості інформаційно-цифрової компетентності здобувачів вищої освіти. На основі організаційно-педагогічних умов створено модель підготовки учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі, яка складається з шести блоків: цільового, методолого-концептуального, змістового, технологічного, діагностичного та результативного. Цільовий блок моделі описує соціальне замовлення та мету, на досягнення яких спрямоване дослідження. Методолого-концептуальний блок ґрунтується на взаємопов’язаних методологічних підходах (системному, аксіологічному, акмеологічному, компетентнісному, діяльнісному, технологічному, інтегрованому, особистісно орієнтованому) та принципах (системності, єдності теорії з практикою, активної діяльності особистості, інноваційності). Змістовий блок містить компоненти готовності учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний) і педагогічний інструментарій, що включає: методи (моделювання ситуацій, тести, анкетування, самостійна робота студентів, опитування, самооцінювання), форми (лекції, практичні роботи, індивідуальні заняття, презентації, дистанційні курси, педагогічна практика), засоби (мультимедійні презентації, навчально-методичний посібник «Організація дистанційного навчання у початковій школі», сайт «Дистанційне навчання в початковій школі», відеоуроки, цифрові ресурси). Технологічний блок складають етапи здійснення дослідження: підготовчо-організаційний, змістово-практичний, контрольно-діагностувальний. Діагностичний блок включає критерії, показники та рівні готовності учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі. Результативний блок передбачає одержання позитивної динаміки у сформованості готовності вчителів до організації дистанційного навчання у початковій школі. У третьому розділі дисертаційної роботи «Експериментальна перевірка ефективності реалізації організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до організації дистанційного навчання», визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-операційний, рефлексивно-оцінювальний), показники та рівні готовності вчителів до організації дистанційного навчання у початковій школі, описано етапи дослідження та здійснено кількісно-якісний аналіз результатів експерименту. Педагогічний експеримент був спрямований на підтвердження сформульованої гіпотези щодо підвищення рівня готовності вчителів до організації дистанційного навчання у початковій школі завдяки реалізації організаційно-педагогічних умов та моделі підготовки вчителів до організації дистанційного навчання у початковій школі, впровадженню методів і форм підвищення їх ефективності. Результати теоретичних досліджень і експериментальна перевірка стану готовності вчителів до організації дистанційного навчання у початковій школі свідчать про необхідність підвищення рівня готовності майбутніх учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі. Результати оцінювання готовності вчителів до організації дистанційного навчання у початковій школі до проведення експерименту показали, що низький рівень готовності мають 29,19% студентів, майже половина респондентів (46,58%) демонструють середній рівень готовності, достатній рівень готовності мають 19,25% майбутніх учителів початкових класів, а 4,97% студентів мають високий рівень готовності до організації дистанційного навчання у початковій школі. Після експерименту високий рівень готовності вчителів до організації дистанційного навчання у початковій школі продемонстрували 49,07% студентів, достатній – 40,37%, середній рівень мають 7,45% майбутніх учителів початкових класів, а низький рівень – 3,11% студентів. Одержані результати свідчать про ефективність упроваджених методів і форм роботи, організаційно-педагогічних умов і моделі підготовки до організації дистанційного навчання у початковій школі. Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: − вперше визначені й обґрунтовані організаційно-педагогічні умови та модель підготовки учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі, що передбачають: опанування майбутніми вчителями методологічними засадами і комплексом знань, практичних умінь з організації дистанційного навчання у початковій школі під час навчання у закладі вищої освіти та проходження педагогічної практики у закладах загальної середньої освіти (методико-практична); формування у майбутніх учителів інформаційно-цифрової компетентності та цифрової грамотності як основи готовності до оперування дистанційними технологіями та цифровими інструментами з метою розв’язування навчальних завдань (інформатична); формування позитивної мотивації та ціннісного ставлення до впровадження дистанційного навчання у початковій школі та здатності до рефлексії в майбутніх учителів початкових класів (мотиваційно-ціннісна); − уточнено суть, компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний), критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-операційний, рефлексивно-оцінювальний), показники та рівні готовності учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі; − дістали подальший розвиток методи, форми та технології підготовки учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці й реалізації методики підготовки учителів до організації дистанційного навчання у початковій школі, створенні комплексу навчально-методичного забезпечення, розміщеного на авторському веб-сайті «Дистанційне навчання у початковій школі» та платформі Google Classroom. Основні положення та висновки проведеного дослідження висвітлено в навчально-методичному посібнику «Організація дистанційного навчання у початковій школі». Результати дослідження можуть бути використані викладачами методик навчання предметів інформатичної освітньої галузі у педагогічних закладах вищої освіти у фаховій підготовці майбутніх учителів початкових класів, учителями початкових класів в освітньому процесі молодших школярів для підвищення ефективності організації дистанційного навчання, методичній практиці вчителів початкових класів, під час розробки навчально-методичного забезпечення освітнього процесу початкової школи.Item Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів(Вінниця: ВДПУ, 2019) Андрощук, І. П.; Андрощук, И. П.; Androshchuk, I. P.У дисертації досліджено теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів. Обґрунтовано методологічні підходи й концепцію професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів. Визначено суть, структуру, критерії й показники та схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів; розкрито змістову характеристику позаурочної художньо-технічної діяльності, її пізнавальний, виховний і розвиваючий потенціал та структурні компоненти. Розроблено модель, обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, технологію проектування змісту й методики професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів. Узагальнено експериментальні дані, які свідчать про правомірність висновків щодо результативності системи, що ґрунтується на теоретичних і методичних засадах професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів.Item Формування готовності майбутніх молодших спеціалістів фінансово-економічного профілю до професійного самовдосконалення(Вінниця, 2017) Волкодав, Тетяна Анатоліївна; Волкодав, Татьяна Анатольевна; Volkodav, T. A.У дисертації висвітлено проблему формування готовності майбутніх молодших спеціалістів фінансово-економічних коледжів до професійного самовдосконалення. Розкрито науково-теоретичні основи дослідження: з’ясовано сутність готовності до професійного самовдосконалення майбутніх молодших спеціалістів фінансово-економічної галузі; визначено структуру, критерії, показники та рівні готовності майбутніх молодших спеціалістів фінансово-економічного профілю до професійного самовдосконалення; особливості процесу формування готовності студентів фінансово-економічного коледжу до професійного самовдосконалення; схарактеризовано психолого-педагогічні основи, завдання та проблеми формування готовності майбутніх молодших спеціалістів фінансово-економічного профілю до професійного самовдосконалення. В процесі дослідження виокремлено, обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю до професійного самовдосконалення, а також запропоновано практичні рекомендації для підвищення ефективності процесу формування готовності майбутніх молодших спеціалістів фінансово-економічного профілю до професійного самовдосконалення.Item Формування мультикультурної компетентності учнів в освітньому середовищі початкової школи(Вінниця, 2020) Іванець, Наталія Володимирівна; Иванец, Наталья Владимировна; Ivanets, N.V.Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі сучасної теорії та практики виховання – формуванню мультикультурної компетентності учнів в освітньому середовищі початкової школи. Уточнено сутність понять «формування мультикультурної компетентності учнів в освітньому середовищі початкової школи», «мультикультурна компетентність учнів початкової школи» та «освітнє середовище початкової школи». На основі аналізу наукових досліджень, узагальнення навчально-виховної практики визначено критерії, показники, виявлено рівні сформованості мультикультурної компетентності учнів в освітньому середовищі початкової школи. Доведено, що ефективність формування мультикультурної компетентності учнів в освітньому середовищі початкової школи забезпечуватиметься завдяки підготовці педагогів загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня до мультикультурної взаємодії з учнями на гуманістичних засадах, підвищенню виховного потенціалу освітнього середовища початкової школи через його наповнення етнокультурним компонентом, залученню дітей різних національностей до спільної пізнавальної та соціально значущої діяльності, спрямованої на виявлення мультикультурної поведінки.Item Підготовка майбутніх викладачів іноземних мов до організації дистанційного навчання(Вінниця, 2019) Фальштинська, Юлія Василівна; Фальштинская, Юлия Васильевна; Falshtynska, Yu. V.Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підготовки майбутніх викладачів іноземних мов до організації дистанційного навчання. Визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель та організаційно-педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх викладачів іноземних мов до організації дистанційного навчання (розширення змісту фахових дисциплін відомостями про специфіку та можливості дистанційного навчання; впровадження технологій дистанційного навчання в підготовку майбутніх викладачів іноземних мов; залучення студентів до самостійного проектування дистанційних курсів навчання іноземних мов). Уточнено критерії, показники та рівні готовності майбутніх викладачів іноземних мов до організації дистанційного навчання. Розроблено і впроваджено дистанційний курс «DistanceLearningCourseforTeachers» на платформі GoogleClassroomItem Професійна підготовка майбутніх фахівців інженерних спеціальностей на засадах інтеграції навчання з виробництвом(Вінниця: ВДПУ, 2019) Косарук, О. М.; Косарук, Е. Н.; Kosaruk, О. М.У дисертації наведено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до професійної діяльності в результаті освоєння робітничої професії на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Розроблено математичну модель діагностики рівня кваліфікації, яку одержить кожний студент у результаті освоєння робітничої професії. Запропоновано практичні рекомендації для підвищення ефективності процесу формування готовності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до професійної діяльності. Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес технічного ЗВО.Item Організаційно-педагогічні умови виховання професійного обов’язку майбутніх фахівців цивільного захисту(Вінниця: ВДПУ, 2018) Ільчишин, Я. В.; Ильчишин, Я. В.; Ilchyshyn, Ya. V.У дисертаційній роботі розкрито зміст поняття «професійний обов’язок майбутніх фахівців цивільного захисту»; визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні готовності до виконання професійного обов’язку; запропоновано й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови виховання професійного обов’язку майбутніх фахівців цивільного захисту у процесі професійної підготовки; розроблено та апробовано модель виховання професійного обов’язку майбутніх фахівців цивільного захисту. Виховання професійного обов’язку майбутніх фахівців цивільного захисту – взаємозумовлена діяльність викладачів (командирів) та курсантів і студентів на основі мотивації виконання професійного обов'язку та прояву позитивного ставлення до нього, оволодіння курсантами і студентами загальнокультурними і професійними компетенціями, розвитку їх професійних якостей та контролю виконання професійного обов'язку. Готовність до виконання професійного обов'язку майбутнім фахівцем цивільного захисту – складне цілісне утворення, інтегративна якість особистості, складовими якої є позитивне ставлення до професії, усвідомлені знання соціальної значущості своєї професійної діяльності, професійні вміння, що є передумовою успішної професійної діяльності. Взаємовідношення виховання професійного обов’язку та готовності до виконання професійного обов’язку полягає у тому, що виховання розглядається як процес, а готовність – як результат цього процесу (на певному, визначеному етапі).Item Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку(Вінниця: ВДПУ, 2017) Фрицюк, В. А.; Frytsiuk, V. A.У дисертаційній роботі науково обґрунтовано й розроблено науково-методичну систему підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку, що ґрунтується на положеннях акмеологічного, аксіологічного, антропоцентричного, діяльнісного, компетентнісного, культурологічного, особистісного, синергетичного, системного підходів, враховує структуру готовності майбутніх педагогів до професійного саморозвитку, тенденції розвитку сучасної освіти. Запропоновано обґрунтовано й реалізовано організаційно-педагогічні умови та розроблено структурно-функціональну модель науково-методичної системи підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку; удосконалено методичні підходи до розв’язання поставленої проблеми. Доведено, що застосування авторської технології сприяють особистісному й професійному зростанню майбутніх педагогів, ціннісному усвідомленню необхідності цілеспрямованого безперервного професійного саморозвитку; підвищенню рівня одержаних професійно спрямованих знань; практично-операційній підготовці, сформованості практичних умінь і навичок щодо професійного саморозвитку; спрямованості на самоаналіз і самооцінку власного професійного саморозвитку.Item Формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки у педагогічних коледжах(Вінниця: ВДПУ, 2018) Бузенко, І. Л.; Бузенко, И. Л; Buzenko, I. LУ дисертації доведено, що виконання важливих завдань, пов’язаних з реформування освітньої галузі в Україні, потребує якісного вдосконалення системи професійної підготовки педагогічних працівників, зокрема, майбутніх учителів початкової школи. Екологічна та валеологічна компетентність, перетинаючись у структурі професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя, взаємно детермінуються. Їхня взаємодія активно впливає не лише на структуру особистісних і професійних якостей педагога, а й у межах професійно-педагогічної компетентності посилює їхній взаємозв’язок, формує еколого-валеологічний категоріальний апарат мислення майбутнього вчителя початкової школи, посилює розвиток педагогічної рефлексії, зумовлює здатність до аксіологічного осмислення своєї соціальної місії в розв’язанні екологічних проблем, збереження та розвитку здоров’я учнів початкової школи. У дослідженні визначено еколого-валеологічну компетентність майбутніх учителів початкової школи як інтегровану характеристику професійних й особистісних якостей студентів, яка віддзеркалює рівень сформованості еколого-валеологічних цінностей, їхню особистісну позицію щодо необхідності природоохоронної та здоров’язбережувальної діяльності, еколого-валеологічний тезаурус, освоєння методів еколого-валеологічної діяльності в навколишньому середовищі; уміння та практичний досвід, що дають змогу майбутнім педагогам успішно здійснювати педагогічно орієнтовану еколого-валеологічну діяльність, спрямовану на збереження здоров’я учнів початкової школи та охорону довкілля; здатність реалізовувати на практиці здоров’язбережувальні технології. Формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи визначено як багатогранний, складний, суперечливий, поступовий процес неперервної, активної теоретичної й практичної діяльності студентів, спрямованої на здобування еколого-валеологічних знань, розвиток відповідних здібностей студентів, стійкої мотивації, вольових зусиль у ставленні до еколого-валеологічних проблем на тлі позитивного емоційного ставлення, на формування переконань і відповідної поведінки в розв’язанні педагогічних, еколого-валеологічних, природоохоронних та здоров’язбережувальних завдань. До структури еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи віднесено чотири компоненти: мотиваційно-ціннісний, пізнавально-інформаційний, практично-діяльнісний та особистісно-рефлексивний. Відповідно до структурних компонентів еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи визначено такі критерії: сформованість позитивної мотивації до здійснення діяльності еколого-валеологічного спрямування; сформованість системи еколого-валеологічних знань; сформованість екологічно і валеологічно спрямованих умінь (практична готовність до еколого-валеологічної діяльності); сформованість важливих для еколого-валеологічної діяльності професійних й особистісних якостей. Показниками критерію «сформованість позитивної мотивації до здійснення діяльності еколого-валеологічного спрямування» визначено: зацікавленість проблемами збереження довкілля й здоров’я; наявність мотивів і потреб природозбережувальної та валеологічної діяльності; сформованість екологічно і валеологічно значущих ціннісних орієнтацій, переконань у потребі дотримуватися норм природокористування та збереження здоров’я; умотивованість на розвиток еколого-валеологічної компетентності учнів початкової школи. До показників критерію «сформованість системи еколого-валеологічних знань» віднесено: рівень і глибину еколого-валеологічних знань; володіння еколого-валеологічними поняттями й термінами; знання про шляхи збереження й зміцнення власного здоров’я та здоров’я учнів початкової школи; знання про особливості ефективної організації природоохоронної діяльності з учнями початкової школи. Показниками критерію «практична готовність до еколого-валеологічної діяльності» визначено: уміння й навички застосування еколого-валеологічних знань; активна еколого-валеологічна позиція; досвід різних видів еколого-валеологічної діяльності (дотримання норм здорового способу життя); уміння проектувати виховні заходи з учнями початкової школи щодо здійснення спільної еколого-валеологічної діяльності; уміння щодо формування еколого-валеологічної компетентності учнів початкової школи; досвід екологічної діяльності, що виявляється в підтриманні, розвитку довкілля (досвід природоохоронної діяльності). До показників критерію «сформованість важливих для еколого-валеологічної діяльності професійних й особистісних якостей» віднесено: здатність до рефлексії (рефлексія щодо місця та ролі людини в біологічному світі); відповідальність, вимогливість, ініціативність, емпатійність, принциповість тощо; здатність до ефективної комунікації у сфері еколого-валеологічної діяльності. Організаційно-педагогічними умовами формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи визначено: удосконалення змісту лекційних, практичних занять і педагогічної практики еколого-валеологічноюінформацією відповідно до специфіки навчальної дисципліни; посилення прикладної спрямованості змісту фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи шляхом залучення студентів до еколого-валеологічної діяльності; зорієнтованість на розвиток у студентів потреби та практичної готовності до еколого-валеологічної діяльності в школі; використання сучасних освітніх технологій у процесі вивчення природничих дисциплін; активізація процесу формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблено модель формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка складається із чотирьох блоків: цільового, змістового, операційного, результативного, у яких виокремлено такі структурні елементи: суспільно-державне замовлення; Закон «Про вищу освіту»; Концепція екологічної освіти; мета; зміст (теоретичний, практичний, дослідницько-творчий); знання; основні навчальні дисципліни, що використовували; міждисциплінарна інтеграція; методологічні підходи; організаційно-педагогічні умови; етапи, форми та методи роботи, від яких залежить результат – успішність формування еколого-валеологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи.Item Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності(Вінниця, 2008) Иваненко, Р. В.; Ivanenko, R. V.; Іваненко, Руслана Валеріївна