Зародження та початок діяльності чорносотенців на Волині

Abstract

Метою статті є дослідження зародження чорносотенного руху на Волині у зазначений період. Автор з’ясовує роль православного духовенства у формуванні організаційної мережі СРН. Проаналізовано ключові напрями їх роботи. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні спеціально-історичних, загальнонаукових та міждисциплінарних методів дослідження із застосуванням принципів історизму, об’єктивності та науковості. Наукова новизна роботи полягає у тому, що проаналізовано особливості становлення чорносотенного руху на Волині; з’ясовано роль православного кліру у діяльності досліджуваного політичного угруповання; визначено головні доктринальні положення організації, соціальну базу, на яку вона спиралася у свої діяльності; досліджено роль духовенства у виборчих процесах; висвітлено роль чорносотенців в ускладненні міжнаціональних взаємовідносин у поліетнічному суспільстві регіону. Висновки. З моменту свого утворення російські чорносотенці розпочали цілеспрямовану та активну діяльність на Волині. На початковому етапі своєї роботи головну увагу зосереджували на формуванні організаційної мережі. Зважаючи на те, що біля витоків волинських осередків СРН стояло православне духовенство, ідеологічними натхненниками якого були єпископ Антоній та архімандрит Почаївської Лаври Віталій, їм вдалося досить швидко сформувати потужну мережу сільських відділів організації. Головною соціальною базою, що поповнювала лави чорносотенців, були місцеві селяни. Це пояснюється тим, що парафіяльні священники, виконуючи розпорядження керівництва єпархії, активно залучалися до розбудови організаційної мережі СРН. З моменту свого утворення чорносотенці зайняли відверту антипольську та антиєврейську позицію, що знайшло вираження на сторінках їхніх пресових органів. Одночасно з цим вони виступали за збереження самодержавства, посилення ролі РПЦ.Целью статьи является исследование зарождения черносотенного движения на Волыни в указанный период. Автор выясняет роль православного духовенства в формировании организационной сети СРН. Проанализированы ключевые направления их работы. Методология исследования основана на сочетании специально-исторических, общенаучных и междисциплинарных методов исследования с применением принципов историзма, объективности и научности. Научная новизна работы заключается в том, что проанализированы особенности становления черносотенного движения на Волыни; выяснена роль православного клира в деятельности исследуемого политической группировки; определены основные доктринальные положения организации, социальная база, на которую она опиралась в своей деятельности; исследована роль духовенства в избирательных процессах; освещена роль черносотенцев в осложнения межнациональных взаимоотношений в полиэтническом обществе региона. Выводы. С момента своего образования российские черносотенцы начали целенаправленную и активную деятельность на Волыни. На начальном этапе своей работы они главное внимание сосредоточили на формировании организационной сети. Учитывая, что у истоков волынских ячеек СРН стояло православное духовенство, идеологическими вдохновителями которого были епископ Антоний и архимандрит Почаевской Лавры Виталий, им удалось достаточно быстро сформировать мощную сеть сельских отделов организации. Главной социальной базой, которая пополняла ряды черносотенцев, были местные крестьяне. Это объясняется тем, что приходские священники, выполняя распоряжение руководства епархии, активно привлекались к развитию организационной сети СРН. С момента своего образования черносотенцы заняли откровенную антипольскую и антиеврейскую позицию, что выразилось на страницах их прессовых органов. Одновременно с этим они выступали за сохранение самодержавия, усиление роли РПЦ.The aim of the article is to study the origin of the Black Hundred movement in Volyn in this period. The author clarifies the role of the Orthodox clergy in the formation of the NRC's organizational network. The key directions of their work are analyzed. The research methodology is based on a combination of special historical, general scientific and interdisciplinary research methods using the principles of historicism, objectivity and scientificity. The scientific novelty of the work is that: the peculiarities of the formation of the Black Hundred movement in Volyn are analyzed; the role of the Orthodox clergy in the activities of the studied political group has been clarified; the main doctrinal provisions of the organization, the social base on which it relied in its activities are determined; the role of the clergy in electoral processes is studied; the role of the Black Hundreds in the complication of interethnic relations in the polyethnic society of the region is highlighted. Conclusions. Since their formation, the Russian Black Hundreds have begun purposeful and active activities in Volhynia. At the initial stage of their work, they focused on the formation of the organizational network. Given that at the origins of the Volyn branches of the NRC stood the Orthodox clergy, whose ideological instigators were Bishop Anthony and Archimandrite of the Pochaiv Lavra Vitaly, they managed to quickly form a powerful network of rural departments of the organization. The main social base that replenished the ranks of the Black Hundreds were local peasants. This is explained by the fact that the parish priests, following the orders of the diocese's leadership, were actively involved in the development of the NRC's organizational network. Since their formation, the Black Hundreds have taken an outspoken anti-Polish and anti-Jewish stance which has found expression in the pages of their press. At the same time, they advocated the preservation of autocracy, strengthening the role of the ROC.