Наукова періодика. Матеріали конференцій
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/7d43c975-0e7c-4333-8f81-4c652ece885c
Browse
3 results
Search Results
Item Стан заходів із збереження пам’яток природи республіканського значення в Україні у кінці 1960-х років(Вінниця : ВДПУ, 2024) Маліновська, А.; Романюк, І.У статті на основі архівних джерел та літератури проаналізовано стан справ із збереженням та відновленням пам’яток садово-паркової архітектури України республіканського значення в другій половині 1960-х рр.Item Українське суспільство у великій війні та російсько-українській (2014–2022 рр.): моделі поведінки(Київ : Інститут історії України, 2023) Коляда, І.; Герасимов, Т.; Романюк, І.Мета дослідження — провести порівняльний аналіз моделей поведінки населення України під час Першої світової та нинішньої україно- російською війни на основі використання матеріалів засобів масової інформації, статистичних даних, свідчень сучасників у різних формах та науково-попу- лярних праць, опублікованих напередодні та під час зазначених збройних конф- ліктів. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єк- тивності, системності та використанні універсальних загальнонаукових мето- дів дослідження (аналізу, синтезу, індукції, дедукції) та спеціально-історичних і міждисциплінарних методів (історико-порівняльного, історико-генетичного, статистичного). Основні результати дослідження. Світ на початку ХХ і ХХ ст. переживав бурхливий науково-технічний і економічний розвиток, під впливом якого в суспільствах сформувалося помилкове уявлення про лінійний характер плину історії, де війна як засіб досягнення політичних цілей, начебто відходила в минуле. В 1914 р. військове командування та політичне керівництво воюючих країн зробило помилкову ставку на нетривалу переможну війну шляхом швидкого розгрому ворога з максимальними політичними дивідендами. У 2022 р. внаслідок успішних оборонних та контрнаступальних дій українських військ та чітких сигналів з боку США та європейських держав щодо повної підтримки України, матеріалізованих у фінансовій та збройній допомозі, в нашому сус- пільстві з’явилися сподівання на швидку перемогу над агресором. Проте напри- кінці року стало зрозумілим, що бажана перемога не буде досягнута в най- ближчій перспективі. Відтак, запорукою захисту Української держави є загаль- нонаціональне стратегічне терпіння. Отже, подібно до війни 1914–1918 рр. результат нинішнього збройного конфлікту значною мірою вирішиться на «внутрішньому фронті». Перспективи подальших студіювань вбачаються в компаративному аналізі моделей поведінки в умовах війни в цивілізаційних вимірах модерну і постмодерну. Практичне значення досягнутих результатів полягає у виявленні закономірностей поведінки соціуму під впливом воєнної доби. Оригінальність дослідження зумовлена першим у вітчизняній історіографії проведенням історичних паралелей між Першою світовою та теперішньою україно-російською війнами в міжнародному та внутрішньому українському контексті.Item Віктор Даниленко, Олександр Даниленко, Олександр Добржанський. Степан Смаль-Стоцький. «Заслужений перед усієї Україною». – Київ: Парламентське видавництво, 2023, 336 с.(Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.; Романюк, І.Метою статті є аналіз монографії відомих українських сучасних істориків В. Даниленка, О. Добржанського та О. Даниленка, в якій висвітлюється життя, діяльність академіка Степана Йосиповича Смаль-Стоцького, відомого українського культурного і громадсько-політичного діяча, педагога, вченого славіста, який зробив вагомий внесок у розвиток української історії, літературознавства, журналістики. Професор Чернівецького і Українського вільного університету у Празі. Почесний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Депутат буковинського сейму і австрійського парламенту. В 1918 р. став одним із перших академіків Української академії наук. Посол Західноукраїнської Народної Республіки у Чехословаччині. Засновник і перший президент Української Могилянсько-Мазепинської академії наук. Автор шкільних підручників з рідної мови, а також наукових розвідок про І. Франка, Ю. Федьковича, І. Котляревського, Т. Шевченка та ін. Він залишив для науковців обширне листування, багаті інформацією спогади.