Кафедра історії України
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/4fb8a2ab-5cd3-41f3-82d9-9d4d1317e388
Browse
15 results
Search Results
Item Історико-етнографічне вивчення окремого населеного пункту: історія, проблеми та перспективи(Меджибіж - Хмельницький: ПП Мельник А. А., 2012) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.В статті йдеться про особливості історико-етнографічного вивчення окремо взятого населеного пункту. На прикладі досліджень смт Чечельник. с. Стіна та сіл Бушанської (Вінниччина) і Митинецької (Хмельниччина) сільрад розглянуто проблеми і перспективи цього напрямку дослідження.Item Карально-репресивні методи боротьби радянського режиму проти селянського руху на Поділлі в початковий період непу(Вінниця: Твори, 2019) Стадник, О.; Стадник, Е.; Stadnyk, E.У статті на основі джерел та літератури аналізується боротьба більшовицької влади з повстанським селянським рухом на Поділлі на початку 20-х рр. ХХ ст. та розкриваються силові, карально-репресивні методи цієї боротьби – введення воєнного стану, арешти, ув’язнення, розстріли, конфіскації, заслання. Доведено, що саме таку методику, застосовану радянським режимом, слід вважати головною в організації придушення «політичного бандитизму» на Поділлі.Item Кінний бій між Російською та Австро-Угорською кіннотою під Городком на початку Першої Світової війни (серпень 1914 року)(Вінниця: Твори, 2019) Науменко, А.; Naumenko, A.У статті на основі аналізу комплексу джерел та літератури аналізується перебіг бою під Городком у серпні 1914 року, особливості застосування австро-угорських та російських військ. Визначено обставини перемоги російської сторони у цьому бою.Item Повсякденне життя колгоспного селянства Поділля у повоєнний період (1944-1953) (на матеріалах колгоспу «Червоний промінь» с. Мельниківці)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Мельничук, О.; Melnychuk, О. А.; Мельничук, Т.; Melnychuk, T. A.Метою статті є висвітлення матеріального становища, соціально-побутових умов, задоволення культурно-освітніх потреб подільського колгоспного селянства у повоєнний період на основі аналізу архівних документів колгоспу «Червоний промінь» с. Мельниківці. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі автора, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, охарактеризувати повсякденне життя подільського колгоспного селянства в повоєнний період, вибравши об’єктом дослідження один із колгоспів Подільського регіону. Висновки. Повсякденне життя подільського колгоспного селянства в період повоєнної відбудови визначалося стратегічними планами радянської влади та завданнями з їх реалізації. Одразу ж після звільнення території від нацистів усі зусилля селянства були спрямовані на відбудову зруйнованого війною господарства та проведення посівної кампанії, що співпала у часі. Відсутність матеріальних стимулів до праці була однією із найважливіших причин, що визначали несумлінне ставлення селян до колективної праці, надаючи перевагу роботі у власному селянському господарстві. Для забезпечення трудової дисципліни владою практикувалися різні заходи адміністративного примусу. Окрім примусової праці в одержавлених колгоспах, селяни були обкладені високими грошовими та натуральними податками. Їх змушували продавати худобу державі за встановленими фіксованими цінами, вимагали фінансувати витрати на місцеві потреби за рахунок додаткового диференційованого самообкладання та встановлення додаткових обов’язків майнового характеру. Непріоритетною була соціальна сфера повоєнного села. Надзвичайно складними залишалися соціально-побутові умови життя селян. Незважаючи на те, що війна вже давно закінчилася, частина селянських родин продовжувала проживати в напівзруйнованих будинках, бараках, землянках. Низькою була якість медичного обслуговування. Навчальні заклади, не отримуючи державного фінансування, продовжували функціонувати у непристосованих приміщеннях. Значна частка сільських дітей не відвідували школи, оскільки були зайняті роботою по господарству. Не виконували своїх функцій з організації культурного дозвілля колективні будинки. Винятками була організація відзначення державних свят та масових спортивних заходів.Item Вплив російського чинника на духовно-релігійні і культурні процеси в Подільській губернії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.(Вінниця: Твори, 2019) Філінюк, А.; Филинюк, А.; Filiniuk, A.У статті на основі аналізу літератури та комплексу джерел обгрунтовано тезу про те, що духовно-релігійні і освітньо-культурні процеси на Поділлі наприкінці ХVIII – в першій половині ХІХ ст. відбувалися під дедалі зростаючим впливом російського чинника. На конкретному фактичному матеріалі показано, що Російська імперія виступила не лише ініціатором і архітектором анексії Поділля і всієї Правобережної України, а й своєю інкорпораційною політикою, що охопила всі сфери суспільного життя, визначила тенденції та спричинила істотні трансформації в розвитку релігії, освіти і культури. Підкреслено, що, опинившись у російському імперському капкані та російсько-польсько-єврейському трикутнику, подоляни і загалом всі українці Правобережжя вимушені були протистояти їх духовно-релігійному й культурному поневоленню.Item Зузяк Т. П. Становлення й розвиток педагогічної освіти на Поділлі (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття) : монографія / Тетяна Зузяк. Вінниця : Нілан - ЛТД, 2017. 452 с.(Вінниця: Твори, 2019) Зінько, О.; Зинько, Е.; Zinko, O.У статті прорецензована монографія, в якій розглянуто процес становлення й розвитку педагогічної освіти на Поділлі кінця ХVІІІ – початку ХХ століття. В монографії Зузяк Т. П. проаналізовано становлення навчальних закладів краю та висвітлено педагогічні ідеї, творчий доробок видатних педагогів і громадських діячів Поділля.Item Організація та діяльність Подільського губернського революційного трибуналу в 1919 р.(Вінниця : «ТВОРИ», 2019) Гаврищук, В.; Havryshchuk, V.У статті досліджено процес формування та діяльності Подільського губернського революційного трибуналу в початковий період його існування. Проаналізовано організаційно-правовий аспект його функціонування. Визначено особливості створення даного органу з врахуванням військово-політичної та соціально-економічної ситуації на Поділлі. Розкрито особливості формування кадрового складу губернського революційного трибуналу. Досліджено масштаб проведення репресивної політики революційним трибуналом, визначено його взаємозв’язок з іншими місцевими репресивними органами, визначено місце в системі карально-репресивних заходів радянської влади в регіоні.Item Кінний бій між Російською та Австро-Угорською кіннотою під Городком на початку Першої Світової війни (серпень 1914 року)(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019) Науменко, Андрій; Naumenko, AndriiУ статті на основі аналізу комплексу джерел та літератури аналізується перебіг бою під Городком у серпні 1914 року, особливості застосування австро-угорських та російських військ. Визначено обставини перемоги російської сторони у цьому бою.Item Зузяк Т. П. Становлення й розвиток педагогічної освіти на Поділлі (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття) : монографія / Тетяна Зузяк. Вінниця : Нілан - ЛТД, 2017. 452 с.(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019) Зінько, Олена; Зинько, Елена; Zinko, OlenaУ статті прорецензована монографія, в якій розглянуто процес становлення й розвитку педагогічної освіти на Поділлі кінця ХVІІІ – початку ХХ століття. В монографії Зузяк Т. П. проаналізовано становлення навчальних закладів краю та висвітлено педагогічні ідеї, творчий доробок видатних педагогів і громадських діячів Поділля.Item Вплив російського чинника на духовно-релігійні і культурні процеси в Подільській губернії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.(Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2019) Філінюк, А.; Филинюк, А.; Filiniuk, A.; Моздір, В.; Моздир, В.; Mozdir, V.У статті на основі аналізу літератури та комплексу джерел обгрунтовано тезу про те, що духовно-релігійні і освітньо-культурні процеси на Поділлі наприкінці ХVIII – в першій половині ХІХ ст. відбувалися під дедалі зростаючим впливом російського чинника. На конкретному фактичному матеріалі показано, що Російська імперія виступила не лише ініціатором і архітектором анексії Поділля і всієї Правобережної України, а й своєю інкорпораційною політикою, що охопила всі сфери суспільного життя, визначила тенденції та спричинила істотні трансформації в розвитку релігії, освіти і культури. Підкреслено, що, опинившись у російському імперському капкані та російсько-польсько-єврейському трикутнику, подоляни і загалом всі українці Правобережжя вимушені були протистояти їх духовно-релігійному й культурному поневоленню.