Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Т. Г. Масарик и развитие социальной сферы в Закарпатье в период Чехословацкой республики
    (Praha, 2023) Кравчук, О.
    У статті розглядається діяльність чехословацької влади в Закарпатті у міжвоєнний період у сфері охорони здоров’я, соціальної політики, підтримки розвитку фізкультурних і спортивних організацій. Чехословацька політика у регіоні здійснювалась у контексті програми гуманної демократії президента Т. Ґ. Масарика, яка у створенні європейської демократичної держави враховувала економічні та соціальні компоненти і у цьому була близька до концепції соціально орієнтованої ринкової економіки. З реалізацією цієї програми під час президентства Т. Ґ. Масарика, у 1919-1935 рр., в Закарпатті активізувались процеси модернізації. Не дивлячись на відкладання здійснення у повному об’ємі політичної форми модернізації – автономії, населення краю здобувало досвід життєдіяльності в умовах демократичної політичної культури. В економіці змістом модернізації було створення умов переходу від феодальних до ринкових відносин. Соціальній сфері краю Т. Ґ. Масарик і чехословацька влада приділяли значну увагу, зокрема, створенню нової системи освіти, розвитку охорони здоров’я (реорганізації управління у цій сфері, будівництву нових лікарень, боротьбі з епідеміями, покращенню медичного обслуговування населення), також здійснювались заходи щодо соціальної опіки, налагодження продовольчого забезпечення, підтримці розвитку фізкультури та спорту. Т. Ґ. Масарик надавав матеріальну допомогу навчальним закладам Закарпаття, студентам із регіону, не залишав без фінансової підтримки національно-культурні товариства. Значний внесок у соціальні заходи здійснювали гуманітарні організації, зокрема – Чехословацький Червоний Хрест. Одним із свідчень позитивного впливу цієї політики стало певне покращення демографічних показників в краї. Спрямовані на перспективу реформи поступово покращували в краї економічне, культурне становище, життєвий рівень населення, сприяли розвитку міст, інфраструктури регіону. Відзначені успіхи не призвели до подолання всіх проблем Закарпаття, яке залишалось аграрним регіоном. Причини цього полягали у важкому соціальному спадку, деструктивному впливові «Великої депресії», наслідках зовнішньополітичного диктату 1938-1939 рр., що не дозволило розв’язати багато проблем Закарпаття за короткий період, відпущений історією чехословацькій демократії. Не дивлячись на незавершений характер модернізації Закарпаття, період президентства Т. Ґ. Масарика відзначений багатьма досягненнями, значущими для регіону.