Наукова періодика. Матеріали конференцій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/7d43c975-0e7c-4333-8f81-4c652ece885c
Browse
4 results
Search Results
Item Аналіз грошового обігу Cіверщини 17 ст. за новими скарбовими джерелами(Вінниця : ВДПУ, 2024)The purpose of the research was to attempt to analyze the monetary circulation of the Sivershchyna region in the 17th century according to the treasure sources through the prism of new treasure finds over the past 10 years. Special attention was paid to the analysis of the treasure complexes of the issuing countries, the denominations of the coins that were in the monetary circulation of the Sivershchyna region in the 17th century. The research methodology was based on the principles of scientificity, historicism, continuity of the written and treasure sources, comprehensive analysis of the treasure complexes. General scientific, general theoretical and special historical and numismatic research methods were also used, among them it is necessary to distinguish the following ones: analytical, comparative, logical, historical, complex, descriptive, synthetic, systematization. The scientific novelty consists in in the comprehensive study of the monetary circulation of the Sivershchyna region in the 17th century based on the treasure and written sources and the introduction of the new finds into the scientific circulation. Conclusion. Having analyzed and compared the coins of two recently discovered treasures, we can conclude that they make up the important material sources for studying the monetary circulation of the Sivershchyna region in the 17th century. The found complexes indicate that during the period coins of various denominations of European minting prevailed on the studied territory, from copper solidus, billon grosh, pivtorak, troyak, shostak, horta, florin to silver thaler. This indicates the intensity of the trade between the Hetmanate and the European countries. The analyzed treasures indicate the dominance of the European coins over Moscow ones in the monetary circulation of the Sivershchyna region in the second half of the 17th century.Item Умови розвитку чеської освіти в Наддніпрянській Україні в період Української революції(Вінниця : ВДПУ, 2024) Погуляєв, О.; Прилипко, Р.Мета статті полягає в необхідності здійснити комплексне дослідження освітнього становища чеської етнічної меншини Наддніпрянської України у добу Української революції та фактори, які сприяли його розвитку і обставини, що створювали труднощі. Методологія дослідження включає такі принципи: об’єктивності, історизму, послідовності, проблемності. У роботі використано методи: аналізу і синтезу, проблемно-хронологічний, порівняльний. Наукова новизна полягає у дослідженні особливостей освітнього становища чехів Наддніпрянської України напередодні та протягом Української революції 1917–1921 років, які відрізняли його від інших етнічних меншин та українців. Висновки. Отже, за часів діяльності українських органів влади чеська меншина отримала юридичний захист та право вільно розвивати власну культуру. Українізація, яку розпочала УЦР, не обмежувала вживання та розвиток чеської чи інших національних мов етнічних меншин, а була елементом уніфікації навчального процесу. Після перевороту 29 квітня 1918 р. гетьман Павло Скоропадський скасував демократичні свободи УЦР. Проте чеська освіта та культура не лише вільно розвивалася, але й користувалася значним фінансуванням з боку Української держави. Також було організовано перекваліфікацію чеських учителів в рамках українізації освіти. Директорія УНР не лише відновила закони УЦР, але й планувала ще більше їх демократизувати, що в свою чергу могло дати новий поштовх розвитку чеської освіти. Проте втілити ідеали Української революції щодо свободи та рівності усіх народів не вдалося через поступову поразку проукраїнських сил.Item Соціум Гетьманщини 18 століття у світлі новітніх вітчизняних досліджень(Вінниця : ВДПУ, 2023) Дмитренко, ВіталійМетою статті є аналіз монографічних видань вітчизняних науковців, присвячених дослідженню соціуму Гетьманщини 18 століття. Виокремлено головні напрями розробки цієї тематики, з’ясовано методологію та окреслено подальші перспективи вивчення теми. Методологія дослідження. Аналізові підлягали монографічні видання, оприлюднені після 2010 року, що забезпечило новизну й дозволило простежити новітні тенденції та напрями дослідження українського ранньомодерного суспільства. При їх вивченні головну увагу зосереджено на тематиці, структурі досліджень та використаних у ній пошукових методах. Оглянуті видання розподілено на групи, залежно від опрацьованої в них тематики. Проведено співставлення запропонованих вітчизняними авторамиконцептів функціонування ранньомодерного соціуму з тими, що функціонують в західній історіографії. Наукова новизна.Встановлено, що головними напрямами вивчення соціуму Гетьманщини є: соціальні явища та процеси серед міської тасільської людності, аналізвікових, професійних, станових груп, особливості функціонування соціальних інститутів і специфіка сприйняття тогочасним соціумом певних феноменів. Огляд методик, використаних у працях, уможливлює твердження, що значна кількість науковців підходять до вивчення суспільства з історико-демографічних позицій, широко використовуючи квантитативні методи для демонстрації ситуації, котра склалася в соціумі та показу головні тенденції його розвитку. Водночас, під впливом західного напряму «культурної історії соціального», значна увага в оглянутих дослідженнях приділена взаємовпливам соціального та культурного факторів. Висновки.Зауважено, що соціум Гетьманщини 18 століття потребує подальшого вивчення. Зокрема, окремі соціальні групи залишаються слабо дослідженими з позицій історичної демографії. Це утруднює написання узагальнювальних праць з соціальної історії Гетьманщини. Відзначаючи важливість праць з вивчення дитинства чи смерті в ранньомодерній Україні зазначаємо, що ще чимало вікових, гендерних, фізіологічних, культурних феноменів соціального життя лишаються недослідженими.Item Вживання алкоголю в суспільстві Гетьманщини 18 століття як маркер якості життя(Вінниця : ВДПУ, 2023) Сердюк, ІгорМетою статті є вивчення культури вживання алкоголю в Гетьманщині 18 століття як маркеру якості життя. Автором проаналізовано щоденники козацьких старшин та епістолярну спадщину даного періоду, виокремлено згадки про вживання алкогольних напоїв, обставини, випадки зловживань. Методологія дослідження обумовлена метою та особливостями основних джерел й окрім застосування загальнонаукових методів (аналізу, синтезу) передбачає використання мікроісторичного підходу, елементів просопографії та соціальної історії. Оскільки йдеться насамперед про аналіз щоденників, то застосовано теоретичні напрацювання французького дослідника Філіпа Лежена, який розглядав розвиток щоденників від «бухгалтерії минулого» до емоційних нотаток. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вживання алкоголю розглядається не як шкідлива звичка чи певна галузь економіки, а як складник дозвіллєвої поведінки людини, реалізацію невітальних потреб, що визначало також і якість життя. Зроблено висновки, що з точки зору традиційних маркерів якості українське ранньомодерне суспільство було доволі гомогенним (тривалість життя, смертність, хвороби). Навіть харчування простолюду та еліти часто було схожим. Але вживання алкогольних напоїв було якраз одним із тих маркерів, що на повсякденному рівні засвідчував вищий чи нижчий рівень добробуту. Але їхня споживацька культура була істотно різною. Якраз з точки зору вживання алкоголю – частоти, обсягів, його асортименту, можна спостерігати різницю в повсякденному житті і його якості. Належність до вищого соціального статусу і фінансові ресурси надавали доступ до більш якісного алкоголю та більш якісного його споживання. При цьому козацька старшина Гетьманщини мала доступ до алкоголю, що вироблявся в різних країнах і відповідав штибу життя тогочасної європейської знаті. Цим «зацні» люди старої України були схожими із європейським естеблішментом.