Інститути влади Літинського повіту в умовах революційних трансформацій навесні 1917 року

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати якісні зміни, що відбулися в системі управління на регіональному рівні після падіння самодержавства в Росії та виявити окремі сегменти проблематики, які проявилися на теренах Літинського повіту. Методологія дослідження грунтується на принципах науковості, історизму, системності, історичного джерелознавства, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історіографічний, термінологічний, типологічний) методів. Наукова новизна студії полягає у тому, що вперше на основі невідомого досі комплексу документальних джерел реконструйовано трансформаційні процеси інститутів влади на рівні окремого повіту Подільської губернії у знаковий період революційних потрясінь весни 1917 р. Висновки. У результаті ретроспективного аналізу суспільно-політичної ситуації на Поділлі, що була детермінована падінням самодержавства в Росії, продемонстровано якісні зміни, які відбувалися в системі державного управління на регіональному рівні. Доведено, що на початку революції 1917 р. у Літинському повіті відбулася не тільки зміна імперських інституційних структур, але й якісно оновився кадровий склад органів державного управління, визначених ухвалами Тимчасового уряду. Вагомий вплив на цей процес справляли громадські організації, які репрезентували різні верстви населення та фахові корпорації. Під їхнім безпосереднім тиском та контролем змушений був подати у відставку повітовий комісар, призначений Подільським губернським комісаром. Особлива увага зосереджена на реорганізації Літинського повітового земського зібрання, яке у березні 1917 р. поповнилося представниками від кооперативних організацій, селянських товариств, ради офіцерських та солдатських депутатів, робітництва, духовенства, вчительства та національних меншин. З’ясовано обставини формування нового складу повітової управи. Проаналізовано найбільш важливе рішення самоврядного органу, пов’язане із визначенням структури та умов функціонування у повіті підрозділів міліції. Наголошено на окремих аспектах суспільно-політичної реальності, що визначали розгортання революційних процесів у Літинському повіті та якісно впливали на реорганізацію інститутів влади.Цель исследования – проанализировать качественные изменения, произошедшие в системе управления на региональном уровне после падения самодержавия в России и выявить отдельные сегменты проблематики, которые проявились на территории Литинского уезда. Методология исследования основывается на принципах научности, историзма, системности, исторического источниковедения, а также на использовании общенаучных (анализ, синтез, обобщение) и специально-исторических (историографический, терминологический, типологический) методов. Научная новизна студии заключается в том, что впервые на основе неизвестного доселе комплекса документальных источников реконструировано трансформационные процессы институтов власти на уровне отдельного уезда Подольской губернии в знаковый период революционных потрясений весны 1917 г. Выводы. В результате ретроспективного анализа общественно-политической ситуации на Подолье, которая была детерминирована падением самодержавия в России, продемонстрировано качественные изменения, которые происходили в системе государственного управления на региональном уровне. Доказано, что в начале революции 1917 г. в Литинском уезде произошла не только смена имперских институциональных структур, но и качественно обновился кадровый состав органов государственного управления, определенных постановлениями Временного правительства. Существенное влияние на этот процесс оказывали общественные организации, которые представляли различные слои населения и профессиональные корпорации. Под их непосредственным давлением и контролем вынужден был подать в отставку уездный комиссар, назначенный Подольским губернским комиссаром. Особое внимание сосредоточено на реорганизации Литинского уездного земского собрания, которое в марте 1917 г. пополнилось представителями от кооперативных организаций, крестьянских обществ, совета офицерских и солдатских депутатов, рабочих, духовенства, учительства и национальных меньшинств. Выяснены обстоятельства формирования нового состава уездной управы. Проанализировано наиболее важное решение самоуправляющегося органа, связанное с определением структуры и условий функционирования в уезде подразделений милиции. Отмечены отдельные аспекты общественно-политической реальности, которые определяли развертывание революционных процессов в Литинском уезде и качественно влияли на реорганизацию институтов власти.Purpose of the research is to analyze the qualitative changes that have taken place in the control system at the regional level after the fall of the autocracy in Russia and to identify certain segments of the problems that have been manifested on the territory of the Lityn district. Research methodology is based on the principles of scientism, historicism, systematicity, historical source studies, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historiographic, terminological, typological) methods. Scientific novelty of the research is that for the first time, on the basis of a still unknown complex of documentary sources, the transformation processes of the institutions of power at the level of a separate district of Podillia province were reconstructed during the landmark period of the revolutionary upheavals of spring 1917. Conclusions. As a result of retrospective analysis of the socio-political situation in Podillia region, which was determined by the fall of autocracy in Russia, the qualitative changes that took place in the system of public administration at the regional level were demonstrated. It is proved that at the beginning of the Revolution of 1917, not only the imperial institutional structures changed in the Lityn district, but also the personnel of the state administration bodies determined by the Provisional Government’s resolutions was qualitatively updated. Public organizations representing different segments of the population and professional corporations have made a significant impact on this process. Under their direct pressure and control, a district commissioner appointed by the Podillia provincial commissioner had to resign. Particular attention is focused on the reorganization of the Lityn County Zemstvo Assembly, which in March 1917 was supplemented by representatives from cooperative organizations, peasant societies, councils of officers and soldiers, deputies, workers, clergy, teachers and national minorities. The circumstances of the formation of the new composition of the county government have been clarified. The most important decision of the self-governing body related to determining the structure and conditions of functioning of militia units in the district has been analyzed. Some aspects of socio-political reality have been emphasized, which determined the unfolding of the revolutionary processes in the Lityn county and had the qualitative effect on the reorganization of the institutions of power.