Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
4 results
Search Results
Item Уманщина під владою гетьмана Павла Скоропадського(Вінниця : ВДПУ, 2022) Дудник, О.На прикладі Уманського повіту Київської губернії об’єктивно відтворити картину важкого періоду суспільно-політичних перемін, які мали місце упродовж усього періоду існування Української Держави з використанням архівних матеріалів, періодичної преси. Методологія дослідження базується на застосуванні логічного методу, що дав можливість об’єднати та узагальнити вже виявлені історичні факти й визначити регіональні особливості; принципу історизму в єдності всіх компонентів, а саме системності та науковості. Наукова новизна роботи полягає у тому, що авторка зосередила свою увагу на дослідженні ролі регіону в тогочасних загальнодержавних подіях доби гетьманату Павла Скоропадського. Таке регіональне спрямування є неабияк важливим з історичного погляду. Стаття є частиною більш широкого дослідження суспільно-політичних, соціально-економічних та національно-культурних подій Української революції 1917 – 1921 рр. на Уманщині. Висновки. У період гетьманату Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.) на території Уманського повіту відбулася зміна чиновницького апарату. Органи самоврядування підлягали ревізії та готувалися до перевиборів, що мали відбутись у листопаді-грудні 1918 р. Негативний вплив на процес державотворення здійснила присутність німецьких військ на території краю. Репресії з боку влади, грабунки, реквізиції та конфіскації харчів, контрибуції, примусові заходи щодо селян, складна продовольча ситуація, вилились у конфлікти між населенням і владою. Не отримала належної підтримки з боку більшості населення Уманщини політика, спрямована на надання дієвої допомоги поміщикам і заводчикам у поверненні втраченого майна, заходи щодо запобігання антигетьманській агітації та покарання політичних опонентів.Item Суспільний та правовий вимір гміни в системі місцевого самоврядування Республіки Польща(Вінниця, 2015) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.; Неприцька, Т. І.; Неприцкая, Т. И.; Neprytska, T. I.У статті досліджуються соціальні та правові аспекти гміни як найменшої адміністративної структури в Польщі. Дослідження визначає різноманітність функцій та когнітивних сфер, на які поширюється цей термін, включаючи громаду, юридичний суб’єкт, законодавчий, виконавчий та судовий орган тощо. Через цю складність та багаторівневу роль гміни законодавчі норми функціонування гміни є досить заплутане, але в той же час його значення для держави та громадян незаперечне.Item Валерій Рекрут. Нариси життя Гайсинщини. Українська революція (1917−1921 рр.): Події. Особи. Роздуми. Книга 2. : Боротьба за державність України в роки Гетьманату та становлення Директорії УНР. Вінниця:ТОВ «Меркьюрі-Поділля». 843 с.(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Зінько, Юрій; Зинько, Юрий; Zinko, Yurуi A.; Тучинський, Віталій; Тучинский, Виталий; Tuchinskуi, Vitaliу A.У статті прорецензовано монографію Валерія Рекрута, у якій досліджено соціально-економічні та суспільно-політичні процеси, що відбувалися на території Гайсинського повіту Подільської губернії у період Гетьманщини й становлення Директорії Української Народної Республіки. Дослідження характеризує ґрунтовна та різноманітна джерельна база, основу якої становлять уперше введені до наукового обігу документи і матеріали. Автору вдалося об’єктивно відтворити події, що відбувалися в одному з повітів Подільської губернії на тлі загальноукраїнських політичних процесів у складний період українського національного державотворення.Item Самоврядування в українських містах австро-угорської та російської імперій другої половини ХІХ ст.)(Вінниця, 2011) Семків, В. О.; Семкив, В. О.; Semko, V. O.; Хомко, Л. В.; Homko, L. V.Ідентифікація України як європейської держави можлива за умови визнання, відстоювання та захисту універсальних європейських цінностей на засадах збереження і розвитку національної своєрідності. Серед таких цінностей – місцеве самоврядування, історія якого спонукає до пошуків адекватних форм осмислення процесів децентралізації та демократизації влади, переорієнтації методології історико-правової науки.