Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
6 results
Search Results
Item Газета «Вінницькі Вісті» як джерело до діяльності української влади в умовах німецької окупації в 1941 р.(Вінниця : ВДПУ, 2024) Войнаровський, А.; Ковальов, І.Мета дослідження – розкрити особливості відображення діяльності української влади в умовах встановлення нацистської окупації у місцевій пресі («Вінницькі Вісті»), та вказати на джерельну цінність періодики як важливого ресурсу для оцінки характеру та компетенцій місцевої влади на теренах Вінниччини. Методологія дослідження. Орієнтиром методологічного підходу є комплексний аналіз складного феномену – висвітлення пресою діяльності органів українського самоврядування в умовах окупації тоталітарним режимом. Використовуються загальноісторичні методи аналізу і синтезу, порівняння та узагальнення, використано метод контент-аналізу та критики періодики як історичного джерела. Наукова новизна полягає в тому, що об’єктом аналізу стає окрема частина періодичного видання, де аналізується висвітлення комплексу заходів української місцевої влади у сфері адміністративного управління, регулювання господарської діяльності, заходів соціального захисту та культурного життя. Це є спроба на регіональному рівні розкрити яким же був насправді за змістом та функціональністю апарат та діяльність української влади в умовах окупації на її початковому етапі у 1941 р. Висновки. Аналізуючи видання «Вінницькі Вісті» з вересня по грудень 1941 року зазначимо, що газета як орган періодики місцевої влади функціонально мала відповідні спрямування: забезпечувала населення інформацією про події в у світі, країні та у регіональному просторі; інформувала про взаємини між населенням та місцевою владою, довила до відома про новації у буденному житті громади; пояснювала та коментувала зміст подій і новин, безперечно через позиції німецької окупаційної влади та намагаючись забезпечити її підтримку, через координацію діяльності у різних сферах життя, намагаючись забезпечити суспільний консенсус; попри обмеження окупаційних властей популяризувала українську культурну спадщину, закликала до відновлення народних традицій та викорінення насаджуваної більшовицьким режимом етичної практики, водночас в умовах нацистського тоталітаризму була рупором агітації та пропаганди. Значення газети було особливо вагомим з точки зору інформування про оновлення системи адміністративного управління та фіскальної політики, проведення заходів мобілізаційного характеру, організацію громадських заходів щодо облаштування культурно-просвітницького життя громади. Аналіз газети як джерела також показує специфічність повноважень місцевої української влади, не будучи обраною, а призначеною окупантами вона мала свою специфіку. За процедурою формування місцева влада призначалася, але за повноваженнями інституційно відповідала функціям органу місцевого самоврядування.Item Участь чорносотенців у виборах до Волинського земства у 1914 р(Вінниця: ВДПУ, 2022) Цецик, ЯрославМетою статті є дослідження особливостей участі волинських чорносотенців у виборах до земства на Волині. Автором проаналізовано комплекси тогочасної чорносотенної періодичної преси та видань, які видавалися опонентами союзників. У пресі детально висвітлено особливості проведення обрання гласних, керівників та членів земських повітових та губернської управ у досліджуваному регіоні. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів дослідження (аналізу, синтезу й узагальнення) та спеціальних історичних (хронологічного та порівняльно-історичного), що у поєднанні з принципами історизму, об’єктивності та поліфакторності сприяли неупередженому висвітленню поставлених завдань. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автор на основі матеріалів періодичної преси досліджуваного періоду з’ясував особливості проведення виборів до губернського та повітових земств на Волині напередодні Першої світової війни та проаналізував участь у них представників різних етнічних груп, станів та роль у них чорносотенців і представників Російської православної церкви. Висновки. На Правобережній Україні органи земського самоврядування розпочали повноцінну діяльність після указу імператора від 14 березня 1911 р. Тоді ж і відбулися вибори до повітових та губернського земств на Волині. Найвпливовішою політичною структурою регіону був Союз російського народу, якому вдалося здобути значний вплив на Волині та сформувати розгалужену організаційну мережу завдяки діяльності кліру Російської православної церкви та органів імперської влади. Незважаючи на це, чорносотенці на перших виборах до земств здобули перемогу лише у кількох повітах Волинської губернії. Використовуючи демагогічні гасла, союзники на сторінках своїх пресових органів критикували діяльність волинського земства та одночасно готували підґрунтя для реваншу на виборах 1914 р. Але, як засвідчив перебіг самої виборчої кампанії, незважаючи на поділ виборців за національними куріями та зміну політичних поглядів частини населення регіону, союзникам вдалося перемогти лише у тих повітах, де їхні впливи традиційно були потужними. У боротьбі проти своїх опонентів або тих, кого вони вважали опонентами, чорносотенці діяли у традиційній для них манері: на сторінках своїх пресових органів намагалися всіляко їх дискредитувати.Item Великобританія: шлях до сепаратизму регіонів чи побудова «європейського дому?»(Вінниця: ВДПУ, 2000) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.У статті проаналізовано ситуацію, яка склалася у 90-х роки XX ст., коли порушився звичайний уклад життя західних демократій, пов'язаний з протистоянням комуністичному світу. У статті розглядається питання самоврядування в Шотландії, питання в Уельсі, в Ольстері та шляхи вирішення цих питань британським урядом.Item Інститути влади Літинського повіту в умовах революційних трансформацій навесні 1917 року(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Поліщук, О.; Полищук, А.; Polishchuk, A.; Адамський, В.; Адамский, В.; Adamskyi, V.Мета дослідження – проаналізувати якісні зміни, що відбулися в системі управління на регіональному рівні після падіння самодержавства в Росії та виявити окремі сегменти проблематики, які проявилися на теренах Літинського повіту. Методологія дослідження грунтується на принципах науковості, історизму, системності, історичного джерелознавства, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історіографічний, термінологічний, типологічний) методів. Наукова новизна студії полягає у тому, що вперше на основі невідомого досі комплексу документальних джерел реконструйовано трансформаційні процеси інститутів влади на рівні окремого повіту Подільської губернії у знаковий період революційних потрясінь весни 1917 р. Висновки. У результаті ретроспективного аналізу суспільно-політичної ситуації на Поділлі, що була детермінована падінням самодержавства в Росії, продемонстровано якісні зміни, які відбувалися в системі державного управління на регіональному рівні. Доведено, що на початку революції 1917 р. у Літинському повіті відбулася не тільки зміна імперських інституційних структур, але й якісно оновився кадровий склад органів державного управління, визначених ухвалами Тимчасового уряду. Вагомий вплив на цей процес справляли громадські організації, які репрезентували різні верстви населення та фахові корпорації. Під їхнім безпосереднім тиском та контролем змушений був подати у відставку повітовий комісар, призначений Подільським губернським комісаром. Особлива увага зосереджена на реорганізації Літинського повітового земського зібрання, яке у березні 1917 р. поповнилося представниками від кооперативних організацій, селянських товариств, ради офіцерських та солдатських депутатів, робітництва, духовенства, вчительства та національних меншин. З’ясовано обставини формування нового складу повітової управи. Проаналізовано найбільш важливе рішення самоврядного органу, пов’язане із визначенням структури та умов функціонування у повіті підрозділів міліції. Наголошено на окремих аспектах суспільно-політичної реальності, що визначали розгортання революційних процесів у Літинському повіті та якісно впливали на реорганізацію інститутів влади.Item Загальна характеристика джерел Маґдебурзького права(Вінниця, 2011) Кобилецький, М. М.; Кобилецкий, М. М.; Kobiletsky, M. M.У статті на основі сучасних методологічних підходів науки історії держави та права, узагальнюючого вивчення наукової літератури, пам’яток права, архівних матеріалів здійснено систематичний аналіз джерел магдебурзького права в Україні. Історія магдебурзького права розглядається як один з найважливіших етапів становлення муніципального права, унікальний у своїй багатоманітності історико-правовий досвід самоврядування українських міст ХVIII – першої половини XIX ст.Item Роль Бони Сфорца та Бернарда Претвіча в становленні Магдебурзького права у місті Бар(Вінниця, 2011) Меснянкін, Є. Й.; Меснянкин, Е. Й.; Mesnyankyn, E.У статті розкривається роль спільних дій королеви Польщі – господині Барщини Бони Сфорци і талановитого військового, придворного короля Сигізмунда І – Барського старости Бернарда Претвіча (1540 – 1552 рр.), спрямованих на ефективне використання переваг магдебурзького права, які матеріалізувалися в економічній активності населення, подальшому збагаченні регіону, набутті ним великого стратегічного, а в наступні століття історичного значення. Зосереджується увага на значенні надбань минулих поколінь для сучасного розвитку міста, залучення інвестицій, заснування та вдосконалення туристичної сфери.