Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 14
  • Thumbnail Image
    Item
    Село Мельниківці Немирівського району в період суцільної колективізації
    (Кам’янець-Подільський, 2017) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.; Мельничук, Т. А.; Melnychuk, T. A.
    В статті висвітлено події, пов’язані із усуспільненням селянських господарств та репресіями проти селян-власників, що мали місце в селі Мельниківцях Немирівського району в період суцільної колективізації у 1929-1931 рр.
  • Thumbnail Image
    Item
    Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі наприкінці 1920-х – початку 1930-х рр.: причини, технології та наслідки (на прикладі села Мельниківець на Вінниччині)
    (Вінниця : ТВОРИ, 2021) Мельничук, Олег; Melnychuk, Oleh A.; Мельничук, Тетяна; Мельничук, Татьяна; Melnychuk, Tetiana A.
    Метою статті є, на основі джерел, з урахуванням мікроісторичного підходу, простежити процес остаточного утвердження більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі наприкінці 1920-х – початку 1930-х рр. через аналіз причин, технологій та наслідків. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі автора, на основі аналізу широкої репрезентативної джерельної бази, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, проаналізувати процес насадження більшовицького тоталітарного режиму на Поділлі в умовах другого військово-комуністичного штурму. Висновки. Аналіз різнопланових джерел, що відображають процес насадження більшовицького тоталітарного режиму в селі Мельниківцях на Вінниччині, дає змогу стверджувати, що активізація діяльності місцевих органів щодо усуспільнення селянських господарств на Поділлі розпочалася ще з весни 1928 р. Якщо на початку об’єднання селян у колективи відбувалося здебільш добровільно, то із взяттям партією курсу на суцільну колективізацію, у листопаді 1929 р., переважають силові методи залучення до колективів. Придушення опору заможних селян пропонувалося здійснювати через експропріацію їх власності та висилки за межі постійного проживання. Відповіддю подільського селянства на безчинства влади стала активізація відкритого опору, унаслідок чого на весну 1930 р. в частині населених пунктів Поділля на короткий час навіть було повалено радянську владу. Появу статті Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів» частина селянства сприйняла як відверту критику вождем насильницьких методів органів влади на місцях, тому, в результаті так званих «волинок», до травня 1930 р. із колективів вийшли майже 1/3 усіх членів колективних господарств. Під час другого етапу суцільної колективізації, що розпочався у вересні 1930 р., основним «аргументом», який мав переконати селян вступати до колективів, був податковий тиск. Вплив на селянство здійснювався і через систему хлібозаготівель. Встановлюючи непосильні норми здачі хліба для одноосібних господарств, влада таким чином змушувала їх вступати до колгоспів. Насильницька колективізація, що супроводжувалася експропріацією власності заможних селян, непосильні плани хлібозаготівель та примусове вилучення продовольчих запасів призвели до масового голодування частини подільського селянства вже навесні 1932 р. Унаслідок штучно спланованого Голодомору 1932–1933 рр., за підрахунками істориків, кількість населення тогочасної Вінницької області зменшилася більш як на 1 млн осіб. За задумом влади, геноцид голодом мав остаточно упокорити українське селянство. Знищуючи селян-власників, більшовицька влада свідомо та цілеспрямовано знищувала також соціальну базу українського націоналізму.
  • Thumbnail Image
    Item
    Колективізація та голодомор 1932-1933 років у с. Липецьке Чечельницького району Вінницької області: свідчення очевидців
    (Житомир : Вид. О. О. Євенок, 2017) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Шпак-Косаківська, Н. М.
    Специфіка протікання голодомору 1932-1933 pp. у с. Липецьке, як і в інших населених пунктах Поділля подає яскраву картину направленої дії влади проти селянства, яке за всяку ціну намагались загнати в колгоспи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Опір селянства насильницької колективізації на Поділлі 1929-1933 рр.
    (Вінниця : Твори, 2020) Білик, Ганна; Вальчук, Олена
    Метою роботи є на основі аналізу історичних джерел та літератури висвітлити опір селянства проведенні суцільної колективізації на Поділлі упродовж 1929 р. - 1933-х р.
  • Thumbnail Image
    Item
    Голодомор 1932-1933 років у містечку Чечельник на Поділлі: свідчення очевидців
    (Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    На основі зібраних автором свідчень очевидців подана картина повсякденного життя подільського містечка Чечельник в роки голодомору 1932-1933 рр. Особливості протікання голодомору пов’язані з соціально-економічними та етнічними умовами містечкового життя. Воно було обумовлене наявністю різних суспільних класів (селяни, робітники, ремісники, службовці, інтелігенція), сільськогосподарських (колгоспи), промислових (спиртовий і цукровий заводи) та напівкустарних (ремісничих) підприємств, а також культурно-освітніх і медичних закладів. Це значно відрізняло подільське містечко від сільського поселення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Енциклопедія Голодомору 1932-1933 років в Україні/ Вступне слово Євгена Нищука; Передмова, авторський текст Василя Марочка. – Дрогобич: «Коло», 2018.
    (Вінниця: Твори, 2019) Романюк, І.; Романюк, И.; Romanyuk, I; Криворучко, О.; Криворучко, А.; Kryvoruchko, O.
    У статті прорецензовано науково-меморіальне видання присвячене Голодомору-геноциду українського народу в 1932-1933 рр. Книга розкриває причини, соціально-демографічні наслідки Голодомору в Україні. Енциклопедія підготовлена в академічному стилі. У ній показані охоплені голодом області та райони республіки, діяльність безпосередніх організаторів Голодомору. Досліднику з нових позицій вдалось проаналізувати саме поняття «жертви Голодомору». – Автор аргументовано і відповідально із позицій науковця підтвердив цифри померлих в роки голодомору – понад 7 мільйонів полеглих від штучного голоду та більше 18 млн. селян із ознаками фізичних і психологічних ушкоджень. Позитивним моментом енциклопедії є підготовлена окрема стаття присвячена канібалізму – страшному явищу періоду людомору в республіці. Десятки таких справ віднайдені в архівосховищах України і зарубіжжя. Енциклопедія узагальнила основні джерелознавчі та історіографічні процеси в досліджені української трагедії. Основне завдання видання – поінформування сьогоднішньому суспільству і прийдешнім поколінням про Голодомор – геноцид в Україні. «Енциклопедія Голодомору» є першим такого роду виданням в Україні, але вона не вичерпує тему трагедії українського села в 1932-1933 рр.
  • Thumbnail Image
    Item
    Більшовицька влада та українське селянство: репресії «буксирних» бригад на Поділлі у 1929-1933 рр.
    (Вінниця: Твори, 2019) Петренко, В.; Petrenko, V.
    У статті досліджуються тотальні репресії більшовицької окупаційної влади в Україні під час примусової суцільної колективізації та розкуркулення селянства. Зокрема, злочинна діяльність «буксирних» бригад в ході перманентного вилучення продовольства на Поділлі впродовж 1929-1933 рр., що призвело до масового зубожіння населення та Голодомору-геноциду. Систематично проводячи планові та децентралізовані заготівлі, «штурмові декади» тощо, бригади до останку вилучали продукти харчування в оселях, прирікаючи селянські родини на голодну смерть.
  • Thumbnail Image
    Item
    Енциклопедія Голодомору 1932-1933 років в Україні/ Вступне слово Євгена Нищука; Передмова, авторський текст Василя Марочка. – Дрогобич: «Коло», 2018. – 576 с.: Рецензія
    (Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019) Романюк, Іван; Романюк, Иван; Romanyuk, Ivan; Криворучко, Олександр; Криворучко, Александр; Kryvoruchko, Olexandr
    У статті прорецензовано науково-меморіальне видання присвячене Голодомору-геноциду українського народу в 1932-1933 рр. Книга розкриває причини, соціально- демографічні наслідки Голодомору в Україні. Енциклопедія підготовлена в академічному стилі. У ній показані охоплені голодом області та райони республіки, діяльність безпосередніх організаторів Голодомору. Досліднику з нових позицій вдалось проаналізувати саме поняття «жертви Голодомору». – Автор аргументовано і відповідально із позицій науковця підтвердив цифри померлих в роки голодомору – понад 7 мільйонів полеглих від штучного голоду та більше 18 млн. селян із ознаками фізичних і психологічних ушкоджень. Позитивним моментом енциклопедії є підготовлена окрема стаття присвячена канібалізму – страшному явищу періоду людомору в республіці. Десятки таких справ віднайдені в архівосховищах України і зарубіжжя. Енциклопедія узагальнила основні джерелознавчі та історіографічні процеси в досліджені української трагедії. Основне завдання видання – поінформування сьогоднішньому суспільству і прийдешнім поколінням про Голодомор – геноцид в Україні. «Енциклопедія Голодомору» є першим такого роду виданням в Україні, але вона не вичерпує тему трагедії українського села в 1932-1933 рр.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасна зарубіжна історіографія політичного та соціально-економічного розвитку радянського суспільства 1920-х–1930-х рр.
    (Вінниця, 2010) Васильчук, Г. М.; Васильчук, Г. Н.; Vasilchuk, G. N
    Автор досліджує історіографічний доробок зарубіжних вчених, щодо політичного та соціально-економічного розвитку радянського суспільства 1920-х–1930-х рр. Звертає увагу на його проблемно-тематичне розмаїття та пріоритетні напрямки досліджень
  • Thumbnail Image
    Item
    Деякі аспекти політичних настроїв повоєнного студенства України
    (Вінниця, 2010) Хоменко, Н. М.; Homenko, N. M.
    У статті проаналізовано особливості політичних настроїв повоєнного студентства. Автор розглядає реакцію студентів Західної України на «радянізацію» цього регіону, а також ставлення молоді інших місцевостей України до повоєнної державної політики. Проаналізовано причини появи критичних поглядів у частини студентської молоді на радянську дійсність та реакції державних структур на їх появу