Кафедра історії України
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/4fb8a2ab-5cd3-41f3-82d9-9d4d1317e388
Browse
6 results
Search Results
Item Дослідження житла трипільської культури на поселенні в с. Буша(СПб. : ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.В 30-ти км від Могилева-Подільського і в 20-ти від Ямполя Вінницької області розташована старовинна Буша. Там де в р. Мурафу впадає р. Буша (Бушанка) і розташоване сьогодні село, доля якого пов'язана з багатьма яскравими сторінками стародавньої та середньовічної історії Поділля. На території Буші та її околиці зафіксовано велику кількість різночасових археологічних пам'яток. Найдавнішими є поселення трипільської культури: перше поселення в урочищі Підмета розташоване на правому березі р. Мурафи, на високому схилі корінної тераси; друге поселення в урочищі Причепилівка розташоване у північно-західній частині села; третє поселення - на місці злиття річок Вушанки й Мурафи.Item Поле Батозької битви(Вінниця : ВДПУ, 2012) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.Поле Батозької битви, навіть через 360 років, потребує прискіпливої уваги дослідників: істориків, археологів та краєзнавців. Лише уважно вивчивши писемні джерела та провівши краєзнавчі і археологічні дослідження ми матимемо можливість відтворити поле Батозької битви, яке має стати полем козацької слави та Національним історико-культурним заповідником.Item Топоніміка с. Вереміївки Красилівського району Хмельницької області(Хмельницький : ПП Мельник А. А., 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.Найдавнішими топонімами є «Вереміївка», «Селиська», «Корчма». Найбільш поширеними є мікротопоніми, які виникли в кін XIX - пер. пол. XX ст. та пов'язані з іменами та прізвищами конкретних жителів села, котрі, у минулому, були власниками земельних ділянок.Item Спогади М. З. Жука про події часів Першої світової та громадянської воєн в с Комарівка(Вінниця : Нілан-ЛТД, 2015) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.Пам'ять Мирона Захаровича зберегла для нас надзвичайно цінні відомості про хід подій в с. Комарівка на Поділлі в роки Першої світової та громадянської воєн, що віддалені від нас вже майже на ціле століття. Тому для нас це ще одне усне джерело, що доповнює наші знання про минуле рідного краю.Item Пам'ятки археології на території Чечельницького району: стан та перспективи дослідження у зв'язку зі створенням та функціонуванням національного природного парку «Кармелюкове Поділля»(Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2015) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V.У статті йдеться про різночасові пам'ятки археології на які багата земля Чечельницького району. Особливу увагу звернуто на поселення епохи енеоліту. Саме на цих землях виділена чечельницька локально-хронологічна група пам’яток трипільської культури.Item Топоніміка с. Заруддя (Красилівський район Хмельницької області)(Меджибіж-Хмельницький : ПП Мельник А. А., 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.Перша письмова згадка про с. Заруддя відноситься до 1546 року [І.с.238]. В Україні сіл з такою назвою багато. Село Заруддя є у Вінницькій, Київській, Полтавській, Рівненській, Сумській та Тернопільській областях. Крім того, ще є село Зарудечко на Тернопільщині, Зарудинці на Вінниччині і Житомирщині, Зарудка на Чернігівщині, Заруднівка на Сумщині, Зарудці на Львівщині та Зарудчі на Волині [2, с.628]. Назва села походить від місця розташування "за рудою". Саме цю версію наводить у своїй праці Є. Й. Сіцінський [3, с.864] та правильно трактує походження цієї назви краєзнавець Ю. Д. Гжимайло. Зокрема, у своїй праці "Походження назв містечок і сіл Красилівщшш", він зазначає, що "при переліку населених пунктів впадає у вічі значна кількість синонімічних, часто діалектичних географічних термінів на означення заболоченості, які відбивають найтонші деталі і особливості такої місцевості. Заруддя, Криворудка - від рудка, руда, болотиста лука, висихаюче болото, вкрите рослинністю, пасовище" [4, с.б]. Сіцінський Є. Й. також зазначає, що с Заруддя розташоване в низовині при долині р. Бужок. Внаслідок саме такого місцезнаходження територія цього села не є сприятливою для проживання, тому що тут концентруються випари від сусідніх боліт.