Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Subject: search.filters.subject.interethnic relations

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі УРСР 1924-1940 рр.: історіографія
    (Вінниця : ВДПУ, 2022) Тучинський, Віталій; Левченко, Богдан
    Метою статті є дослідження та характеристика наукових праць вітчизняних та зарубіжних істориків приурочених Молдавській Автономній Радянській Соціалістичній Республіці – національно-державному утворенню, що існувало у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки протягом 1924-1940 рр. Методологія дослідження ґрунтується на загальних науково-дослідницьких принципах історизму, об’єктивності, науковості та спеціальних історичних методах історіографічного, логічного та джерелознавчого аналізу, а також наративному та проблемно-хронологічному. Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній проведено комплексне дослідження наукового доробку українських та молдовських вчених проблем, пов’язаних із утворенням, особливостями соціально-економічного та етнонаціонального розвитку, а також ліквідації Молдавської Автономної Республіки. Висновки. Історіографію обраної проблеми можна розділити на кілька основних періодів. Перший із них складають праці радянських дослідників. Виходячи із методологічних засад, якими вони користувалися, можна зауважити, що предметом їх досліджень були історичні передумови утворення Республіки та її успіхи у справі соціалістичного будівництва. Значну увагу в їх працях приділено національно-культурному будівництву, розвитку освіти та культури. Другий період охоплює праці сучасних українських вчених. Саме на початку 1990-х рр. склалися сприятливі умови для об’єктивного вивчення раніше невідомих та замовчуваних сторінок історії МАРСР. Це стосується передусім дослідження справжніх причин її створення, національного складу населення, масових репресій міжвоєнного періоду, а також зовнішньополітичних передумов ліквідації Автономної Республіки у 1940 р. До третього етапу ми відносимо науковий доробок істориків Республіки Молдови. Його характерною рисою є дослідження державотворчих процесів, що відбувалися в Республіці та їх вплив на формування національної свідомості молдовського населення. До четвертого слід віднести праці дослідників Придністровської Молдавської Республіки. Ними активно вивчаються краєзнавчі проблеми історії МАРСР та історія окремих населених пунктів регіону. Методологічні принципи, якими вони користуються дають підстави вважати їх частиною проросійської та відкрито антимолдовської історіографії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зародження та початок діяльності чорносотенців на Волині
    (Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Цецик, Я.; Tsetsyk, Ya. P.
    Метою статті є дослідження зародження чорносотенного руху на Волині у зазначений період. Автор з’ясовує роль православного духовенства у формуванні організаційної мережі СРН. Проаналізовано ключові напрями їх роботи. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні спеціально-історичних, загальнонаукових та міждисциплінарних методів дослідження із застосуванням принципів історизму, об’єктивності та науковості. Наукова новизна роботи полягає у тому, що проаналізовано особливості становлення чорносотенного руху на Волині; з’ясовано роль православного кліру у діяльності досліджуваного політичного угруповання; визначено головні доктринальні положення організації, соціальну базу, на яку вона спиралася у свої діяльності; досліджено роль духовенства у виборчих процесах; висвітлено роль чорносотенців в ускладненні міжнаціональних взаємовідносин у поліетнічному суспільстві регіону. Висновки. З моменту свого утворення російські чорносотенці розпочали цілеспрямовану та активну діяльність на Волині. На початковому етапі своєї роботи головну увагу зосереджували на формуванні організаційної мережі. Зважаючи на те, що біля витоків волинських осередків СРН стояло православне духовенство, ідеологічними натхненниками якого були єпископ Антоній та архімандрит Почаївської Лаври Віталій, їм вдалося досить швидко сформувати потужну мережу сільських відділів організації. Головною соціальною базою, що поповнювала лави чорносотенців, були місцеві селяни. Це пояснюється тим, що парафіяльні священники, виконуючи розпорядження керівництва єпархії, активно залучалися до розбудови організаційної мережі СРН. З моменту свого утворення чорносотенці зайняли відверту антипольську та антиєврейську позицію, що знайшло вираження на сторінках їхніх пресових органів. Одночасно з цим вони виступали за збереження самодержавства, посилення ролі РПЦ.