Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
5 results
Search Results
Item Особливості розвитку освіти на Волині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.(Вінниця : ВДПУ, 2023) Цецик, Ярослав; Олексін, Юрій; Цецик, СвітланаМетою статті є дослідження ролі органів імперської влади та місцевого самоврядування у розвитку початкової та середньої освіти у Волинській губернії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Авторами проаналізовано архівні документи та наукові праці, в яких висвітлено специфіку та особливості розвитку початкової, професійної та середньої освіти на Волині у досліджуваний період. Виділено роль органів місцевого самоврядування у розвитку освіти у регіоні. Методологія дослідження ґрунтується на використанні спеціальних історичних (порівняльно-історичного та хронологічного) та загальнонаукових методів дослідження (аналізу, синтезу й узагальнення), що у поєднанні з принципами поліфакторності, об’єктивізму та історизму створило необхідні умови для неупередженого висвітлення поставлених завдань. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автори на основі архівних документів та матеріалів періодичної преси з’ясували роль органів імперської влади та місцевого самоврядування у розвитку початкової, професійної та середньої освіти на Волині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Висновки. На основі неупередженого аналізу архівних документів та матеріалів періодичної преси з’ясовано роль органів місцевого самоврядування у розвитку освіти на Волині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Відзначено, що завдяки зусиллям органів міського самоврядування у регіоні було відкрито ряд чоловічих та жіночих гімназій, частину прогімназій реорганізовано у повноцінні гімназії, що великою мірою впливало на розвиток освіти у регіоні. Окрема увага приділена ролі органів земського самоврядування у розвитку мережі початкових шкіл у всіх повітах губернії. Волинське земство після початку своєї повноцінної діяльності у 1911 р. важливу увагу, як і органи міського самоврядування, приділяло розвитку професійної освіти. Для реалізації поставленої мети вони не лише субсидіювали відкриття нових навчальних закладів, а й також фінансували вже діючі, виділяли стипендії для учнів педагогічних навчальних закладів за умови, що останні, після закінчення закладу, працюватимуть у земських школах. Значна увага приділялася також працевлаштуванню випускників фельдшерсько-акушерського училища.Item Участь чорносотенців у виборах до Волинського земства у 1914 р(Вінниця: ВДПУ, 2022) Цецик, ЯрославМетою статті є дослідження особливостей участі волинських чорносотенців у виборах до земства на Волині. Автором проаналізовано комплекси тогочасної чорносотенної періодичної преси та видань, які видавалися опонентами союзників. У пресі детально висвітлено особливості проведення обрання гласних, керівників та членів земських повітових та губернської управ у досліджуваному регіоні. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів дослідження (аналізу, синтезу й узагальнення) та спеціальних історичних (хронологічного та порівняльно-історичного), що у поєднанні з принципами історизму, об’єктивності та поліфакторності сприяли неупередженому висвітленню поставлених завдань. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автор на основі матеріалів періодичної преси досліджуваного періоду з’ясував особливості проведення виборів до губернського та повітових земств на Волині напередодні Першої світової війни та проаналізував участь у них представників різних етнічних груп, станів та роль у них чорносотенців і представників Російської православної церкви. Висновки. На Правобережній Україні органи земського самоврядування розпочали повноцінну діяльність після указу імператора від 14 березня 1911 р. Тоді ж і відбулися вибори до повітових та губернського земств на Волині. Найвпливовішою політичною структурою регіону був Союз російського народу, якому вдалося здобути значний вплив на Волині та сформувати розгалужену організаційну мережу завдяки діяльності кліру Російської православної церкви та органів імперської влади. Незважаючи на це, чорносотенці на перших виборах до земств здобули перемогу лише у кількох повітах Волинської губернії. Використовуючи демагогічні гасла, союзники на сторінках своїх пресових органів критикували діяльність волинського земства та одночасно готували підґрунтя для реваншу на виборах 1914 р. Але, як засвідчив перебіг самої виборчої кампанії, незважаючи на поділ виборців за національними куріями та зміну політичних поглядів частини населення регіону, союзникам вдалося перемогти лише у тих повітах, де їхні впливи традиційно були потужними. У боротьбі проти своїх опонентів або тих, кого вони вважали опонентами, чорносотенці діяли у традиційній для них манері: на сторінках своїх пресових органів намагалися всіляко їх дискредитувати.Item Ускладнення міжконфесійних взаємовідносин на Волині напередодні та під час Першої світової війни(2022) Гаврилюк, Світлана; Цецик, Ярослав; Олексін, Юрій; Havryliuk, Svitlana; Tsetsyk, Yaroslav; Olleksin, YuriyМетою статті є дослідження ролі православного духовенства у загостренні міжконфесійних взаємовідносин на Волині на початку ХХ ст. Авторами досліджено архівні документи та матеріали періодичної преси досліджуваного періоду, в яких висвітлено ключові напрями причин і наслідків виникнення міжконфесійного протистояння на Волині, роль у цьому Російської православної церкви, органів влади та Почаївського відділу Союзу російського народу. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів дослідження (аналізу, синтезу й узагальнення) та спеціальних історичних (порівняльно-історичного та хронологічного), що у поєднанні з принципами об’єктивності, історизму та поліфакторності створило необхідні умови для неупередженого висвітлення поставлених завдань. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автори на основі архівних документів та матеріалів періодичної преси з’ясували роль православного кліру, органів імперської влади та чорносотенців у загостренні міжконфесійних взаємовідносин на Волині у досліджуваний період. Висновки. Після підписання імператором Миколою ІІ маніфесту 17 квітня 1905 р. створено умови для переходу православних до інших конфесій. Враховуючи особливості етнонаціонального складу населення Волинської губернії, ці процеси у ній набрали значного розмаху. Православне духовенство спільно з чорносотенцями, які відігравали важливу роль у політичному житті регіону, робили усе можливе, щоб дискредитувати представників інших конфесій в очах широких верств населення. Однак, незважаючи на таку позицію, кількість протестантів і римо-католиків на Волині неухильно зростала. Це зумовлено не стільки пропагандою їхніх віровчень серед жителів краю, змішаними шлюбами, а насамперед тими негативними процесами, що відбувалися у середовищі православного духовенства, передусім православних священників. Події Першої світової війни православний клір використовував для посилення наступу на протестантські громади, безпідставно звинувачуючи їх у зв’язках із Німеччиною, що ще більше загострювало міжконфесійні взаємовідносини. Проведення антипротестантських і антикатолицьких курсів не лише за участі ревнителів Союзу російського народу, «союзників», священників, а й учителів Закону Божого у початкових школах, свідчили про спробу зумовити новий виток протистояння між представниками різних конфесій.Item Діяльність органів місцевого самоврядування щодо забезпечення життєдіяльності населення Волині під час Першої світової війни(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Цецик, Ярослав; Tsetsyk, Yaroslav P.Метою статті є з’ясування ролі органів місцевого самоврядування Волині у забезпеченні населення регіону товарами першої необхідності та паливом під час Першої світової війни. Автором проаналізовано комплекс заходів, що здійснювалися органами місцевого самоврядування для вирішення життєво важливих питань. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів (аналізу, синтезу й узагальнення), статистичного методу, спеціальних історичних (хронологічного та історико-системного) у поєднанні з принципами історизму, об’єктивності та поліфакторності. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автор з’ясовує різні напрями діяльності органів місцевого управління Волині у забезпеченні населення краю продуктами, паливом та товарами першої необхідності під час Першої світової війни. Окрему увагу приділено висвітленню їх ролі у відбудові інфраструктури звільнених у 1916 р. прифронтових населених пунктів регіону. Висновки. Під час Першої світової війни органи міського самоврядування вирішували багато не притаманних їм завдань. Прифронтовий, а пізніше фронтовий, статус Волинської губернії змусили їх активно включитися у роботу із забезпечення жителів міст продуктами харчування, протидіяти вивезенню з прифронтових повітів продовольства, організовувати закупівлю й доставку до міст палива, надавати допомогу евакуйованим і біженцям. У звільнених у 1916 р. від австро-угорських і німецьких військ містах вони зіштовхнулися зі складною епідеміологічною ситуацією, браком коштів на вирішення найважливіших питань, проблемами, пов’язаними з доставкою до регіону продуктів та товарів першої необхідності, палива. З огляду на те, що у регіоні дислокувалась величезна кількість військових частин, виконання поставлених завдань значно ускладнювалося. Найбільше, на що місцеві органи могли розраховувати від імперської влади, це отримання позик на забезпечення життєдіяльності міст регіону. Зазначені вище обставини у сукупності призвели до погіршення рівня життя населення, насамперед незаможних верств. Незважаючи на активну діяльність органів місцевого самоврядування, наприкінці 1916 р. на Волині соціально-економічна ситуація різко погіршилася.Item Участь чорносотенців у виборах на Волині у 1906 – 1912 рр.(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019) Цецик, Ярослав; Tsetsyk, YaroslavУ статті досліджено участь Почаївського відділу Союзу руського народу у виборах до Державної Думи у 1906-1912 рр., проаналізовано головні напрями їх діяльності у краї та їхню передвиборчу програму. Проаналізовано позицію чорносотенців щодо влади та ролі депутатів у суспільно-політичному житті імперії. Визначено їх ставлення до інших політичних угруповань, які функціонували в імперії. З’ясовано роль Російської православної церкви у зміцненні позицій чорносотенців у регіоні.