Підприємницькі ініціативи українського селянства доби «відлиги» у сфері задоволення побутових потреб)

Abstract

Мета статті: проаналізувати підприємницький потенціал особистих присадибних господарств колгоспників доби «відлиги» у сфері задоволення побутових потреб. Наукова новизна. Опрацьовані нами селянські розповіді, зібрані під час польових досліджень, досить наглядно демонструють готовність селян заробити додаткові кошти, щоб задовольнити свої потреби. В загальній структурі грошових надходжень до селянського двору актуальним залишалось отримання доходів, наприклад, від таких ремісничо-кустарних промислів як пошиття й ремонт одягу та взуття. Український селянський соціум хрущовської доби залишався для держави другорядним суб’єктом соціально-економічного життя, тому лише селянська підприємницька ініціатива допомагала йому вижити й забезпечувати бодай достатній рівень та якість життя власній родині. Методологія дослідження грунтується на засадах порівняльно-історичного й міждисциплінарного аналізу,соціокультурного підходу. Висновки. Повсякденне життя української селянської родини доби«відлиги» характеризувалось тим, що потреби селян постійно зростали, але їх задоволення з боку держави було мінімальним. Відповідно, активізувалась роль різних умільців-кустарів, які могли на місці задовольнити хоча б на примітивному, мінімальному рівні життєво-важливі потреби односельців. Опрацьовані нами селянські розповіді, зібрані під час польових досліджень, досить наглядно демонструють готовність селян заробити додаткові кошти, щоб задовольнити свої потреби. В загальній структурі грошових надходжень до селянського двору актуальним залишалось отримання доходів, наприклад, від таких ремісничо-кустарних промислів як пошиття й ремонт одягу та взуття. Український селянський соціум хрущовської доби залишався для держави другорядним суб’єктом соціально-економічного життя, тому лише селянська підприємницька ініціатива допомагала йому вижити й забезпечувати бодай достатній рівень та якість життя власній родині.The purpose of the article: to analyze the entrepreneurial potential of personal farms of collective farmers during "thaw" period in the field of household needs. Scientific novelty. The peasant stories we have collected during field research, clearly demonstrate the willingness of peasants to earn extra money to meet their needs. In the general structure of cash receipts to the peasant's homestead, it was important to receive income, for example, from such handicrafts as sewing and repairing clothes and shoes. The Ukrainian peasant society of the Khrushchev era remained a secondary subject of socio-economic life for the state, so only the peasant entrepreneurial initiative helped peasants to survive and provide at least a sufficient level and quality of life for their own families. The methodology of the research is based on the principles of comparative-historical and interdisciplinary analysis, socio-cultural approach. Conclusions. The everyday life of the Ukrainian peasant family of the "thaw" era was characterized by the fact that the needs of the peasants were constantly growing, but their satisfaction from the state was minimal. Accordingly, the role of various handicraftsmen became more active, who could satisfy on the spot, at least at a primitive, minimal level, the vital needs of fellow villagers. The peasant stories we have analyzed, collected during field research, clearly enough demonstrate the willingness of peasants to earn additional funds to satisfy their needs. In the general structure of monetary receipts of the peasant household, it remained relevant to obtain income, for example, from such handicraft trades as sewing and repairing clothes and shoes. The Ukrainian peasant society of the Khrushchev era remained for the state a secondary subject of socio-economic life, therefore only peasant entrepreneurial initiative helped him survive and ensure at least a sufficient level and quality of life for his own family.Цель статьи: проанализировать предпринимательский потенциал личных приусадебных хозяйств колхозников эпохи «оттепели» в сфере удовлетворения бытовых нужд. Научная новизна. Разработанные нами крестьянские рассказы, собранные во время полевых исследований, достаточно наглядно демонстрируют готовность крестьян заработать дополнительные средства, чтобы удовлетворить свои потребности. В общей структуре денежных поступлений в крестьянского двора актуальным оставалось получения доходов, например, от таких ремесленно-кустарных промыслов как пошив и ремонт одежды и обуви. Украинский крестьянский социум хрущевской эпохи оставался для государства второстепенным субъектом социально-экономической жизни, поэтому только крестьянская предпринимательская инициатива помогала ему выжить и обеспечивать хотя бы достаточный уровень и качество жизни собственной семье. Методология исследования основывается на принципах сравнительно-исторического и междисциплинарного анализа, социокультурного подхода. Выводы. Повседневная жизнь украинской крестьянской семьи эпохи «оттепели» характеризовалась тем, что потребности крестьян постоянно росли, но их удовлетворения со стороны государства было минимальным. Соответственно, активизировалась роль различных умельцев- кустарей, которые могли на месте удовлетворить хотя бы на примитивном, минимальном уровне жизненно важные потребности односельчан. Проанализированные нами крестьянские рассказы, собранные во время полевых исследований, достаточно наглядно демонстрируют готовность крестьян заработать дополнительные средства, чтобы удовлетворить свои потребности. В общей структуре денежных поступлений крестьянского двора актуальным оставалось получения доходов, например, от таких ремесленно-кустарных промыслов как пошив и ремонт одежды и обуви. Украинский крестьянский социум хрущевской эпохи оставался для государства второстепенным субъектом социально-экономической жизни, поэтому только крестьянская предпринимательская инициатива помогала ему выжить и обеспечивать хотя бы достаточный уровень и качество жизни собственной семьи.