Автореферати та дисертації

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663

Browse

Start date: 2020Subject: search.filters.subject.future nurses

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття) .: дис. на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки.
    (2024) Рикачевський, О.В.
    У дисертації на основі вивчення наукової літератури та дослідження нормативних та архівних матеріалів доведено, що деонтологічна культура медичної сестри – це категорія, що має історичний характер та демонструє систему вимог суспільства до професійної діяльності медика, що закладені у духовному досвіді народу та історичному розвитку медицини, нормативних вітчизняних та міжнародних документах. Інтеріоризація культурно-історичного досвіду медицини в особистісно-професійну якість особистості студента-медика передбачає вироблення деонтологічної готовності майбутніх медичних сестер до професійної діяльності. Деонтологічна культура майбутньої медичної сестри потрактовується у дослідженні як компонент професійної культури, що включає: ціннісні, інтелектуальні, фахові й етичні якості медичної сестри; професійну компетентність засновану на здатності до самореалізації у медичній професії; систему моральних цінностей та етичних норм, що стали власними переконаннями. У роботі визначено історичні та науково-педагогічні передумови розвитку деонтологічної культури медичних сестер в Україні у другій половині ХХ – першій чверті ХХІ століття та доведено, що вони були обумовлені такими факторами: швидким розвитком медичної науки та практики; відкриттям медичних сестринських шкіл різних напрямів; заснуванням професійних медичних товариств; випуском навчальних посібників та підручників з медсестринства. Виокремлено деонтологічні моделі медсестринства, що визначили особливості розвитку деонтологічної культури медичних сестер, котрі існували у різні історичні періоди у різних країнах: модель пацієнтоцентрованого догляду; модель психодинамічного догляду; модель активізації сил пацієнта; модель самодопомоги, або дефіциту самодогляду; поведінкова модель; адаптаційна модель; профілактична модель; модель збереження; модель збереження здоров’я. Науково обґрунтовано періодизацію розгортання у досліджуваний період проблеми розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України: перший етап (1950-1980) – етап уніфікації, деонтологія визначала моральні обов’язки медичних сестер перед пацієнтами, суспільством та самими собою; другий етап (1980-1990) – універсалізації вимог до змісту деонтологічної підготовки через підвищення значення психологічного компоненту та посилення виховної роботи щодо розвитку деонтологічної культури медсестер; третій етап (від 1991 – по нинішній час), медицина в самостійній Україні – етап стандартизації та докорінних змін відповідно до європейських стандартів; модернізації медсестринської освіти на компетентнісній основі, виокремлення деонтологічної компетентності. Розглянуто міжнародне регулювання процесу дотримування деонтологічних норм у медицині у другій половині ХХ – першій чверті ХХІ століття. Доведено, що плив євроінтеграційних процесів визначено у міжнародних документах деонтологічного забезпечення професійної діяльності медичних сестер та торкається таких питань, як: деонтологічні принципи, норми етичних та моральних взаємовідносини у медичній сфері, моральні якості медичного працівника, розробка еталону етичної поведінки та моральності медика. Особлива увага на сучасному етапі приділяється проблемам дотримання прав людини, розвитку світоглядної та ціннісної основи деонтологічної культури, формуванню громадянської позиції медичної сестри, проблемам якості медичної допомоги. Виокремлено на обґрунтовано основні тенденції розвитку деонтологічної культури медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України у другій половині ХХ – першій чверті ХХІ століття. Перша тенденція: компетентнісна модель підготовки медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України. Деонтологічна компетентність потрактовується у дисертації як властивість особистості, що забезпечує продуктивну взаємодію з професійним та соціальним середовищем на основі деонтологічних знань та навичок, особистісно-професійних якостей, спрямованості на ефективну професійну діяльність; як ступінь готовності до професійної діяльності медичної сестри, як рівень оволодіння деонтологічними знаннями та навичками. Друга тенденція: цифровізація медичної освіти та її вплив на розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер. У роботі поняття цифровізації медичної освіти потрактовується як: новітній формат освітнього середовища закладу фахової передвищої освіти на основі цифрових технологій, котрі забезпечують доступні платформи й сервіси для підвищення ефективності дидактичної взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу; комплекс цифрових інструментів, котрі оптимізують навчання, сприяють персоналізації й автоматизації освітніх процесів; як використання цифрових технологій в освітньому процесі. Визначено перспективні напрями цифровізації закладів медичної фахової передвищої освіти. Третя тенденція - морально-етична спрямованість освітнього середовища медичного закладу фахової передвищої освіти. Медичний заклад фахової передвищої освіти розглядається у роботі як виховуюче та розвивальне середовище особистісно-професійного становлення студентів, необхідне для розвитку у майбутніх медсестер деонтологічної та громадянської культури. Характеристика прогресивного зарубіжного досвіду розвитку деонтологічної культури медичних сестер у роботі представлена різними країнами та напрямами. Основними загальними напрямами розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер в європейських країнах визнано: впровадження компетентнісної моделі підготовки медичних сестер, що включає формування деонтологічної та етичної компетентностей; спрямування освітніх та навчальних програм на формування загальнолюдських цінностей, на розвиток рефлексії, професійної комунікації, роботі в команді, прийняття етичних рішень. У роботі виокремлено прогресивні шляхи імплементації ідей розвитку деонтологічної культури медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України у другій половині ХХ-го та першої чверті ХХІ століття. 1. Формування гуманістичної мотивації та деонтологічно спрямованих особистісних якостей майбутніх медичних сестер, що включає розвиток особистісно-професійних якостей як-то: високий стандарт чесності; усвідомлена конфіденційність; професійна самосвідомість. Практична реалізація включає: курси з етики та деонтології, симуляційні тренування,екскурсії та практика в медичних закладах, рольові ігри та сценарії реальних ситуацій, комунікативні тренінги, групові дискусії. 2. Застосування новітніх форм, методів, засобів та технологій медичної освіти, що передбачає: використання електронних ресурсів та онлайн-платформ, онлайн-дискусій та відкритих форумів; застосування клінічних кейсів, відео-аналізу, рольових ігор, командних проєктів; участь у професійних медичних об’єднаннях; технології віртуальних тренажерів та симуляторів, мобільних додатків та технології розпізнавання; використання віртуальної реальності для створення імерсивного середовища медзакладу. 3. Глобальна співпраця та обмін досвідом з проблеми розвитку деонтологічної культури медичних сестер, що передбачає дотримання рішень міжнародних конгресів, тематикою котрих є етика та деонтологія в медичній практиці, глобальні стандарти та найкращі практики у наданні медичної допомоги; міжнародні конференції з медичної етики з тематикою, пов’язаною з актуальними аспектами деонтології та етики у медичній практиці; етичні стандарти у медичній сестринській практиці. Глобальна співпраця включає також міжкультурні обміни для студентів та менторство за кордоном. Міжкультурні обміни для студентів медичних коледжів. 4. Менторство та коучинг. Впровадження у медичних закладах програм менторства, де досвідчені медичні сестри стають менторами для студентів, крім того ментор слугує прикладом етичної практики, моделює правильні етичні рішення та вчить розпізнавати та вирішувати етичні конфлікти. Коучинг є ефективним інструментом у формуванні деонтологічної культури майбутніх медичних сестер, використовують індивідуальний та груповий коучинг. 5. Спільні проєкти з громадою та стейкхолдерами для підвищення етичної свідомості та взаєморозуміння у медичного та освітньому середовищі. Форми реалізації: медичні чекапи та профілактичні заходи; громадські лекції та семінари; проєкти здоров’я та освіти; спільні медичні кампанії з громадою (вимірювання тиску, аналіз крові тощо, що може включати елементи консультацій); громадське залучення до планування освітніх програм у медичних коледжах; інтерактивні тренінги для громади, де студенти можуть брати участь як інструктори. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: - вперше на основі гуманістичного, праксеологічного, особистісно-орієнтованого, деонтологічного, системного, хронологічного, цивілізаційного, компетентнісного та аксіологічного підходів системно проаналізовано історичні та науково-педагогічні передумови розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); науково обґрунтовано періодизацію розгортання у досліджуваний період проблеми розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України: перший етап (1950-1980) – етап уніфікації, деонтологія визначала моральні обов’язки медичних сестер перед пацієнтами, суспільством та самими собою; другий етап (1980-1990) – універсалізації вимог до змісту деонтологічної підготовки підвищенням значення психологічного компоненту та посиленням виховної роботи щодо розвитку деонтологічної культури медсестер; третій етап (від 1991 – по нинішній час), медицина в самостійній Україні - етап стандартизації та докорінних змін відповідно до європейських стандартів; модернізація медсестринської освіти на компетентнісній основі, поява деонтологічної компетентності; схарактеризовано тенденції, що визначають об’єктивний розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер як історико-педагогічного явища; окреслено організаційно-педагогічні та дидактичні засади розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової перед вищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); виявлено шляхи імплементації досвіду розвитку деонтологічної культури медичних сестер у закладах фахової перед вищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); - уточнено та поглиблено зміст поняття «деонтологічна культура майбутніх медичних сестер»; у науковий обіг введено архівні та інші історико-педагогічні джерела, що розширюють та уточнюють інформацію про розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової перед вищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); - подальшого розвитку набула характеристика історико-педагогічних явищ та подій, що визначають стратегію й тенденції розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер та особливості їх втілення у практику закладів фахової перед вищої освіти України. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що впроваджено методичні рекомендації: «Розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти» та визначено ефективність запропонованого методичного інструментарію для практики закладів фахової передвищої освіти. Розроблено та впроваджено у практику робочу програму навчальної дисципліни «Анестезіологія і реаніматологія» для студентів спеціальності 223 «Медсестринство», освітньо-професійний рівень – молодший спеціаліст, освітньо-професійна програма – «лікувальна справа» з включенням деонтологічної компетентності у компетентнісний потенціал навчальної дисципліни. Історико-педагогічні ідеї та теоретичні положення досліджуваного періоду можуть бути використані в системі педагогічної освіти та медичної фахової передвищої освіти під час написання підручників, навчально-методичних посібників і методичних рекомендацій; у розробці лекційних і практичних занять з навчальних дисциплін «Історія педагогіки», «Педагогіка», «Методика виховної роботи» та дисциплін деонтологічної спрямованості.