Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
8 results
Search Results
Item Activities of State Authorities to Overcome Unemployment in the Ukrainian SSR in the 1920s(Вінниця : ВДПУ, 2023) Melnychuk, Oleh; Murashova, Olha; Prylypko, RuslanThe purpose of the article on the basis of archival sources and scientific heritage of domestic scientists analyzes the experience of practical activities of state authorities to solve the problem of mass unemployment of the population of the Ukrainian SSR in the 1920s. The research methodology is based on the fundamental principles of historical research: historicism, consistency, objectivity in the selection of facts and documents. Among the special methods used in the study should be called problem-chronological, historical-systemic, historical-typological. The scientific novelty of the article is to reveal the features of state policy and the activities of state authorities to overcome the unemployment of employees through the system of compulsory state social insurance. Conclusions. Having finally seized power in Ukraine, the Bolshevik leadership publicly declared the need to create an effective system of social support for especially vulnerable segments of the population. Of course, declarative slogans did not reflect real intentions and opportunities. Under the conditions of a debilitating civil war and economic devastation, it was quite natural to see a massive increase in the number of unemployed and a drop in the living standards of the population. This was especially exacerbated with the transition to a new economic policy. In the early 1920s a number of legislative initiatives were adopted to mitigate the unemployment situation. It was about the introduction of compulsory unemployment insurance at the state level. Insurance premiums paid by employers and employees were to become the financial basis for the payment of benefits to the unemployed. The implementation of this state policy on the ground relied on labor exchanges. However, excessive bureaucracy and a limited number of such institutions could not sufficiently solve this problem. The lack of funds for material support of the population was particularly acute, so the government was forced to look for alternative options: public works, in-kind assistance or the provision of various benefits. Active industrial construction, which began at the end of the 1920s, led to an increase in the demand for labor. In such conditions, the Party-Soviet leadership took a course to eliminate unemployment by administrative means, not recognizing as unemployed those workers who refused the job offered to them.Item Т. Г. Масарик и развитие социальной сферы в Закарпатье в период Чехословацкой республики(Praha, 2023) Кравчук, О.У статті розглядається діяльність чехословацької влади в Закарпатті у міжвоєнний період у сфері охорони здоров’я, соціальної політики, підтримки розвитку фізкультурних і спортивних організацій. Чехословацька політика у регіоні здійснювалась у контексті програми гуманної демократії президента Т. Ґ. Масарика, яка у створенні європейської демократичної держави враховувала економічні та соціальні компоненти і у цьому була близька до концепції соціально орієнтованої ринкової економіки. З реалізацією цієї програми під час президентства Т. Ґ. Масарика, у 1919-1935 рр., в Закарпатті активізувались процеси модернізації. Не дивлячись на відкладання здійснення у повному об’ємі політичної форми модернізації – автономії, населення краю здобувало досвід життєдіяльності в умовах демократичної політичної культури. В економіці змістом модернізації було створення умов переходу від феодальних до ринкових відносин. Соціальній сфері краю Т. Ґ. Масарик і чехословацька влада приділяли значну увагу, зокрема, створенню нової системи освіти, розвитку охорони здоров’я (реорганізації управління у цій сфері, будівництву нових лікарень, боротьбі з епідеміями, покращенню медичного обслуговування населення), також здійснювались заходи щодо соціальної опіки, налагодження продовольчого забезпечення, підтримці розвитку фізкультури та спорту. Т. Ґ. Масарик надавав матеріальну допомогу навчальним закладам Закарпаття, студентам із регіону, не залишав без фінансової підтримки національно-культурні товариства. Значний внесок у соціальні заходи здійснювали гуманітарні організації, зокрема – Чехословацький Червоний Хрест. Одним із свідчень позитивного впливу цієї політики стало певне покращення демографічних показників в краї. Спрямовані на перспективу реформи поступово покращували в краї економічне, культурне становище, життєвий рівень населення, сприяли розвитку міст, інфраструктури регіону. Відзначені успіхи не призвели до подолання всіх проблем Закарпаття, яке залишалось аграрним регіоном. Причини цього полягали у важкому соціальному спадку, деструктивному впливові «Великої депресії», наслідках зовнішньополітичного диктату 1938-1939 рр., що не дозволило розв’язати багато проблем Закарпаття за короткий період, відпущений історією чехословацькій демократії. Не дивлячись на незавершений характер модернізації Закарпаття, період президентства Т. Ґ. Масарика відзначений багатьма досягненнями, значущими для регіону.Item Соціальний захист робітників та службовців у Чехословаччині в роки Першої республіки (1918–1939 рр.)(Вінниця : ВДПУ, 2023) Мельничук, Олег; Кравченко, ПавлоМетою статті є характеристика основних форм та видів соціального захисту найманих працівників у міжвоєнній Чехословаччині, що базувалися на запровадженні загальнообов’язкового державного соціального страхування. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, системності, історизму, в поєднанні зі спеціальними методами: проблемно-хронологічним, порівняльно-правовим, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у спробі, на основі аналізу нормативних актів, періодичної преси того часу, загальної та спеціальної літератури, визначити ефективність системи соціального захисту робітників та службовців у міжвоєнній Чехословаччині. Висновки. З середини 1920-х рр. основною організаційно-правовою формою соціального захисту найманих працівників у Чехословаччині було соціальне страхування. Щоправда, сама система соціального страхування у Першій Чехословацькій республіці до останніх днів її існування не була остаточно вибудованою, оскільки не об’єднувала усі відомі на той час види страхування. Зокрема, це стосувалося страхування безробітних, що продовжувало здійснюватись за так званою Гентською системою і поширювалось лише на членів профспілок. Не сприяла подальшому розвитку страхових інститутів і світова економічна криза, що охопила Чехословаччину в 1930–1935 рр. і змусила уряди дотримуватись жорсткої бюджетної політики. У таких умовах соціалістичним партіям довелось зосередитись переважно на збереженні чинних стандартів соціального законодавства. Водночас система соціального захисту робітників та службовців Першої Чехословацької республіки формувалася на основі кращих надбань європейського досвіду того часу. Цьому сприяли як фахові знання її розробників, так і загальна демократична атмосфера молодої держави, заснована на гуманітарних традиціях чеської нації та соціальній філософії Т. Г. Масарика. Основну роль у створенні ефективної системи соціального захисту відіграла держава, однак вагоме значення мала й діяльність місцевих органів влади, заснованих на принципах гуманності та милосердя. Незважаючи на те, що світова економічна криза 1930-х років не дала змоги провести заплановані реформи в повному обсязі, однак їх практична реалізація дозволила досягти позитивних результатів у сфері соціального захисту найманих працівників.Item Шведський «дім для народу»: ідея соціал-демократів та досвід її первинної апробації у 1920-ті – 1930-ті рр(2022) Коляструк, Ольга; Koliastruk, OlhaМетою статті є з’ясування синергічної взаємодії низки історичних (соціально-економічних, суспільно-політичних і загальнокультурних) чинників, що спричинилися на оформленні концепту «дому для народу» і початкових кроках його переростання в програму дій у міжвоєнний час у Швеції. Для цього, по-перше, проаналізовано трансформацію шведської соціал-демократії від типової ідеології робітничого класу до «партії шведів». По-друге, оцінено соціально-економічне становище шведського суспільства у 1920-ті рр., особливо демографічну кризу народонаселення після Першої світової війни. Потретє, звернемо увагу на загальний стан політичної і громадянської культури шведського суспільства. По-четверте, спробуємо осмислити також вплив модерністичних художніх явищ і процесів у культурі Швеції на формування затребуваності реалізації ідеї «держави добробуту». Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами об’єктивності, історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у спробі здійснити комплексну оцінку чинників, що уможливили постання ідеї шведської моделі «держави добробуту» та її початкової реалізації у міжвоєнний час. З’ясовано, що в основі модифікації шведської соціалдемократії у представницьку партію всього суспільства і вироблення нею концепту «народного дому» лежить унікальний історичний розвиток як держави, так і суспільства останніх двох століть. На важкі повоєнні виклики (безробіття, масова еміграція, демографічна криза, житлові проблеми) уряд Пера Альбіна Ганссона запропонував ідею колективної взаємодії суспільства і держави та послідовно заохочував заходи в соціальній сфері. Висновки. У міжвоєнний час у Швеції соціал-демократична партія, здобувши владу, запропонувала прийнятний для суспільства концепт соціальної держави як «дому для народу» і завдяки досягнутому консенсусу різних політичних сил зуміла легітимувати нормативні засади перерозподільної діяльності держави в інтересах громадян на засадах «культури солідарності».Item Features of the Pension Provision of Workers and Employees in the USSR During the 1920's.(Вінниця: ВДПУ, 2022) Melnychuk, Oleh; Murashova, Olha; Мельничук, Олег; Мурашова, ОльгаThe purpose of the article is a comprehensive analysis of the pension system of workers and employees of the USSR in the 20s of the 20th century. . The research methodology of the study is the principles of historicism, objectivity and systematicity. In the context of studying the problem, general and special research methods were used: problem-chronological, systemic, historical-comparative, etc. The scientific novelty of the work is to reveal the features of the pension of workers and employees, which was based on the principles of social insurance. Conclusions. After seizing power in Ukraine, after several unsuccessful attempts, the Bolsheviks proclaimed the need to create an effective system of social protection of workers and employees on the ground. Of course, such statements had nothing to do with reality. In the conditions of the Civil War and economic ruin, the state did not have the funds to implement this program, even for a limited number of people. Therefore, the main purpose of such declarative statements was the desire of the occupying power to convince the lumpenized strata of the authorities' concern for them. With the transition to a new economic policy, the financial situation in the country has become even more complicated due to the limited capacity of the state budget in a market economy. In view of this, the Bolshevik republican authorities made a proposal to reorganize the social protection system on the principles of social insurance. Under the new conditions, insurance premiums were the main source of social benefits. One of the most important forms of social protection at that time was the provision of pensions to the disabled. Provision was made at the expense of employers' insurance premiums, the amount of which was determined by the harmfulness and danger of production. If in the first half of the 1920s the main reason for the payment of pensions was permanent disability (disability), then later pensions for old age and seniority were introduced. A significant number of people wishing to receive pensions and the difficult financial situation of social insurance (state-owned enterprises were exempt from paying contributions) did not allow providing pensioners according to the established norms. The size of the paid pensions, for the most part, was meager and did not allow to meet basic needs. Pensions were often replaced by food rations. In addition, the authorities periodically tried to limit the range of "non-proletarian" elements provided by the legislative deprivation of pensions and the meticulous activities of hospital control bodies, which determined the degree of disability.Item Соціальне страхування в більшовицькій доктрині суспільного розвитку: стратегічний напрям чи тактичний хід?(Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2011) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.В статті аналізуються програмні основи більшовицької доктрини суспільного розвитку, які визначають місце інституту соціального страхування в системі соціального захисту населення.Item Радянська соціальна політика 1920 – 30-х рр. в сучасній українській історіографії(Одеса: Астропринт, 2010) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.У статті аналізуються роботи сучасних українських істориків, присвячені вивченню радянської соціальної політики 1920 - 30-х рр. Особлива увага акцентується на дослідженні організаційно-правових форм соціального захисту населення: соціальному забезпеченню і соціальному страхуванню.Item Радянська соціальна політика 1920 – 30-х рр. в сучасній зарубіжній історіографії(Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.В статті аналізуються праці сучасних зарубіжних істориків, які досліджували проблеми радянської соціальної політики 1920 – 30-х рр.