Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
1 results
Search Results
Item Підприємницькі ініціативи українського селянства доби «відлиги» у сфері задоволення побутових потреб)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Савченко, Андрій; Савченко, Андрей; Savchenko, Andrii V.Мета статті: проаналізувати підприємницький потенціал особистих присадибних господарств колгоспників доби «відлиги» у сфері задоволення побутових потреб. Наукова новизна. Опрацьовані нами селянські розповіді, зібрані під час польових досліджень, досить наглядно демонструють готовність селян заробити додаткові кошти, щоб задовольнити свої потреби. В загальній структурі грошових надходжень до селянського двору актуальним залишалось отримання доходів, наприклад, від таких ремісничо-кустарних промислів як пошиття й ремонт одягу та взуття. Український селянський соціум хрущовської доби залишався для держави другорядним суб’єктом соціально-економічного життя, тому лише селянська підприємницька ініціатива допомагала йому вижити й забезпечувати бодай достатній рівень та якість життя власній родині. Методологія дослідження грунтується на засадах порівняльно-історичного й міждисциплінарного аналізу,соціокультурного підходу. Висновки. Повсякденне життя української селянської родини доби«відлиги» характеризувалось тим, що потреби селян постійно зростали, але їх задоволення з боку держави було мінімальним. Відповідно, активізувалась роль різних умільців-кустарів, які могли на місці задовольнити хоча б на примітивному, мінімальному рівні життєво-важливі потреби односельців. Опрацьовані нами селянські розповіді, зібрані під час польових досліджень, досить наглядно демонструють готовність селян заробити додаткові кошти, щоб задовольнити свої потреби. В загальній структурі грошових надходжень до селянського двору актуальним залишалось отримання доходів, наприклад, від таких ремісничо-кустарних промислів як пошиття й ремонт одягу та взуття. Український селянський соціум хрущовської доби залишався для держави другорядним суб’єктом соціально-економічного життя, тому лише селянська підприємницька ініціатива допомагала йому вижити й забезпечувати бодай достатній рівень та якість життя власній родині.