Толеризація релігійних відносин як фактор розвитку суспільно-політичного життя громад (на прикладі Житомирської області)

Abstract

Метою статті є з’ясування умов та факторів, необхідних для толеризації міжрелігійних та владно-конфесійних відносин, розвитку партнерських стосунків і гармонізації суспільно-політичного життя на основі аналізу релігійної ситуації Житомирського регіону. Методологія. Принципи системності і об’єктивності забезпечують аналіз релігійної ситуації в регіоні в контексті загальної картини церковно-релігійних відносин в Україні в системі суспільно-політичного життя та об’єктивно-неупереджене ставлення до діяльності різних конфесій. Методи – історико-типологічний, проблемно-хронологічний та компаративістики дозволили виділити типи проблемних питань в сучасному релігійному житті та прослідкувати динаміку релігійних уподобань населення у площині відносин держави і церкви, зокрема в регіональному розрізі. Наукова новизна роботи полягає у представленні та аналізі моделі партнерських стосунків владних структур регіонального рівня та релігійних об’єднань, визначення факторів толеризації суспільних відносин. Висновки: В ході проведеного аналізу релігійної ситуації в Україні та Житомирській області, визначення основних тенденцій державно-релігійних та міжконфесійних стосунків. З’ясовано, що основними факторами та умовами, що сприяють толеризації релігійного та суспільно-політичного життя є налагодження конструктивної взаємодії органів влади та релігійних об’єднань, вирішення питань майнового, політичного, особистісного характеру релігійних організацій, залучення їх до заходів державного, обласного, міського рівнів, підтримка ініціатив, спрямованих на розв’язання проблем суспільного розвитку, сприяння налагодженню міжконфесійного діалогу, створення майданчиків для міжрелігійних взаємин.Целью статьи является определение условий и факторов, необходимых для толеризации межрелигиозных и властно-конфессиональных отношений, развития партнерских отношений и гармонизации общественно-политической жизни на основе анализа религиозной ситуации Житомирского региона. Методология. Принципы системности и объективности обеспечивают анализ религиозной ситуации в регионе в контексте общей картины церковно-религиозных отношений в Украине в системе общественно-политической жизни, а также обеспечивают объективно-непредвзятое отношение к деятельности различных конфессий. Методы - историко-типологический, проблемно-хронологический и компаративистики позволили выделить типы проблемных вопросов в современной религиозной жизни и проследить динамику религиозных предпочтений населения в плоскости отношений государства и церкви, в частности в региональном разрезе. Научная новизна работы заключается в представлении и анализе модели партнерских отношений властных структур регионального уровня и религиозных объединений, определение факторов толеризации общественных отношений. Выводы: В ходе проведенного анализа религиозной ситуации в Украине и Житомирской области, определены основные тенденции государственно-религиозных и межконфессиональных отношений. Установлено, что основными факторами и условиями, способствующими толеризации религиозной и общественно-политической жизни является налаживание конструктивного взаимодействия органов власти и религиозных объединений, решение вопросов имущественного, политического, личностного характера религиозных организаций, привлечения к мероприятиям государственного, областного, городского уровней, поддержка инициатив, направленных на решение проблем общественного развития, содействие налаживанию межконфессионального диалога, создание площадок для межрелигиозных отношений.The objective of this article is to determine the conditions and factors contributing to interreligious and state-confessional tolerance, development of partnerships, and harmonization of social and political life by means of examining the religious situation in Zhytomyr region. Methodology. The principles of systematicity and objectivity have sustained the analysis of the religious situation in the region within the general context of the church-religious relations in Ukraine in the system of social and political life and insured objective and impartial attitude to the activities of different confessions. The historical-typological, problem-chronological and comparative methods have allowed to identify problematic issues of contemporary religious life and trace the dynamics of the population’s religious preferences in terms of relations between the state and the church, particularly in the regional context. The scientific novelty of the study lies in the fact that the research presents the model of partnership relations between the regional authorities and religious associations and determines the factors contributing to social tolerance. Conclusions: From the analysis of the religious situation in Ukraine and Zhytomyr region and the overview of the main trends in the state-religious and interfaith relations, it is possible to conclude that the most essential factors and conditions that promote religious, social, and political tolerance include constructive cooperation between authorities and religious associations, resolving property, political and personal issues of religious organizations, involving them in the activities on the state, regional, and city levels, supporting initiatives aimed to solve social development problems, promote interfaith dialogue, and create platforms for interreligious relations.