Брацлавщина в світлі теорії фронтиру крізь призму земельного питання

Abstract

Мета статті. Реформа децентралізації України передбачає створення нового територіального устрою. Усі запропоновані підходи побудовані на географічних, історичних, економічних, транспортних критеріях, проте не враховують специфіку ідентичності населення регіонів. Метою публікації є привернення уваги до своєрідності населення територій, що колись входили до складу Брацлавщини. Методологія. Теоретичною основою аналізу є теорія фронтиру в австралійському доробку – «big man's frontier». Наукова новизна. Своєрідність брацлавського варіанту українського фронтиру полягає в тому, що саме тут відбувалося основне гаряче протистояння кількох потужних претендентів на українські землі: Речі Посполитої, Московського царства/Російської імперії, Кримського ханату і Оттоманської імперії. Унаслідок цієї боротьби навколо земельного питання формувалися подібні до австралійського фронтиру наслідки: велике землеволодіння, тривала перевага підневільної праці, популярність соціалістичних ідей, перемога державного соціалізму, – що обумовило такі риси ідентичності, як подвійність поведінки населення – колективізм та індивідуалізм, лояльність до влади і готовність до спротиву. Утім, природа формування ззовні схожих рис брацлавського фронтиру інша. Оптика «земельного питання» дозволяє розглянути ідентичність населення цих теренів в умовах фронтиру з майнового, правового, етнографічного погляду. Висновки. Оскільки аналіз здійснювався лише у розрізі земельного питання, є необхідність його продовжити з інших ракурсів, наприклад, релігії, звичаєвого права, національної самосвідомості у ХХ ст., колективної та історичної пам’яті, використовуючи теоретичний доробок австралійських вчених. Подібні дослідження дозволять під час продовження реформи децентралізації адміністративного управління приймати більш виважені рішення при створенні нових регіонів.Реформа децентрализации Украины предусматривает новую территориальную структуру. Все предложенные подходы к ее образованию учитывают географические, исторические, экономические, транспортные аспекты, но игнорируют специфику идентичности населения регионов. Поэтому важно привлечь внимание к своеобразию населения территорий, некогда входивших в состав Брацлавщины. Методология. Теоретическая основа анализа – теория фронтира в австралийском варианте «big man's frontier». Научная новизна. Своеобразие брацлавского варианта украинского фронтира в том, что именно здесь происходило основное горячее противостояние нескольких мощных претендентов на украинские земли: Речи Посполитой, Московского царства / Российской империи, Крымского ханства и Османской империи. В результате этой борьбы вокруг земельного вопроса обозначились подобные австралийскому фронтиру последствия: крупное землевладение, длительное использование подневольного труда, популярность социалистических идей, победа государственного социализма, – что обусловило такие черты идентичности, как двойственность поведения населения – коллективизм и индивидуализм, лояльность к власти и готовность к сопротивлению. Впрочем, природа формирования внешне похожих черт брацлавского фронтира другая. Оптика «земельного вопроса» позволяет рассмотреть идентичность населения этих территорий в условиях фронтира с имущественной, правовой, этнографической точек зрения. Выводы. Поскольку анализ осуществлялся только в разрезе земельного вопроса, есть необходимость его продолжения с других ракурсов, например, религии, обычного права, национального самосознания в ХХ в., коллективной и исторической памяти, используя теоретические разработки австралийских ученых. Подобные исследования позволят при реформировании управления страной принимать более взвешенные решения, создавая новые регионы.Purpose. Creating a new territorial structure is planned within the reform of decentralization of Ukraine. All suggested approaches are based on geographical, historical, economic, and transport criteria but do not take into account the specifics of the population identity in the regions. To draw attention to the distinctness of the population in the territories that once belonged to Bratslavshchina. Methods. The theoretical basis of the analysis is the "big man’s frontier" theory, i.e. the frontier theory in Australian rework. Scientific novelty. The distinctness of the Bratslav variant of the Ukrainian frontier lies in the fact that it was here where the main tense confrontation took place between several powerful opponents who laid claims to the Ukrainian lands, which were the Polish–Lithuanian Commonwealth, the Tsardom of Muscovy/the Russian Empire, the Crimean Khanate, and the Ottoman Empire. The struggle around the land issue led to consequences similar to the Australian frontier: large land tenure, long-term predominance of slave labor, popularity of socialist ideas, and the victory of state socialism. This determined such identity traits as the duality of population behavior, i.e. collectivism along with individualism and institutional loyalty along with being prepared to offer resistance. However, the nature of the Bratslav frontier developing seemingly similar features is different. The context of the “land issue” allows us to consider the population identity in these territories under the conditions of the frontier from the property, legal, and ethnographic points of view. Conclusions. Since the analysis was performed only in the context of the land issue, it is necessary to proceed with it taking into account other perspectives, such as religion, customary law, national consciousness in the twentieth century, and collective and historical memory.