Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
6 results
Search Results
Item Віктор Даниленко, Олександр Даниленко, Олександр Добржанський. Степан Смаль-Стоцький. «Заслужений перед усієї Україною». – Київ: Парламентське видавництво, 2023, 336 с.(Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.; Романюк, І.Метою статті є аналіз монографії відомих українських сучасних істориків В. Даниленка, О. Добржанського та О. Даниленка, в якій висвітлюється життя, діяльність академіка Степана Йосиповича Смаль-Стоцького, відомого українського культурного і громадсько-політичного діяча, педагога, вченого славіста, який зробив вагомий внесок у розвиток української історії, літературознавства, журналістики. Професор Чернівецького і Українського вільного університету у Празі. Почесний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Депутат буковинського сейму і австрійського парламенту. В 1918 р. став одним із перших академіків Української академії наук. Посол Західноукраїнської Народної Республіки у Чехословаччині. Засновник і перший президент Української Могилянсько-Мазепинської академії наук. Автор шкільних підручників з рідної мови, а також наукових розвідок про І. Франка, Ю. Федьковича, І. Котляревського, Т. Шевченка та ін. Він залишив для науковців обширне листування, багаті інформацією спогади.Item Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Вінниччини як об’єкти історико-культурного туризму(Вінниця : ВДПУ, 2024) Маліновська, А.; Романюк, І.Метою статті є комплексний аналіз дослідження парків як пам’яток садово-паркового мистецтва Вінниччини. Акцентовано увагу на історико-культурний туризм, метою якого є відвідування місць пов’язаних з історією та історичною спадщиною, до якої відносять такі об’єкти як палацово-паркові ансамблі, історичні будівлі, пам’ятки природи рідного краю. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності. Мета і завдання дослідження обумовили використання загальнонаукових та спеціальних історичних методів. Серед перших застосовано методи аналізу і синтезу (історичних фактів і джерел), порівняння та узагальнення під час формулювання висновків. Серед історичних методів – хронологічний, який дозволив вивчити процес розвитку садово-паркового мистецтва в Україні і на Вінниччині в хронологічній послідовності. Нами також використанні методи: регіональний (дозволив прослідкувати регіональні особливості краю), проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що комплексно систематизовані відомості про парки, як пам’ятки садово-паркового мистецтва Вінниччини. Охарактеризовано основні об’єкти садово-паркового туризму загальнодержавного і місцевого значення. Висновки. Парки прикрашають вінницьку землю, мають велике природно-історичне, науково-пізнавальне, оздоровче, туристичне та естетичне значення, вони є складовою частиною культурних надбань нашого народу. І з огляду на це їх варто розглядати як важливі об’єкти туристичної діяльності регіону. Висвітлюється історія виникнення парків: Антопільського, Верхівського, Немерченського, Немирівського, Ободівського, Тиврівського, Чернятинського, Печерського та Тульчинського. Кожен з цих парків-пам’ятків садово-паркового мистецтва має своє минуле, пов’язане з історичними подіями, видатними особистостями, що його відвідували, легендами та розповідями. В парках збереглися цінні насадження та архітектурно-художні пам’ятки, які важливі не лише в історичному плані, але й мають певне значення для сучасної практики. Основним призначенням парків-пам’яток садово-паркового мистецтва є збереження, підтримання та відновлення паркових ландшафтних композицій, а також проведення екскурсій і масового відпочинку населення. Їх території можуть використовуватися і для проведення наукових досліджень. Природоохоронні функції поєднуються в них з історичними, туристичними, культурними та естетичними. Ось чому вони заслуговують на особливу увагу, догляд, впорядкування і охорону.Item Коріненко П. С. Земельне питання в історичній долі українського селянства. Погляд крізь віки: монографія. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2022. 552 с.(2023) Романюк, І.; Романюк, Б.; Romanyuk, Ivan M.; Romanyuk, Bohdan І.Метою статті є аналіз монографії, яка присвячена історії аграрного питання під кутом зору його впливу на українське селянство від часів Київської Русі до сьогодення. Особливу увагу приділено питанням нових засад у земельних відносинах у добу незалежності України, правовому регулюванню способів набуття права власності на землю, глобальним проблемам та тенденціям у використанні земельних ресурсів на сучасному етапі в Україні та світі. На основі широкого кола опублікованих і неопублікованих джерел, фахових видань, вперше в українській історіографії комплексно висвітлено проблему земельних наділів на селі.Item Історія та культура України на сторінках видань Українського історико-філологічного товариства у Празі (1939-1945)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Ворон, Наталія; Ворон, Наталия; Voron, Nataliia P.Мета статті – розкрити науково-історичну та видавничу діяльність українського історико-філологічного товариства у Празі (далі – УІФТ) в роки Другої світової війни. Дослідити тематику наукових видань та оцінити внесок українських істориків-емігрантів у розвиток історії та культури України. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів (проблемно-хронологічного, ретроспективного, логічного аналізу, класифікації та систематизації, узагальнення, порівняння) із принципами об’єктивності, історизму. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історичній науці детально вивчено та проаналізовано історичне наукове надбання членів Українського історико-філологічного товариства у Празі в період Другої світової війни (1939 – 1945). Висновки. У період Другої світової війни члени УІФТ, не зважаючи на труднощі буремного часу, продовжували науково-дослідну роботу на благо української історичної науки. Нові представники товариства, емігранти з радянської України, активно долучилися до праці та продовжили традиції товариства попередніх років. За нашими підрахунками було надруковано 24 наукові статті, зроблено 51 виступ на зібраннях товариства. Аналіз архівних документів, праць істориків – емігрантів періоду Другої світової війни переконує в тому, що їх видавнича діяльність – це вагомий внесок у розвиток історичної науки та української культури. Наукова новизна, дискусійність, оригінальність трактувань притаманні дослідженням членів товариства з проблем історії Київської Русі, різних періодів козаччини, історії України XVIII та ХІХ ст. тощо. Цікавою та перспективною нині є проблема вивчення української культури, допоміжних дисциплін та архівної справи. Значна кількість істориків – науковців, членів УІФТ, писали свої роботи на основі закордонних архівів, що давало змогу поглиблювати та відкривати нові сторінки української історії або ж спростовувати фальшиві твердження стосовно українства, які були поширені в Російській імперії та на теренах радянської України.Item Дослідження історії України першої половини ХХ ст. в сучасній польській історіографії: напрямки, концепції, дискусії. – Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. П. Могили, 2020. – 431 с.(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Романюк, І.; Романюк, И.; Romaniuk, Ivan M.У статті прорецензовано монографію, у якій автор, використовуючи насамперед польську історіографію, а також напрацювання сучасних українських істориків, на основі широкої джерельної бази робить аналіз української історії першої половини минулого століття істориками Польщі. На підставі цього визначено оригінальність дослідження, авторську концепцію бачення проблеми і практичну значимість наукової роботи.Item Легенди та історії Вінниці / М. М. Пащенко. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2019. – 524 с.(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Сідлецька, Т.; Сидлецкая, Т.; Sidletska, T. I.; Зінько, Е.; Зинько, Е.; Zinko, O. V.У статті прорецензована книга «Легенди та історії Вінниці» письменника Михайла Пащенка, яка є важливим джерелом з вивчення історії Вінниці. Книга є енциклопедією легенд, переказів та балад про історичні події від найдавніших часів і до сьогодення. Автор висвітлює легенду заснування Вінниці, розкриває історію Вінницьких замків та районів міста, а також пояснює зміни назв вулиць та майданів під час декомунізації.