Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
6 results
Search Results
Item Масарик і українське питання у документах представництва Західноукраїнської Народної Республіки у Празі(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Кравчук, Олександр; Кравчук, Александр; Kravchuk, Oleksandr M.Мета статті – проаналізувати повідомлення представництва ЗУНР у Празі про ставлення президента Чехословаччини Т. Ґ. Масарика до українського питання. Методологія дослідження ґрунтується на науково-дослідницьких принципах історизму, науковості, об’єктивності, загальних наукових методах (джерелознавчого аналізу, історичного і логічного) та спеціальних історичних методах (наративному та проблемно-хронологічному). Наукова новизна роботи полягає у тому, що у статті на основі архівних і опублікованих матеріалів, зокрема, листів голів представництва Західноукраїнської Народної Республіки у Празі до керівників зовнішньополітичного відомства зазначеного державного утворення, аналізується ставлення першого президента Чехословаччини до українського питання. Висновки. Ставлення Т. Ґ. Масарика до українського питання розглядається у контексті встановлення відносин між Чехословаччиною і Західноукраїнською Народною Республікою наприкінці 1918 – на початку 1919 рр., прагнення представників останньої у 1920-1923 рр. здобути підтримку Праги у забезпеченні визнання країнами Антанти самостійності цієї держави, обговорення справи допомоги українським емігрантам у ЧСР. Відзначено зміни позиції президента ЧСР в українському питанні. У праці «Нова Європа» (1918 р.) він підтримував ідею об’єднання Наддніпрянщини, Східної Галичини та Буковини в єдину українську автономію та перебування її у складі федеративної демократичної російської держави. На початку 1919 р. президент ЧСР був готовий визнати незалежність Української Народної Республіки, яка відродилася під час протигетьманського повстання. Але остаточне рішення він ставив у залежність від позиції держав Антанти на мирній конференції у Парижі. Висвітлення представниками ЗУНР в Празі сприйняття українського питання Т. Ґ. Масариком у 1920-1921 рр. свідчить про його повернення до концепції, викладеної у праці «Нова Європа». Повідомлення представників ЗУНР дозволяють більш повно вивчити обставини, що унеможливили здобуття нею політичної підтримки з боку Чехословаччини. Враховуючи це, а також порушені у звітах представництва питання політики ЧСР в Закарпатті та щодо еміграції, зазначені документи є важливим джерелом вивчення історії чехословацько-українських відносин.Item Міжнародно-політичні наслідки й фронтири Тридцятилітньої війни (1618-1648): історичний, дипломатичний та інституціональний дискурси(Вінниця: Твори, 2019) Ціватий, В.; Циватый, В.; Tsivatyi, V.У статті проаналізовано події та наслідки Тридцятилітньої війни (1618-1648) для нової європейської дипломатії та політико-інституціонального розвитку Європи. Увагу акцентовано на дипломатичному інструментарії, національній специфіці та особливостях переговорного процесу європейських держав у ході та за підсумками Тридцятилітньої війни. Підсумки Вестфальського конгресу слугували важливим стимулом для подальшого соціально-економічного, безпекового, політичного та дипломатичного європейського розвитку. Практичні здобутки Вестфальського конгресу і досвід, набутий європейською дипломатією першої половини XVII століття, визначили майбутній інституціональний розвиток світової дипломатії та міжнародного права, не втративши своєї актуальності й для сьогодення. У статті розглянуто події Тридцятилітньої війни 1618-1648 років, боротьбу за національний суверенітет і утворення національних держав, заключення мирного договору, становлення нової постійної дипломатії та нової системи міжнародних відносин.Item Міжнародно-політичні наслідки й фронтири Тридцятилітньої війни (1618-1648): історичний, дипломатичний та інституціональний дискурси(Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019) Ціватий, Вячеслав; Циватый, Вячеслав; Tsivatyi, ViacheslavУ статті проаналізовано події та наслідки Тридцятилітньої війни (1618 - 1648) для нової європейської дипломатії та політико-інституціонального розвитку Європи. Увагу акцентовано на дипломатичному інструментарії, національній специфіці та особливостях переговорного процесу європейських держав у ході та за підсумками Тридцятилітньої війни. Підсумки Вестфальського конгресу слугували важливим стимулом для подальшого соціально-економічного, безпекового, політичного та дипломатичного європейського розвитку. Практичні здобутки Вестфальського конгресу і досвід, набутий європейською дипломатією першої половини XVII століття, визначили майбутній інституціональний розвиток світової дипломатії та міжнародного права, не втративши своєї актуальності й для сьогодення. У статті розглянуто події Тридцятилітньої війни 1618-1648 років, боротьбу за національний суверенітет і утворення національних держав, заключення мирного договору, становлення нової постійної дипломатії та нової системи міжнародних відносинItem Даниленко О. В. Відносини Української СРР з європейськими країнами (1920-ті роки): монографія / О. В. Даниленко. – К., 2011. – 480 С.(Вінниця : ВДПУ, 2012) Зінько, Ю. А.; Зинько, Ю. А.; Zinko, Yu. A.; Романюк, І. М.; Романюк, И. М.; Romaniuk, I. M.У статті прорецензована монографія О. В. Даниленка про відносини УСРР з європейськими країнами в 1920-ті роки.Item Зовнiшня полiтикa СШA в роки прeзидeнствa Б. Обaми(Вінниця : ВДПУ, 2018) Апасова, К.; Apasova, K.У статті проаналізовано особливості зовнішньої політики США в роки президентства Б.Обами.Item Сутність, ознаки та функції держави(Вінниця : ВДПУ, 2017) Бордюгов, Є.; Бордюгов, Е.; Bordiuhov, Ye.В даній статті описано такі поняття як держава, її ознаки та функції; подано класифікацію до цих понять, наведено форми реалізації функцій держави.