Наукова періодика. Матеріали конференцій

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/7d43c975-0e7c-4333-8f81-4c652ece885c

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості повсякдення працівників Вінницького інструментального заводу крізь призму періодичних видань кінця 1940-х – початку 1980-х рр.
    (Вінниця : ВДПУ, 2022) Стадник, Олена; Кузьмінець, Наталія
    Метою статті є дослідження основних аспектів та особливостей повсякдення працівників Вінницького інструментального заводу, розкриття усталених пріоритетів, цінностей та переконань, властивих «радянському способу життя» на підставі аналізу радянських періодичних видань. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові принципи системності, історизму та наукової об’єктивності. Застосовано феноменологічний підхід, який дозволив говорити про матеріальні блага у зв’язку зі сприйняттям, переживанням та поведінковими стратегіями людини. Дослідження спирається на використання спеціально-історичних методів, таких як проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, історико-системний, історико-психологічний та описовий. Наукова новизна роботи полягає у тому, що авторами вперше проаналізовано специфіку повсякденного життя радянських людей означеного періоду на прикладі конкретного підприємства та із застосуванням періодичної преси у якості джерела. Висновки. Радянська преса в цілому подає необхідну інформацію для дослідження повсякдення радянських людей кінця 1940-х – початку 1980-х рр. Вона містить достатньо матеріалів про безсумнівні позитивні зрушення у повсякденному житті пересічних радянських громадян. На прикладі публікацій про Вінницький інструментальний завод у регіональній та центральній пресі прослідковуються такі основні тенденції, як поступове вирішення житлової проблеми, забезпечення робітників продуктами харчування, покращення умов праці та відпочинку, організація та проведення їх дозвілля. Однак рівень повноти і об’єктивності вміщеної на сторінках радянських періодичних видань інформації не завжди відповідає реальній картині життя в СРСР. Преса, яка брала активну участь у формуванні громадської думки та слугувала для влади одним із способів маніпуляції суспільною свідомістю, використовувала методи замовчування і викривлення правдивих відомостей, особливо у тих випадках, коли вони йшли врозріз із лозунгами про панування у буденному житті соціалістичних ідеалів, добробуту і світлого майбутнього. Діяльність радянських ЗМІ відбувалася у відповідності з програмними установками правлячої партії. Зі шпальт газет пропагувалося виховання «радянської людини», для якої суспільне неодмінно має домінувати над індивідуальним, яка переконана у перевагах соціалістичного способу життя, яка має почуття гордості за своє рідне підприємство та за свою Батьківщину. Тимчасові труднощі соціально-побутової сфери або негативні явища пояснювалися спочатку тяжкими наслідками війни, а потім пережитками капіталізму. Декларувалася опіка влади та захищеність усіх громадян, а гарантія роботи, певного мінімуму освіти, охорони здоров’я, необхідних життєвих благ давали примарну впевненість у майбутньому. Засобами масової інформації по суті відбувалося грубе втручання в особистий простір людини, нав’язування тієї реальності, яка ретельно була сформована ідеологічною пропагандою, конструювання моральних переконань, притаманних «будівникам комунізму».
  • Thumbnail Image
    Item
    Становлення і розвиток Вінницького інструментального заводу як віддзеркалення реалій радянської промисловості (за матеріалами періодичних видань кінця 1940-х – початку 1980-х рр.)
    (Вінниця : ТВОРИ, 2021) Стадник, Олена; Стадник, Елена; Stadnyk, Olena O.; Кузьмінець, Наталія; Кузьминец, Наталия; Kuzminets, Natalia P.
    Метою статті є висвітлення процесу заснування, становлення та розвитку Вінницького інструментального заводу та показ його діяльності через призму радянської преси. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-критичного, історико-порівняльного, проблемно-хронологічного, дискурс-аналізу, опрацювання документів) методів. Дослідження базується на універсальних принципах історизму, науковості, поліфакторності та системності. Наукова новизна роботи полягає у тому, що авторами вперше, на основі аналізу періодичних видань як джерела, розкрито різні аспекти функціонування Вінницького інструментального заводу в системі реалій розвитку радянської промисловості. Висновки. Вміщені на шпальтах радянських періодичних видань матеріали свідчать про безсумнівні позитивні результати у діяльності Вінницького інструментального заводу впродовж його існування. Це знайшло своє виявлення у значних досягненнях підприємства, налагодженні випуску конкурентоздатної продукції, вдосконаленню організації виробництва, його автоматизації, розвитку інфраструктури, покращенні умов праці та життя робітників. Ці досягнення всебічно висвітлювалися на сторінках періодичних видань. Однак радянська преса мала свою специфіку творення інформаційної картини про розвиток економіки СРСР, старанно ретушувала вади командно-адміністративної системи та її несприйнятливість до вимог часу. Шпальти газет наприкінці 1940-х – на початку 1980-х рр. були одним із майданчиків для демонстрації трудового подвигу радянських людей, формували громадську думку про переваги соціалістичного розвитку суспільства. Тим не менш, не зважаючи на заангажованість, пропагандистське забарвлення та шаблонність публікацій, інформація радянських ЗМІ дають змогу оцінити не лише здобутки у діяльності заводу, але й виявити недоліки та допущені прорахунки. Але, на нашу думку, ці хиби варто пов’язувати насамперед із особливостями розвитку загальносоюзної промисловості – слідуванням вказівкам «згори», необхідністю виконання планів чергових п’ятирічок, відставанням СРСР у науково-технічному прогресі, відсутністю ефективного зв’язку науки і виробництва, використанням застарілої техніки та технологій і залучення натомість «людського фактору» для виконання поставлених партійним та державним керівництвом завдань з підвищення продуктивності праці, збільшення кількості продукції та покращення її якості.