Кафедра історії України
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/4fb8a2ab-5cd3-41f3-82d9-9d4d1317e388
Browse
9 results
Search Results
Item Брацлавщина в світлі теорії фронтиру крізь призму земельного питання(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Кароєва, Т.; Кароева, Т.; Karoyeva, T. R.Мета статті. Реформа децентралізації України передбачає створення нового територіального устрою. Усі запропоновані підходи побудовані на географічних, історичних, економічних, транспортних критеріях, проте не враховують специфіку ідентичності населення регіонів. Метою публікації є привернення уваги до своєрідності населення територій, що колись входили до складу Брацлавщини. Методологія. Теоретичною основою аналізу є теорія фронтиру в австралійському доробку – «big man's frontier». Наукова новизна. Своєрідність брацлавського варіанту українського фронтиру полягає в тому, що саме тут відбувалося основне гаряче протистояння кількох потужних претендентів на українські землі: Речі Посполитої, Московського царства/Російської імперії, Кримського ханату і Оттоманської імперії. Унаслідок цієї боротьби навколо земельного питання формувалися подібні до австралійського фронтиру наслідки: велике землеволодіння, тривала перевага підневільної праці, популярність соціалістичних ідей, перемога державного соціалізму, – що обумовило такі риси ідентичності, як подвійність поведінки населення – колективізм та індивідуалізм, лояльність до влади і готовність до спротиву. Утім, природа формування ззовні схожих рис брацлавського фронтиру інша. Оптика «земельного питання» дозволяє розглянути ідентичність населення цих теренів в умовах фронтиру з майнового, правового, етнографічного погляду. Висновки. Оскільки аналіз здійснювався лише у розрізі земельного питання, є необхідність його продовжити з інших ракурсів, наприклад, релігії, звичаєвого права, національної самосвідомості у ХХ ст., колективної та історичної пам’яті, використовуючи теоретичний доробок австралійських вчених. Подібні дослідження дозволять під час продовження реформи децентралізації адміністративного управління приймати більш виважені рішення при створенні нових регіонів.Item Енциклопедія Голодомору 1932-1933 років в Україні/ Вступне слово Євгена Нищука; Передмова, авторський текст Василя Марочка. – Дрогобич: «Коло», 2018.(Вінниця: Твори, 2019) Романюк, І.; Романюк, И.; Romanyuk, I; Криворучко, О.; Криворучко, А.; Kryvoruchko, O.У статті прорецензовано науково-меморіальне видання присвячене Голодомору-геноциду українського народу в 1932-1933 рр. Книга розкриває причини, соціально-демографічні наслідки Голодомору в Україні. Енциклопедія підготовлена в академічному стилі. У ній показані охоплені голодом області та райони республіки, діяльність безпосередніх організаторів Голодомору. Досліднику з нових позицій вдалось проаналізувати саме поняття «жертви Голодомору». – Автор аргументовано і відповідально із позицій науковця підтвердив цифри померлих в роки голодомору – понад 7 мільйонів полеглих від штучного голоду та більше 18 млн. селян із ознаками фізичних і психологічних ушкоджень. Позитивним моментом енциклопедії є підготовлена окрема стаття присвячена канібалізму – страшному явищу періоду людомору в республіці. Десятки таких справ віднайдені в архівосховищах України і зарубіжжя. Енциклопедія узагальнила основні джерелознавчі та історіографічні процеси в досліджені української трагедії. Основне завдання видання – поінформування сьогоднішньому суспільству і прийдешнім поколінням про Голодомор – геноцид в Україні. «Енциклопедія Голодомору» є першим такого роду виданням в Україні, але вона не вичерпує тему трагедії українського села в 1932-1933 рр.Item Повсякденне життя колгоспного селянства Поділля у повоєнний період (1944-1953) (на матеріалах колгоспу «Червоний промінь» с. Мельниківці)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Мельничук, О.; Melnychuk, О. А.; Мельничук, Т.; Melnychuk, T. A.Метою статті є висвітлення матеріального становища, соціально-побутових умов, задоволення культурно-освітніх потреб подільського колгоспного селянства у повоєнний період на основі аналізу архівних документів колгоспу «Червоний промінь» с. Мельниківці. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі автора, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, охарактеризувати повсякденне життя подільського колгоспного селянства в повоєнний період, вибравши об’єктом дослідження один із колгоспів Подільського регіону. Висновки. Повсякденне життя подільського колгоспного селянства в період повоєнної відбудови визначалося стратегічними планами радянської влади та завданнями з їх реалізації. Одразу ж після звільнення території від нацистів усі зусилля селянства були спрямовані на відбудову зруйнованого війною господарства та проведення посівної кампанії, що співпала у часі. Відсутність матеріальних стимулів до праці була однією із найважливіших причин, що визначали несумлінне ставлення селян до колективної праці, надаючи перевагу роботі у власному селянському господарстві. Для забезпечення трудової дисципліни владою практикувалися різні заходи адміністративного примусу. Окрім примусової праці в одержавлених колгоспах, селяни були обкладені високими грошовими та натуральними податками. Їх змушували продавати худобу державі за встановленими фіксованими цінами, вимагали фінансувати витрати на місцеві потреби за рахунок додаткового диференційованого самообкладання та встановлення додаткових обов’язків майнового характеру. Непріоритетною була соціальна сфера повоєнного села. Надзвичайно складними залишалися соціально-побутові умови життя селян. Незважаючи на те, що війна вже давно закінчилася, частина селянських родин продовжувала проживати в напівзруйнованих будинках, бараках, землянках. Низькою була якість медичного обслуговування. Навчальні заклади, не отримуючи державного фінансування, продовжували функціонувати у непристосованих приміщеннях. Значна частка сільських дітей не відвідували школи, оскільки були зайняті роботою по господарству. Не виконували своїх функцій з організації культурного дозвілля колективні будинки. Винятками була організація відзначення державних свят та масових спортивних заходів.Item Сільські клуби в соціальній структурі колгоспного селянства України в другій половині 1940-х – першій половині 1950-х рр.(Вінниця: Твори, 2019) Романюк, Б.; Romaniuk, B.Стаття присвячена розкриттю особливостей становища сільських клубів України в соціальній структурі колгоспного селянства перших післявоєнних років. Увага акцентується на проблемних для українського селянства перших післявоєнних років, зокрема на проблемних для українського сільського соціуму сферах повсякденного життя пов’язаного з роботою сільських клубних установ другої половини 1940-х першої половини 1950- рр.Item Релігійне життя подільського села у вимірах радянської повсякденності 20-х рр. ХХ ст.(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Стадник, О.; Стадник, Е.; Stadnyk, O.; Кузьмінець, Н.; Кузьминец, Н.; Kuzminets, N.Метою статті є аналіз ролі релігії у повсякденному житті подільського села в 20-ті рр. ХХ ст., розкриття і узагальнення змісту і спрямованості головних чинників формування релігійного світогляду селянства у період становлення більшовицької влади, показ об’єднавчої ролі релігії для різних верств сільського населення, характеристика процесу соціальної адаптації селянства в умовах радянської дійсності,розкриття ставлення селянства до антирелігійної політики більшовицької влади. Методологія дослідження ґрунтується на проблемному та мікроісторичному підходах та на принципах науковості, об’єктивізму, історизму і позаконфесійності. Їх комплексне застосування дало можливість зосередитися на проблемі ставлення подільського села до релігії, її ролі у повсякденному житті селянського середовища. Завдяки методам аналізу і синтезу вдалося здійснити відбір фактів, сформулювати узагальнення та висновки; для зіставлення одержаної з різних джерел інформації використовувався описовий, проблемно-хронологічний і критичний методи. Наукова новизна роботи грунтується на проведенні детального аналізу впливу релігії на повсякденне життя українського села на прикладі одного з її регіонів – Поділля. У статті досліджено витоки його релігійності, підтверджено тезу про те, що православна церква завжди займала особливе місце в житті всіх верств українського села. Подальшого розвитку набули питання відносин подільського селянства з більшовицькою владою, удосконалено зміст понять і термінів, пов’язаних із релігійним життям українського села у 20-х рр. ХХ ст. Висновки. У 20-х рр. ХХ ст. релігія займала у повсякденному житті українського села особливе місце і була вагомим засобом впливу на суспільну свідомість. Тому боротьба з релігією мала важливе значення для запровадження способу життя, нав’язаного більшовицько-радянською системою. Владою робилося все, щоб витіснити церковні структури із селянського життя. Антицерковна політика, яка мала на Поділлі свою специфіку, була спрямована на послаблення позицій православної церкви, витіснення її з суспільного та повсякденного життя. У межах антирелігійних заходів більшовицьке керівництво чинило політичні, моральні та фізичні утиски – обмеження прав віруючих, цькування служителів культу, залякування та насилля. Однак ні антирелігійна пропаганда, ні масові кампанії антирелігійного спрямування, ні силові методи не забезпечили досягнення результату – позбавлення села віри та відмови від релігійних переконань. Селянство чинило відкритий спротив насадженню атеїзму, а релігія продовжувала залишатись визначальним чинником повсякденного життя на селі.Item «Експертне» оподаткування подільського селянства у 1928-1933 рр.(Вінниця : ВДПУ, 2012) Петренко, В. І.; Петренко, В. И.; Petrenko, V. I.У статті аналізується роль «експертного» індивідуального оподаткування селянства – важливої складової технологій руйнації одноосібного способу ведення сільського господарства в системі фіскальної політики більшовицької влади в Україні у 1928-1933 рр.Item Участь громадських організацій в ліквідації неписьменності і малописьменності сільського населення України в умовах тоталітарного режиму в 20-30 рр. ХХ ст.(Вінниця : ВДПУ, 2012) Плахотнюк, С. С.; Plahotnjuk, S. S.; Мельников, Д. О.; Melnikov’s, D. O.Стаття «Участь громадських організацій в ліквідації неписьменності і малописьменності сільського населення України в умовах тоталітарного режиму в 20-30 рр. ХХ ст. « знайомить з процесами, які відбувалися в середовищі українського селянства у зв’язку з проведенням радянським тоталітарним режимом політики щодо ліквідації неписьменності та малописьменності. Предметом дослідження є діяльність громадських організацій (товариства «Геть неписьменність», лікнепів, комсомолу, комітетів незаможних селян). Автори використовують багатий архівний матеріал. Стаття розрахована на науковців, студентів, широке коло читачів.Item Роль і діяльність системи «торгзінів» Вінниччини на початку1930-х рр.(Вінниця, 2011) Міщук, Я. В.; Мищук, Я. В.; Mishchuk, Y. V.У статті представлені архівні матеріали, що є цінними у вивченні регіональної історії Поділля, зокрема видавничої справи у 30-ті –початок 40-х років ХХ століття.Item Шлюби та розлучення в українському селі (1989 – 2001)(Вінниця : ВДПУ, 2012) Мельничук, Т. А.; Melnishyk, T. A.У представленій статті презентовані підсумки дослідження шлюбності та розлучень серед сільського населення України у 1989 – 2001 рр. . Розглянуто вплив даних процесів на соціальну структуру селянства.