Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
10 results
Search Results
Item Religious Activity and Religious Outlook of Ukrainians in the Conditions of the Introduction of the new Soviet Ritual: the іn Years of Khrushchev’s «Thaw» and the Deployment of Brezhnev’s «Stagnation»(Вінниця : ВДПУ, 2023) Kindrachuk, Nadia M.The focus of this article is the study of the desire of Ukrainians to preserve their own national and spiritual identity in the process of the implementation of the CPSU – СPU of the new Soviet ritualism during the 60’s – 70’s of the twentieth century. Research methodology. During the research, such scientific methods as analytical-logical, historical-systemic, explanation, search, synthesis, comparison and complex selection were applied. The work also used the method of analysis is to find out the level of growth of national consciousness of Ukrainians. Scientific novelty. The article proves that despite the anti-religious policy of the Communist Party of the Soviet Union – the Communist Party of the Soviet Union, the planting of the «new Soviet ritualism», the ancient church and religious traditions and customs of the Ukrainian people continued to be a part of the everyday culture of Ukrainians. Conclusions. So, the new rites became another «brick» laid by the communists in the stronghold of denationalization and sovietization of the Ukrainian ethnic group. New Soviet holidays were officially opposed to religious holidays. However, the percentage of supporters of church rites of weddings, baptisms and burials among the titular nation of the Ukrainian SSR remained quite high. The religious activity of representatives of the Ukrainian ethnic group was especially observed during the celebration of Christmas, Epiphany, Easter and other church holidays. And although the number of adherents of religious rites in the republic was different – from less in the East to more in the West, Christian values, despite atheism, continued to be the basis of the spiritual life of the absolute majority of Ukrainians.Item Архівні джерела про підтримку Січневого повстання 1863 -1864 рр. мешканцями Херсонської губернії Російської імперії та наслідки цих подій для визвольного руху(Вінниця : ВДПУ, 2022) Сінкевич, ЄвгенМетою статті є розглянути вплив Січневого повстання 1863-1864 рр. на етнічних польських теренах на пожвавлення революційного і національно-визвольного руху на Херсонщині. Методологія дослідження ґрунтується на засадах об’єктивності, історизму, системності, аналітичної та синтетичної критики джерел. Метод історичної реконструкції посприяв складенню із розрізнених фактів цілісного уявлення про історію визвольних змагань українського і польського народів проти царизму. Наукова новизна полягає у спробі систематизувати наші знання про ситуацію на Херсонщині під час і після придушення Січневого повстання 1863-1864 рр. Основні положення статті. З перших днів свого існування Херсон, Миколаїв, Очаків, Одеса завдячуючи переселенській політиці царизму мали багатонаціональний характер. Національна та релігійна строкатість регіону вимагала задоволення насущних потреб мешканців. У 1849 році Херсон став центром католицької єпархії, яка охоплювала південь європейської частини Російської імперії. Впродовж всього ХІХ століття національно-визвольна боротьба та відстоювання власних національних інтересів стали змістом польського суспільно-політичного руху, потужним імпульсом у справі захисту національної культури, мови, традицій, релігії. Січневе повстання, ставши найбільш масовим з усіх польських національно-визвольних повстань, сприяло зростанню національної свідомості в середовищі все більш широких верств польської спільноти. Висновки. На переконання автора, Січневе повстання 1863-1864 рр. мало достатньо симпатиків на теренах Херсонської губернії, адже, на відміну від ситуації в Галичині, український та польський культурно-освітній рух не були конкурентами у боротьбі за власну державність. Не зважаючи на утиски і переслідування, які стали більш жорсткими після поразки Січневого повстання, національні рухи продовжували розгортатися і в наступні десятиліття. На різних етапах польська громада перебула в пошуках нових, у тому числі ненасильницьких шляхів боротьби за відновлення втраченої державності. В останні десятиліття українські вчені не надавали особливої уваги проблемі впливу Січневого повстання на Південний регіон України.Item Архітектурні школи Слобожанщини: умови формування та пам’ятки(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Бірьова, ОльгаУ статті охарактеризовано історичні та культурні чинники, які вплинули на формування архітектурної школи Слобожанщини, що мала два напрямки: Охтирський та Лиманський. Розглядаються характерні риси цих напрямків та пам’ятки церковного будівництва. Метою статті є характеристика умов формування архітектурних шкіл Слобідської України, розкриття особливостей та відмінностей пам’яток церковного зодчества Слобідської України. Методологія. Для розкриття поставленої мети в статті використано ряд методів: загальнонаукові та спеціально-історичні (системний, порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний та ін.). Наукова новизна. У статті проаналізовано вплив історичних подій на формування культури регіону. Зазначено підґрунтя, на якому сформувалися архітектурні школи, та охарактеризовані особливості архітектурного будівництва Слобідської України. Розглянуто сучасні пам’ятки та втрачені об’єкти архітектурної спадщини Слобожанщини, а також значення Харківського колегіуму в архітектурній освіті регіону. Висновки. Так, слобідська архітектурна школа є складовим компонентом архітектурного надбання України. Базуючись на українських традиціях і завдячуючи підтримці козацькій старшині, у Слобідській Україні побудовані церкви згідно з канонами Слобідського зодчества. У другій половині XVIIІ ст. у церковне будівництво додається панівний тоді в Європі класичний стиль. Але він більше характерний для садибних храмів. Особливістю церковної архітектури Слобідської України було висотне розкриття простору, храми мали три або п’ять заломів. Усі споруди виконані в хрестово-банному плануванні. Через те, що основний матеріал будівництва – дерево, більшість споруд не збереглася. Найдавнішими спорудами архітектурної школи Слобожанщини XVII ст. є кам’яні храми Ізюму (1684 р.) та Харкова (1689 р.).Item Толеризація релігійних відносин як фактор розвитку суспільно-політичного життя громад (на прикладі Житомирської області)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Білобровець, Ольга; Белобровец, Ольга; Bilobrovets, Olha M.; Венгерська, Вікторія; Венгерская, Виктория; Vengerska, Victoria O.; Жуковський, Олександр; Жуковский, Александр; Zhukovskyi, Oleksandr I.Метою статті є з’ясування умов та факторів, необхідних для толеризації міжрелігійних та владно-конфесійних відносин, розвитку партнерських стосунків і гармонізації суспільно-політичного життя на основі аналізу релігійної ситуації Житомирського регіону. Методологія. Принципи системності і об’єктивності забезпечують аналіз релігійної ситуації в регіоні в контексті загальної картини церковно-релігійних відносин в Україні в системі суспільно-політичного життя та об’єктивно-неупереджене ставлення до діяльності різних конфесій. Методи – історико-типологічний, проблемно-хронологічний та компаративістики дозволили виділити типи проблемних питань в сучасному релігійному житті та прослідкувати динаміку релігійних уподобань населення у площині відносин держави і церкви, зокрема в регіональному розрізі. Наукова новизна роботи полягає у представленні та аналізі моделі партнерських стосунків владних структур регіонального рівня та релігійних об’єднань, визначення факторів толеризації суспільних відносин. Висновки: В ході проведеного аналізу релігійної ситуації в Україні та Житомирській області, визначення основних тенденцій державно-релігійних та міжконфесійних стосунків. З’ясовано, що основними факторами та умовами, що сприяють толеризації релігійного та суспільно-політичного життя є налагодження конструктивної взаємодії органів влади та релігійних об’єднань, вирішення питань майнового, політичного, особистісного характеру релігійних організацій, залучення їх до заходів державного, обласного, міського рівнів, підтримка ініціатив, спрямованих на розв’язання проблем суспільного розвитку, сприяння налагодженню міжконфесійного діалогу, створення майданчиків для міжрелігійних взаємин.Item Міжконфесійні об’єднання в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.(Вінниця: Твори, 2019) Мякінченко, І.; Мякинченко, И.; Miakinchenko, I.У статті досліджуються процеси формування міжконфесійних об’єднань в Україні в період незалежності. Визначено, що формування міжконфесійних структур розпочалося у 1990-х роках. Серед перших таких об’єднань були Міжконфесійна рада Криму та Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. Діяльність міжконфесійних структур в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. стала важливою умовою як для розвитку міжконфесійних відносин, так і для налагодження ефективної моделі державно-конфесійних стосунків. В останні роки в Україні спостерігається тенденція формування регіональних міжконфесійних релігійних об’єднань.Item Релігійне життя подільського села у вимірах радянської повсякденності 20-х рр. ХХ ст.(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Стадник, О.; Стадник, Е.; Stadnyk, O.; Кузьмінець, Н.; Кузьминец, Н.; Kuzminets, N.Метою статті є аналіз ролі релігії у повсякденному житті подільського села в 20-ті рр. ХХ ст., розкриття і узагальнення змісту і спрямованості головних чинників формування релігійного світогляду селянства у період становлення більшовицької влади, показ об’єднавчої ролі релігії для різних верств сільського населення, характеристика процесу соціальної адаптації селянства в умовах радянської дійсності,розкриття ставлення селянства до антирелігійної політики більшовицької влади. Методологія дослідження ґрунтується на проблемному та мікроісторичному підходах та на принципах науковості, об’єктивізму, історизму і позаконфесійності. Їх комплексне застосування дало можливість зосередитися на проблемі ставлення подільського села до релігії, її ролі у повсякденному житті селянського середовища. Завдяки методам аналізу і синтезу вдалося здійснити відбір фактів, сформулювати узагальнення та висновки; для зіставлення одержаної з різних джерел інформації використовувався описовий, проблемно-хронологічний і критичний методи. Наукова новизна роботи грунтується на проведенні детального аналізу впливу релігії на повсякденне життя українського села на прикладі одного з її регіонів – Поділля. У статті досліджено витоки його релігійності, підтверджено тезу про те, що православна церква завжди займала особливе місце в житті всіх верств українського села. Подальшого розвитку набули питання відносин подільського селянства з більшовицькою владою, удосконалено зміст понять і термінів, пов’язаних із релігійним життям українського села у 20-х рр. ХХ ст. Висновки. У 20-х рр. ХХ ст. релігія займала у повсякденному житті українського села особливе місце і була вагомим засобом впливу на суспільну свідомість. Тому боротьба з релігією мала важливе значення для запровадження способу життя, нав’язаного більшовицько-радянською системою. Владою робилося все, щоб витіснити церковні структури із селянського життя. Антицерковна політика, яка мала на Поділлі свою специфіку, була спрямована на послаблення позицій православної церкви, витіснення її з суспільного та повсякденного життя. У межах антирелігійних заходів більшовицьке керівництво чинило політичні, моральні та фізичні утиски – обмеження прав віруючих, цькування служителів культу, залякування та насилля. Однак ні антирелігійна пропаганда, ні масові кампанії антирелігійного спрямування, ні силові методи не забезпечили досягнення результату – позбавлення села віри та відмови від релігійних переконань. Селянство чинило відкритий спротив насадженню атеїзму, а релігія продовжувала залишатись визначальним чинником повсякденного життя на селі.Item Міжконфесійні об’єднання в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019) Мякінченко, Ірина; Мякинченко, Ирина; Miakinchenko, IrynaУ статті досліджуються процеси формування міжконфесійних об’єднань в Україні в період незалежності. Визначено, що формування міжконфесійних структур розпочалося у 1990-х роках. Серед перших таких об’єднань були Міжконфесійна рада Криму та Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. Діяльність міжконфесійних структур в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. стала важливою умовою як для розвитку міжконфесійних відносин, так і для налагодження ефективної моделі державно-конфесійних стосунків. В останні роки в Україні спостерігається тенденція формування регіональних іжконфесійних релігійних об’єднань.Item Відомі архітектори XVIII ст. в Ніжині(Вінниця, 2010) Самойленко, С. Г.; Samoylenko, S. G.У статті розкривається роль відомих архітекторів України та Росії у розбудові міста Ніжина XVIII ст. і будівництві в ньому церковних та громадських спорудItem Історичні центри духовного життя міста Бара(Вінниця, 2011) Харитонова, І. В.; Харитонова, И. В.; Kharitonova, I. V.Стаття присвячена вивченню історії центрів духовності міста Бар та дослідженню проблеми походження святинь, що знаходяться в храмах міста. Досліджені матеріали пропонуються до використання викладачам, краєзнавцям, студентам та учням.Item Барський монастир отців Василіян і Барська василіянська школа(Вінниця, 2011) Батіг, М. І.; Батиг, Н. И.; Batig, N. I.У статті йде мова про заснування й функціонування Барського монастиря отців Василіян і Барської василіянської школи як важливих чинників розвитку освіти, виховання, культури, популяризації духовності й релігійної моралі на теренах Барської землі.