Кафедра історії України
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/4fb8a2ab-5cd3-41f3-82d9-9d4d1317e388
Browse
3 results
Search Results
Item Поширеність лубочної книги в українських губерніях XVIII – початку ХХ ст.(Вінниця: Твори, 2019) Кароєва, Т.; Кароева, Т.; Karoyeva, T.У статті розглядається поступове зростання присутності лубочної книги в книжковому середовищі українських губерній XVIII – початку ХХ ст.: від ситуації, коли російськими торговцями поширювалася російська продукція російських видавців, до поступового освоєння цього бізнесу місцевими діячами. Спочатку з’явилися українські видавці лубочної книги, потім українські торговці та україномовна лубочна книга, як перекладна з російської, так й оригінальна, причому з часом навіть російські видавці почали її продукувати для українських теренів.Item Фрондерські настрої помісного дворянства Правобережної України другої половини ХІХ ст. крізь призму книжкових практик(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Кароєва, Т.; Кароева, Т.; Karoyeva, T.Мета статті. З модернізацією Російської імперії помісне дворянство впродовж другої половини ХІХ ст. поступово адаптувалося до нових соціоекономічних умов і ставало соціально активнішим, втім, не отримало навіть мінімальних політичних регуляторів для задоволення своїх соціальних, економічних і культурних потреб до 1906 р., виборів у Державну думу. Воно, як й усі інші соціальні групи імперії, не могло формулювати своїх політичних вимог, створювати політичні організації, які б відстоювали їхні інтереси. Водночас й до революційних подій 1917 р. дворянство продовжували вважати опорою самодержавства, тому важливо визначити, чи було воно абсолютно відданим імперії, чи існували фрондерські настрої серед його представників. Під фрондерськими настроями певної соціальної групи тут розуміється негативізм, викликаний діями влади, який реалізується скоріше як культурницький опір і не веде до конфронтації з владою. Помісне дворянство розглядається поза етнічною приналежністю його представників. Методологія дослідження передбачає використання книг як речових джерел та історико-книгознавчі методи аналізу. Наукова новизна. До вивчення пасивного опору владі, традиційно малодоступного для студіювання, залучений аналіз книжкових практик (придбання, поширення, використання та зберігання книг) помісного дворянства. Висновки. З’ясовано, що упродовж другої половини ХІХ ст. поміщики-дворяни Правобережної України мали фрондерські настрої. Поліційний характер державного апарату країни примушував навіть лояльних підданих вдаватися до протиправних дій для задоволення своїх культурних потреб. Їхні свідомі практики щодо заборонених книг свідчать про тихий спротив владі, який врешті-решт протиставляв людину державній системі, розхитував традиційну систему цінностей.Item Поширеність лубочної книги в українських губерніях XVIII – початку ХХ ст.(Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2019) Кароєва, Т.; Кароева, Т.; Karoyeva, T.У статті розглядається поступове зростання присутності лубочної книги в книжковому середовищі українських губерній XVIII – початку ХХ ст.: від ситуації, коли російськими торговцями поширювалася російська продукція російських видавців, до поступового освоєння цього бізнесу місцевими діячами. Спочатку з’явилися українські видавці лубочної книги, потім українські торговці та україномовна лубочна книга, як перекладна з російської, так й оригінальна, причому з часом навіть російські видавці почали її продукувати для українських теренів.