Наукова періодика. Матеріали конференцій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/7d43c975-0e7c-4333-8f81-4c652ece885c
Browse
44 results
Search Results
Item Стан заходів із збереження пам’яток природи республіканського значення в Україні у кінці 1960-х років(Вінниця : ВДПУ, 2024) Маліновська, А.; Романюк, І.У статті на основі архівних джерел та літератури проаналізовано стан справ із збереженням та відновленням пам’яток садово-паркової архітектури України республіканського значення в другій половині 1960-х рр.Item Взаємовідносини ремонтно - технічних станцій (ртс) і колгоспів в кінці 1950-х на початку 1960-х років(2022) Романюк, ІванУ статті на основі аналізу архівних джерел та літератури проаналізовано взаємовідносини ремонтно – технічних станцій України з колгоспами в кінці 1950-х на початку 1960- х роківItem Стигматизація та стереотип образу українця в ідеології СССР(Вінниця: ВДПУ, 2023) Войнаровський, А.; Овод, О.У статті здійснено аналіз діяльності комуністичного режиму СССР спрямованої на геноцид українського народу. Розглянуто механізми стигматизації та формування амбівалентного стереотипу образу «українця» задля успішної маніпуляції, зокрема зосереджено увагу на діяльності інститутів агітації і пропаганди.Item Російсько-українська війна і нова стратегічна концепція НАТО(Вінниця: ВДПУ, 2023) Кравченко, П.У статті розкрито головні етапи зміни Стратегічної концепції НАТО впродовж його діяльності, зосередивши основну увагу на останніх змінах, здійсненних у 2022 рItem Завуальована дійсність, або чи є радянська влада в Україні?(Рига : Baltija Publishing, 2022) Гудзевич, А. В.; Романюк, І. М.Стаття присвячена осмисленню проблеми широковживаного, але неоднозначно інтерпретованого, поняття «радянська влада» в контексті його використання у сфері публічно-владних відносин, що склалися в Україні. Підкреслено й коротко проаналізовано історичну місію рад як своєрідного традиційного демократичного інструменту-осердя системи організації влади в процесі державотворення. Висвітлюється специфіка пізнання розвитку політичного режиму як владного порядку в аспекті понятійних і смислових означень теперішнього часу й минулого, пов’язаного з періодом перебування України у складі СРСР. Наголошується на потребі, у залежності від різновиду насильницького маніпулювання представницькими органами (узурпування влади) рад, й відповідного трактування характеру публічної влади: періоду СРСР як тоталітарно-комуністичної та «кланово-олігархічної» – для сучасного часу. Здійснено періодизацію політичних режимів розвитку України упродовж 1917–2021 рр. з виокремленням найзнаковіших періодів: тоталітарного «більшовицько-комуністичного» (1917–1991 рр.), перехідного постсоціалістичного (1991–1994 рр.) й активної постсоціалістичної трансформації (1994 рік – нинішній час). Звернено увагу на важливості удосконалення системи органів публічного врядування, зусилля якої мають бути спрямовані на поліпшення добробуту усіх верств населення України, з основою на загальнолюдські цінності – свободу, демократію і верховенства права.Item Українське суспільство у великій війні та російсько-українській (2014–2022 рр.): моделі поведінки(Київ : Інститут історії України, 2023) Коляда, І.; Герасимов, Т.; Романюк, І.Мета дослідження — провести порівняльний аналіз моделей поведінки населення України під час Першої світової та нинішньої україно- російською війни на основі використання матеріалів засобів масової інформації, статистичних даних, свідчень сучасників у різних формах та науково-попу- лярних праць, опублікованих напередодні та під час зазначених збройних конф- ліктів. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єк- тивності, системності та використанні універсальних загальнонаукових мето- дів дослідження (аналізу, синтезу, індукції, дедукції) та спеціально-історичних і міждисциплінарних методів (історико-порівняльного, історико-генетичного, статистичного). Основні результати дослідження. Світ на початку ХХ і ХХ ст. переживав бурхливий науково-технічний і економічний розвиток, під впливом якого в суспільствах сформувалося помилкове уявлення про лінійний характер плину історії, де війна як засіб досягнення політичних цілей, начебто відходила в минуле. В 1914 р. військове командування та політичне керівництво воюючих країн зробило помилкову ставку на нетривалу переможну війну шляхом швидкого розгрому ворога з максимальними політичними дивідендами. У 2022 р. внаслідок успішних оборонних та контрнаступальних дій українських військ та чітких сигналів з боку США та європейських держав щодо повної підтримки України, матеріалізованих у фінансовій та збройній допомозі, в нашому сус- пільстві з’явилися сподівання на швидку перемогу над агресором. Проте напри- кінці року стало зрозумілим, що бажана перемога не буде досягнута в най- ближчій перспективі. Відтак, запорукою захисту Української держави є загаль- нонаціональне стратегічне терпіння. Отже, подібно до війни 1914–1918 рр. результат нинішнього збройного конфлікту значною мірою вирішиться на «внутрішньому фронті». Перспективи подальших студіювань вбачаються в компаративному аналізі моделей поведінки в умовах війни в цивілізаційних вимірах модерну і постмодерну. Практичне значення досягнутих результатів полягає у виявленні закономірностей поведінки соціуму під впливом воєнної доби. Оригінальність дослідження зумовлена першим у вітчизняній історіографії проведенням історичних паралелей між Першою світовою та теперішньою україно-російською війнами в міжнародному та внутрішньому українському контексті.Item Пострадянська українська історіографія реорганізації машино-тракторних станцій у кінці 1950-х років(Вінниця: ВДПУ, 2023) Романюк, І.У статті на основі опублікованих праць проаналізовано сучасну українську історіографію доби незалежності реорганізації машинно-тракторних станцій кінця 1950-х - початку 1960 –х років у республіці. Подано ряд праць, які базуються на нових методологічних підходах, що більш об’єктивно розкривають певні аспекти даної проблематики..Item Деструктивна роль Росії у відносинах України та Німеччини (1920-ті роки)(Вінниця : ВДПУ, 2025) Даниленко, В.Мета статті – розкрити деструктивну роль більшовицької Росії у відносинах України та Німеччини в 1920-ті роки. Методологія дослідження органічно випливає із необхідності на конкретно-історичному прикладі показати великодержавну політику Росії щодо України. Найбільш ефективним у цьому сенсі вбачається поєднання методів імагологічного, екстраполяції, порівняльно-історичного, історико-генетичного, кейс-стаді й системного аналізу, деконструкції, узагальнення. Наукова новизна дослідження. На прикладі відносин України та Німеччини показано імперську деструктивну роль Росії, уточнено перебіг обмежень РСФРР у 1920-ті роки діяльності українських представництв за кордоном і зведення нанівець самостійної зовнішньої політики УСРР, розвинуто думку про далекосяжні наслідки російської окупації України. Опрацьовані документи і матеріали дають змогу дійти висновку про системне знищення Росією міжнародної субʼєктності України, навʼязування військовими, дипломатичними, політичними й економічними засобами, за допомогою пропаганди і агітації ідей і практик нерозривного союзу з Росією. Росія прагнула будь-яким чином добитися визнання радянської влади з боку інших держав, зокрема Німеччини, нейтралізувати український національний рух за кордоном, перебрати на себе головну роль в укладанні міжнародних договорів. Деструктивна роль російських більшовиків в українсько- німецьких відносинах в 1920-х роках спиралась на маріонеткову владу УСРР. Уклавши Рапалльський договір з Німеччиною і поширивши його згодом на Україну, Росія отримала можливість вільно розпоряджатися ресурсами України при виході з міжнародної ізоляції, бути єдиним представником псевдосоюзного утворення на міжнародній арені. Зовнішньополітичне відомство УСРР, підпорядковане Москві, служило ударним знаряддям ліквідації дипломатичної місії Української Народної Республіки в Німецькій Державі.Item Українсько-грецькі історичні зв’язки: Вінницький вимір(Вінниця : ТВОРИ, 2025) Завальнюк, К.У статті розглядаються різноманітні за формою та змістом українсько-грецькі історичні зв’язки на землях, що нині входять до складу сучасної Вінницької області, починаючи з VII ст. до н. е. і закінчуючи сьогоденням. Окрім цього, простежується значення для культурного розвитку нашого регіону таких визначних діячів грецького походження, як Г. Артинов, А. Мазаракій, К. Костанді, С. Папа-Афанасопуло та ін.Item Етнічні меншини України: роль греків Приазов'я у формуванні національної ідентичності(Вінниця : ВДПУ, 2024) Пономарьова, І.Метою статті є дослідження ролі греків Приазов’я у формуванні національної ідентичності України, а також аналіз впливу їхньої етнокультурної спадщини на розвиток сучасного українського суспільства. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-етнографічних та культурно-антропологічних підходів, а також використанні інтердисциплінарних методів аналізу, зокрема методів порівняльного аналізу, систематизації та синтезу даних. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз трансформації національної ідентичності греків Приазов’я з моменту їхнього переселення з Криму до сучасного періоду, зокрема в контексті соціально- політичних змін в Україні та впливу зовнішніх факторів, таких як війна на Донбасі. Висновки. У статті визначено, що греки Приазов’я відіграли значну роль у формуванні багатонаціональної ідентичності України. Їхня культурна спадщина, збереження мови та традицій в умовах історичних викликів є прикладом стійкості та адаптивності етнічної меншини в умовах сучасного українського суспільства. Подальші дослідження у цьому напрямку можуть сприяти глибшому розумінню процесів етнічної та національної ідентифікації в Україні.