Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
9 results
Search Results
Item Монографія Марії Омельченкової про першого президента Чехословаччини Т. Масарика(Кам’янець-Подільський, 2021) Кравчук, ОлександрУ статті окреслено здобутки українських емігрантських дослідників у вивченні життя і діяльності Т. Масарика. Особливу увагу акцентовано на праці М. Омельченкової «Т. Ґ. Масарик: 1850-1930». Проаналізовано структуру та головні ідейні лінії характеристики авторкою історичного діяча.Item Трагедії 1921-1923 і 1932-1933 рр. у сприйнятті українських емігрантів в Чехословаччині(2022) Кравчук, ОлександрВ статті висвітлено сприйняття трагедій голодоморів 1921-1923 і 1932-1933 рр. українськими емігрантами у Чехословаччині та їх спроби організації допомоги голодуючим.Item Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської експансії наприкінці XV – першій половині XVII ст. у працях професора Миколи Кравця(Вінниця : ВДПУ, 2023) Кравчук, Олександр; Зінько, ЮрійМетою статті є характеристика наукових праць професора Миколи Кравця з проблематики агресивної політики султанської Туреччини й Кримського ханства щодо українських земель та успіхів козацтва у відстоюванні прав і свободи українського народу. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, системності, історизму, в поєднанні зі спеціально-історичними методами: проблемно-хронологічним, історико-біографічним, описовим, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у спробі на основі аналізу праць Миколи Кравця розкрити особливості воєнно-політичного протистояння Османської імперії й Кримського ханства з українським козацтвом та подати важливі сторінки успішної боротьби козаків з турецько-татарською агресією у кінці ХV ст. – першій чверті ХУІІ ст. Висновки. У своїх працях історію українського козацтва Микола Кравець розглядає у контексті воєнного протистояння козаків з Османською імперією й Кримським ханством та відзначає роль козацького війська в протистоянні турецько-татарській експансії і захисті прав українського народу у кінці ХV ст. – першій чверті ХУІІ ст. Автор наголошує на міжнародному значенні боротьби козаків проти султанської Туреччини і Кримського ханства та вказує на їх заслуги у захисті європейських народів. М. Кравець, як представник державницької школи української історіографії, ґрунтовно висвітлює кримсько-українські взаємини.Item Eastern Podillya in the Second Half of November – Beginning of December 1918: the Regional Dimension of the Anti-Hetman Uprising(Вінниця: ВДПУ, 2022) Kravchuk, Lіudmyla; Кравчук, Людмила; Kravchuk, Oleksandr; Кравчук, ОлександрThe purpose of the article is to highlight the peculiarities of the overthrow of the hetman's authorities and the beginning of the institutions of the Ukrainian People's Republic in the eastern part of the Podіlska province in the second half of November – beginning of December 1918. The methodological basis of the research consists of research principles of historicism, scientificity, objectivity, general scientific methods: (historical and logical) and special historical methods (narrative and problem-chronological). The scientific novelty of the article is determined primarily by the formulation of the research topic and the complex use of various sources and special works on the problem, which allowed the authors to objectively approach the analysis of the overthrow of the Hetmanate and the establishment of the UPR Directory in eastern Podillya. Conclusions. At the end of November – beginning of December 1918 in the eastern part of the Podillia province was the overthrow of the Ukrainian State administration and the establishment of power of the Ukrainian People's Republic. The Hetmanate's mistakes in domestic and foreign policy, the lack of a sufficient social base, and the weakness of the security forces made the Ukrainian government vulnerable to radical action. The leading role in overthrowing the Hetman and establishing republican power belonged to former members of the Central Council, nationally conscious Ukrainian intelligentsia and cooperators united in local branches of the Ukrainian National Union, patriotic oriented military and the majority of the population - the peasantry. Eastern Podillya became one of the first Ukraine’s regions where the power of the Directory of the Ukrainian People's Republic was established. It was important for its approval to eliminate the attempt of the russian white guards to gain a foothold in some counties of Podillya. Eventually, when Vinnytsia was chosen as the temporary seat of the Directory of the Ukrainian People's Republic, the eastern part of Podillya became an important springboard in establishing a new Ukrainian republican government throughout the country.Item Оксана Пеленська. Україна поза Україною: Енциклопедичний словник мистецького, культурного і громадського життя української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині (1919-1939). Прага: Nаrodnі knihovna Českе republiky-Slovanskа knihovna, 2019. 331 с. : рецензія(Вінниця : ВДПУ, 2022) Мельничук, Олег; Кравчук, ОлександрУ статті прорецензовано книгу Оксани Пеленської, присвячену характеристиці діячів українського емігрантського руху в сферах мистецького, культурного і громадського життя в міжвоєнній Чехословаччині 1919-1939 рр.Item Документ з історії Української господарської академії у Подєбрадах(Кам’янець-Подільський, 2021) Кравчук, ОлександрУ статті вперше українською мовою подано лист президента Центрального союзу українського студентства до президента Чехословацької республіки Т. Ґ. Масарика, у якому охарактеризовано значення, викладацький та студентський склад, наукові досягнення Української господарської академії у Подєбрадах, висловлена висока оцінка допомоги влади ЧСР у створенні системи української вищої школи для української еміграції у цій країні.Item Кравець про особистість академіка І. Крип’якевича(Вінниця : Твори, 2020) Калитко, Сергій; Кравчук, ОлександрМета статті – привернуту увагу до праць вміщених у Зібранні творів М. Кравця насамперед до його спогадів про І. Крип’якевича.Item З історії дипломатичної місії Л. Цегельського до Чехословаччини у 1919 р.(Вінниця : Твори, 2020) Кравчук, ОлександрЛ. Цегельський відіграв важливу роль у налагодженні дипломатичних відносин Чехословаччини та України у 1919 р. Обставини його дипломатичної діяльності в ЧСР потребують подальшого вивчення.Item Масарик і українське питання у документах представництва Західноукраїнської Народної Республіки у Празі(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Кравчук, Олександр; Кравчук, Александр; Kravchuk, Oleksandr M.Мета статті – проаналізувати повідомлення представництва ЗУНР у Празі про ставлення президента Чехословаччини Т. Ґ. Масарика до українського питання. Методологія дослідження ґрунтується на науково-дослідницьких принципах історизму, науковості, об’єктивності, загальних наукових методах (джерелознавчого аналізу, історичного і логічного) та спеціальних історичних методах (наративному та проблемно-хронологічному). Наукова новизна роботи полягає у тому, що у статті на основі архівних і опублікованих матеріалів, зокрема, листів голів представництва Західноукраїнської Народної Республіки у Празі до керівників зовнішньополітичного відомства зазначеного державного утворення, аналізується ставлення першого президента Чехословаччини до українського питання. Висновки. Ставлення Т. Ґ. Масарика до українського питання розглядається у контексті встановлення відносин між Чехословаччиною і Західноукраїнською Народною Республікою наприкінці 1918 – на початку 1919 рр., прагнення представників останньої у 1920-1923 рр. здобути підтримку Праги у забезпеченні визнання країнами Антанти самостійності цієї держави, обговорення справи допомоги українським емігрантам у ЧСР. Відзначено зміни позиції президента ЧСР в українському питанні. У праці «Нова Європа» (1918 р.) він підтримував ідею об’єднання Наддніпрянщини, Східної Галичини та Буковини в єдину українську автономію та перебування її у складі федеративної демократичної російської держави. На початку 1919 р. президент ЧСР був готовий визнати незалежність Української Народної Республіки, яка відродилася під час протигетьманського повстання. Але остаточне рішення він ставив у залежність від позиції держав Антанти на мирній конференції у Парижі. Висвітлення представниками ЗУНР в Празі сприйняття українського питання Т. Ґ. Масариком у 1920-1921 рр. свідчить про його повернення до концепції, викладеної у праці «Нова Європа». Повідомлення представників ЗУНР дозволяють більш повно вивчити обставини, що унеможливили здобуття нею політичної підтримки з боку Чехословаччини. Враховуючи це, а також порушені у звітах представництва питання політики ЧСР в Закарпатті та щодо еміграції, зазначені документи є важливим джерелом вивчення історії чехословацько-українських відносин.