Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
2 results
Search Results
Item Особливості розвитку освіти на Волині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.(Вінниця : ВДПУ, 2023) Цецик, Ярослав; Олексін, Юрій; Цецик, СвітланаМетою статті є дослідження ролі органів імперської влади та місцевого самоврядування у розвитку початкової та середньої освіти у Волинській губернії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Авторами проаналізовано архівні документи та наукові праці, в яких висвітлено специфіку та особливості розвитку початкової, професійної та середньої освіти на Волині у досліджуваний період. Виділено роль органів місцевого самоврядування у розвитку освіти у регіоні. Методологія дослідження ґрунтується на використанні спеціальних історичних (порівняльно-історичного та хронологічного) та загальнонаукових методів дослідження (аналізу, синтезу й узагальнення), що у поєднанні з принципами поліфакторності, об’єктивізму та історизму створило необхідні умови для неупередженого висвітлення поставлених завдань. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автори на основі архівних документів та матеріалів періодичної преси з’ясували роль органів імперської влади та місцевого самоврядування у розвитку початкової, професійної та середньої освіти на Волині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Висновки. На основі неупередженого аналізу архівних документів та матеріалів періодичної преси з’ясовано роль органів місцевого самоврядування у розвитку освіти на Волині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Відзначено, що завдяки зусиллям органів міського самоврядування у регіоні було відкрито ряд чоловічих та жіночих гімназій, частину прогімназій реорганізовано у повноцінні гімназії, що великою мірою впливало на розвиток освіти у регіоні. Окрема увага приділена ролі органів земського самоврядування у розвитку мережі початкових шкіл у всіх повітах губернії. Волинське земство після початку своєї повноцінної діяльності у 1911 р. важливу увагу, як і органи міського самоврядування, приділяло розвитку професійної освіти. Для реалізації поставленої мети вони не лише субсидіювали відкриття нових навчальних закладів, а й також фінансували вже діючі, виділяли стипендії для учнів педагогічних навчальних закладів за умови, що останні, після закінчення закладу, працюватимуть у земських школах. Значна увага приділялася також працевлаштуванню випускників фельдшерсько-акушерського училища.Item Ускладнення міжконфесійних взаємовідносин на Волині напередодні та під час Першої світової війни(2022) Гаврилюк, Світлана; Цецик, Ярослав; Олексін, Юрій; Havryliuk, Svitlana; Tsetsyk, Yaroslav; Olleksin, YuriyМетою статті є дослідження ролі православного духовенства у загостренні міжконфесійних взаємовідносин на Волині на початку ХХ ст. Авторами досліджено архівні документи та матеріали періодичної преси досліджуваного періоду, в яких висвітлено ключові напрями причин і наслідків виникнення міжконфесійного протистояння на Волині, роль у цьому Російської православної церкви, органів влади та Почаївського відділу Союзу російського народу. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів дослідження (аналізу, синтезу й узагальнення) та спеціальних історичних (порівняльно-історичного та хронологічного), що у поєднанні з принципами об’єктивності, історизму та поліфакторності створило необхідні умови для неупередженого висвітлення поставлених завдань. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автори на основі архівних документів та матеріалів періодичної преси з’ясували роль православного кліру, органів імперської влади та чорносотенців у загостренні міжконфесійних взаємовідносин на Волині у досліджуваний період. Висновки. Після підписання імператором Миколою ІІ маніфесту 17 квітня 1905 р. створено умови для переходу православних до інших конфесій. Враховуючи особливості етнонаціонального складу населення Волинської губернії, ці процеси у ній набрали значного розмаху. Православне духовенство спільно з чорносотенцями, які відігравали важливу роль у політичному житті регіону, робили усе можливе, щоб дискредитувати представників інших конфесій в очах широких верств населення. Однак, незважаючи на таку позицію, кількість протестантів і римо-католиків на Волині неухильно зростала. Це зумовлено не стільки пропагандою їхніх віровчень серед жителів краю, змішаними шлюбами, а насамперед тими негативними процесами, що відбувалися у середовищі православного духовенства, передусім православних священників. Події Першої світової війни православний клір використовував для посилення наступу на протестантські громади, безпідставно звинувачуючи їх у зв’язках із Німеччиною, що ще більше загострювало міжконфесійні взаємовідносини. Проведення антипротестантських і антикатолицьких курсів не лише за участі ревнителів Союзу російського народу, «союзників», священників, а й учителів Закону Божого у початкових школах, свідчили про спробу зумовити новий виток протистояння між представниками різних конфесій.