Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
4 results
Search Results
Item Особливості організації навчального процесу в Київській духовній семінарії (друга половина 19 – початок 20 ст.)(Вінниця : ВДПУ, 2024) Візер, С.; Бідун, Ю.Метою статті є визначення особливостей організації навчального процесу в Київській духовній семінарії протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Автори досліджують характерні засади функціонування середнього навчального закладу Російської православної церкви. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності. Перш за все, використано загальнонаукові методи історичного пізнання – аналіз, синтез, системний аналіз. Наукова новизна. Навчальний процес у Київській духовній семінарії протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. проаналізовано як уніфіковану частину духовної освіти Російської імперії на українських землях. Доведено його русифікаторську спрямованість. Висновки. Духовні семінарії були важливою складовою духовної освіти в Російській імперії, яка була покликана виховувати священнослужителів як провідників великоімперської ідеології в суспільстві. Київська духовна семінарія була невід’ємною ланкою цієї системи, не виокремлюючись якимись особливостями серед інших семінарій імперії. У другій половині XIX ст. відбувався цілеспрямований процес уніфікації та централізації навчальної сфери, в чому важливу роль відіграло утвердження семінарських статутів 1867 р. та 1884 р. Навчальний процес та в цілому діяльність Київської духовної семінарії перебували під жорстким контролем Навчального Комітету при Св. Синоді. Навчання в семінарії було детально регламентовано та структуровано. Семінаристи перебували під постійним наглядом своїх викладачів, що забезпечувало їхню якщо не відданість, то принаймні лояльність російському імперському режимові. Закінчення Київської духовної семінарії відкривало доступ до вступу в Київську духовну академію, проте лише один відсоток випускників семінарії продовжували навчання в академії.Item Історичний досвід заснування та діяльності Житомирської ветеринарно-фельдшерської школи в період Першої світової війни(Вінниця : ВДПУ, 2023) Романюк, Неля; Махорін, Геннадій; Лігоміна, ІринаМета дослідження полягає у з’ясуванні передумов створення ветеринарно- фельдшерської школи у Житомирі, аналізі процесу її становлення та діяльності в умовах воєнного часу. Методологія дослідження передбачає поєднання спеціально-історичних методів пізнання: порівняльного, структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна статті полягає у тому, що проблема вперше стала об’єктом спеціального дослідження. На основі матеріалів Державного архіву Житомирської області прослідковується складний процес створення нового навчального закладу, вкрай потрібного для господарства регіону в умовах воєнного часу. Висновки. Умови воєнного часу накладали відбиток на усі сфери життя, ускладнювали вирішення багатьох нагальних завдань. Одним із таких стало відкриття ветеринарно-фельдшерської школи у Житомирі, необхідність якої уже довгий час обговорювалася. Початковий етап заснування та організації діяльності навчального закладу супроводжувався багатьма труднощами. По-перше, важко було спланувати витрати на заробітну плату через інфляцію, по-друге, брак навчально-методичної бази, що зумовлювало необхідність розробки навчальних програм, придбання обладнання тощо. Листування з іншими навчальними закладами, які мали уже досвід організації ветеринарно-фельдшерської освіти, не принесли очікуваного результату. Складну проблему становили пошук будівлі та облаштування навколишньої території. Але, незважаючи на ці труднощі, Житомирська ветеринарно-фельдшерська школа розпочала свою роботу. У той важкий час вдалося навіть вирішити питання стосовно соціальної підтримки учнів навчального закладу, яких забезпечували житлом, виплачували стипендії і надавали продовольчу допомогу. Історичний досвід заснування і діяльності навчального закладу в умовах воєнного часу є показовим і повчальним у сенсі реалізації спільних зусиль місцевої влади та громадськості.Item Проблема забезпечення навчальною літературою українських університетів у 1918-1920 роках(Вінниця, 2010) Завальнюк, О. М.; Завальнюк, А. М.; Zaval’nyuk, O. M.На основі архівних і опублікованих документів, матеріалів національної періодичної преси, виявлених навчальних видань, а також праць сучасних українських істориків досліджуються умови підготовки, процес виходу у світ та нереалізовані плани друку підручників і посібників з різних лекційних курсів для студентської молоді, яка здобувала спеціальності в державних українських університетах, що постали за гетьманщини з метою підготовки кадрів української інтелігенції і були осередками національного відродження країни у революційні 1918-1920 роки.Item Інклюзивна освіта: соціальні та педагогічні аспекти(2017) Лапшин, С.; Лапшин, С.; Lapshyn, S.; Габа, І.; Габа, И.; Gaba, I.; Зінько, І.; Зинько, И.; Zinko, I.У статті аналізуються соціальні та педагогічні аспекти інклюзивної освіти. На основі міжнародного досвіду, правової бази, педагогічних та методологічних аспектів навчального процесу, вивчається особливості впровадження інклюзивної освіти в українську шкільну систему. Будь-яка людина, незалежно від його стану здоров'я, наявності фізичних або психічних розладів, має право на отримання освіти, якість якої не відрізняється від якості здорових людей. Цей принцип, який відображений у кількох міжнародних документах, є основою інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Він реалізується з метою реалізації свого права на вибір навчального закладу та форми освіти за місцем їх проживання, де будуть забезпечені всі необхідні умови. Аналіз сучасних соціальних умов призводить до відображення ролі дітей з особливими потребами в цьому суспільстві та всіх тих, що не відповідають нашим стереотипним уявленням про так звану нормальність. Людовик Маршалл, відомий письменник, говорячи про норму та патологію, схильний вважати, що поняття норми є досить умовним, оскільки ті, хто не мають жодних ознак виражених порушень, часто мають незначні відхилення. Конвенція про права дитини як міжнародний документ, який автоматично встановлює наближення національного законодавства до цієї "глобальної конституції прав дітей у кожній державі". Україна робить прогресивні кроки у цій сфері. Останнім часом діти з особливими потребами інтенсивно підтримуються державним фінансуванням, це допомагає просувати прогресивні ідеї на практиці. Проте певні категорії дітей в Україні позбавлені якісної освіти. Однією з форм освіти для дітей з особливими освітніми потребами є новий, але широко використовується в багатьох країнах всеосяжний спосіб організації навчального процесу, який реалізує абсолютне право кожної дитини на досягнення загальної освіти відповідно за місцем проживання з усіма необхідними умовами. Ця модель інклюзивної освіти стає все більш значущою завдяки роботі громадських організацій. Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні навчальні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання наявних ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта - це процес, в якому школа намагається задовольнити потреби всіх студентів, внесіть необхідні зміни у навчальні плани та ресурси, щоб забезпечити рівні можливості для всіх дітей.