Кафедра історії України
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/4fb8a2ab-5cd3-41f3-82d9-9d4d1317e388
Browse
18 results
Search Results
Item Бібіков С.М. та Заєць І.І. – наукові та дружні взаємини через призму епістолярної спадщини(Санкт- Петербург: ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Доля звела обох вчених на початку далеких 70-х років минулого століття, коли І.І. Заєць вів широкомасштабні розкопки трипільського поселення Кліщів. Бібіков С.М. на той час вже був маститим вченим, а Заєць І.І. робив перші, але впевнені кроки у новій для нього науці – археології. Виявлені під час розкопок Кліщева унікальні матеріали привернули увагу багатьох дослідників Трипілля. Цьому також сприяли і позитивні людські якості Івана Івановича, який швидко зумів налагодити дружні стосунки з багатьма археологами.Item П. І. Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля(Вінниця, 2011) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В.; Rud, V.Павло Іванович Хавлюк - кандидат історичних наук, археолог, краєзнавець, педагог. Дослідник є автором близько 100 наукових праць, більшість з яких присвячена вивченню слов'янських старожитностей І тис. н. є. і охоплює різноманітні питання, пов'язані з етнічною історією населення Середнього Побужжя. В роботі вказаний список наукових праць П. І. ПавлюкаItem І. І. Заєць – Дослідник трипільської культури на Поділлі(Вінниця: ВДПУ, 2011) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.І. І. Заєць - людини легендарної долі: спочатку – військовий-контррозвідник, керівник служби безпеки космодрому «Байконур», пізніше - директор Вінницького обласного краєзнавчого музею (ВОКМ) і, нарешті, – кандидат історичних наук в галузі археології, професор Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. В роботі вказаний список наукових праць І. І. Зайця.Item Дослідження житла трипільської культури на поселенні в с. Буша(СПб. : ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.В 30-ти км від Могилева-Подільського і в 20-ти від Ямполя Вінницької області розташована старовинна Буша. Там де в р. Мурафу впадає р. Буша (Бушанка) і розташоване сьогодні село, доля якого пов'язана з багатьма яскравими сторінками стародавньої та середньовічної історії Поділля. На території Буші та її околиці зафіксовано велику кількість різночасових археологічних пам'яток. Найдавнішими є поселення трипільської культури: перше поселення в урочищі Підмета розташоване на правому березі р. Мурафи, на високому схилі корінної тераси; друге поселення в урочищі Причепилівка розташоване у північно-західній частині села; третє поселення - на місці злиття річок Вушанки й Мурафи.Item Бібіков С. М. та Заєць І. І. – наукові та дружні взаємини через призму епістолярної спадщини(СПб. : ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Епістолярна спадщина цінне джерело для вивчення взаємин між вченими. Її цінність збільшується, особливо тоді коли автори листів відходять за межу вічності. Так 20 років тому, у 1988 p., цю межу переступив С.М. Бібіков, а один рік тому - І.І. Заєць. Доля звела обох вчених на початку далеких 70-х років минулого століття, коли І.І. Заєць вів широкомасштабні розкопки трипільського поселення Кліщів. Бібіков С.М. на той час вже був маститим вченим, а Заєць І.І. робив перші, але впевнені кроки у новій для нього науці - археології. Виявлені під час розкопок Кліщева унікальні матеріали привернули увагу багатьох дослідників Трипілля. Цьому також сприяли і позитивні людські якості Івана Івановича, який швидко зумів налагодити дружні стосунки з багатьма археологами.Item Заєць І. І. – Людина, вчений, педагог(Вінниця: ВДПУ, 2007) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Item Результат палеоботанічного дослідження трипільського поселення Чечельник(Вінниця, 1990) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Пашкевич, Г. О.У 1986 р. під час археологічних розвідок на трипільському поселенні Чечельник на одній із площадок, що знаходиться в відстійниках цукрокомбінату, серед фрагментів кераміки та кісток тварин на дні сфероконічної миски знайдено рештки обгорілих зернин злакових культур.Item Кераміка трипільського поселення Чечельник(Вінниця, 1989) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Поселення Чечельник синхронне з трипільськими поселеннями в ур. Вишенька, Білий Камінь-Рогузка (на Побужжі) та Кирилівка і Черкасів Сад II (в Подністров’ї).Item Зображення тварин на кераміці з трипільського поселення Чечельник(Вінниця, 1990) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Серед виявлених на поселенні Чечельник на Вінниччині різноманітних матеріалів значну цікавість становлять скульптурні зооморфні наліпи у вигляді голів різних видів тварин на горщиках і мисках та зображення тварин, виконані фарбами на великих біконічних та грушевидних посудинах.Item Пізньотрипільське поселення Чечельник на Побужжі(Вінниця, 1993) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Керамічні матеріали типу Чечельника знаходяться в матеріалах пам'яток другої фази розвитку томашівсько-сушківської групи в межиріччі Південного Бугу та Дніпра (Доброводи) — амфора. В західному регіоні йому відповідають в часі поселення типу Варварівки VIII. Практично ідентичні Чечельникові поселення басейну р. Савранки (Білий Камінь) урочище Вишенька (поблизу хутора Анютіно) та пам'ятки басейну р. Кодими і міжріччя Південного Бугу і Дністра (Кирілівка, Черкасів Сад II). Спільність рис матеріальної культури цих поселень проявляється в їх часовій та територіальній близькості, а найбільше в — кераміці (морфологія сосудів, схожість ряду орнаментальних схем та сюжетів і ін. аналогії), дозволяють об'єднати їх (Чечельник, Білий Камінь, урочище Вишенька, Кирилівка, Черкасів Сад II) в окрему локальну групу, названу Чечельницькою.