Факультет математики, фізики і комп'ютерних наук
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/44f877e6-8cc7-4edf-aef2-c07df95ea018
Browse
11 results
Search Results
Item Teaching the astronomy fundamentals in secondary education institutions in the frames of “Science” subject(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Rokytskyi, Maksym; Rokytska, Halyna; Рокицький, Максим; Рокицька, ГалинаTeaching the astronomy in secondary education institutions in Ukraine in recent years has been carried out mainly within the framework of integrated courses. This approach is well known and well developed in the world educational practice. Thus, in a number of countries of the world, the fundamentals of astronomy are studied within the framework of the “Science” subject, which, along with the integrated courses of “Physics and astronomy” and “Natural sciences”, is being introduced today into the educational process in a number of secondary education institutions in Ukraine. Taking into account that the teaching of integrated courses of the natural cycle of academic disciplines for Ukrainian teachers is a kind of challenge, it is necessary to conduct a detailed analysis of the best world experience in this area.Item Природничо-наукові знання як основа для вивчення предметів природничого циклу(Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2019) Черниш, Вікторія; Chernysh, V.; Росінська, Віталіна; Rosinska, V.; Сільвейстр, Анатолій; Silveistr, A.В статті розглядаються природничо-наукові знання як основа для вивчення предметів природничого циклу у закладах загальної середньої освіти. Показано, що важливе значення для формування природничо-наукових знань мають як інтеграційні так і диференційні процеси. Обґрунтовуються та з’ясовуються умови реалізації природничо-наукових знань. Наводяться напрямки формування природничо-наукових знань учнів на уроках фізики. Звертається увага на засвоєння міжпредметних понять під час вивчення предметів природничого циклу з метою формування природничо-наукових знань.Item Теоретико-методологічні засади формування у студентів-медиків понять про живий організм у процесі вивчення природничо-наукових і фахових дисциплін(Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016) Пайкуш, М. А.; Paykush, M.Поєднання професійної та теоретичної підготовки з набуттям студентами навичок оперативного й адекватного реагування на будь-які зміни в підходах, методиках лікування, сучасних видах діагностики є одним із завдань сучасної вищої медичної освіти. Потреба самостійно вирішувати професійні завдання зумовлює формування у майбутніх медиків системи гнучких знань, умінь і навичок, професійного мислення, фахових компетенцій. Проектування змісту професійної освіти майбутніх медиків грунтується на представленні його відповідно до вимог медицини, стану здоров'я членів суспільства, новітніх можливостей медичної апаратури. Проблема розрізненості, ізольованості знань при вивченні теоретичних дисциплін на початкових курсах а потім на старших курсах клінічних наук у медичному вузі сприяє пошуку нових методів викладання. Використання принципів систематичності та наступності у змісті при вивченні природничо-наукових і фахових дисциплін формує найглибші поняття, якими оперуватиме майбутній лікар у своїй практичній діяльності. Наступність характеризується осмисленням пройденого матеріалу на новому й вищому рівні, додатковим обґрунтуванням вже набутих знань, розкриттям нових зв’язків між теорією та практичною діяльністю. Важливою умовою успішного засвоєння студентами медицини нових фахових понять є формування їх у процесі практичного використання при аналізі стану реального пацієнта, чи під час теоретично розгляду ситуаційної задачі із фаховим змістом, або при виконанні лабораторної роботи.Item Роль фізичних методів дослідження у підготовці студентів хімічних і біологічних спеціальностей педагогічних університетів(Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Сільвейстр, Анатолій; Sіlveуstr, AnatoliyВ статті розглядаються питання пов’язані з використанням фізичних методів дослідження у студентів хімічних і біологічних спеціальностей педагогічних університетів. Застосовуючи фізичні методи для дослідження явищ як живої так і неживої природи, студенти даних спеціальностей переконуються, що вони є обов’язковою умовою для пізнання хімічних і біологічних процесів.Item Модель навчання фізики майбутніх учителів хімії і біології в педагогічних університетах(К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014) Сільвейстр, А. М.; Sіlveуstr, А. М.У статті запропонована модель навчання фізики майбутніх учителів хімії і біології. Модель дозволяє досягнути студентами належний рівень природничо-наукових знань і застосовувати їх для подальшого вивчення навчальних дисциплін у педагогічному університеті та у професійній діяльності. Як показує практика, що система підготовки студентів даних спеціальностей орієнтована переважно на інформаційне навчання та слабо озброєна їх досвідом практичних відношень в сфері вибраної професії. У навчанні фізики для даних спеціальностей, як правило, відсутні міжпредметні зв’язки, фаховий, прикладний та доступний характер курсу, що створює роз’єднаність, блокує процес формування у студентів цілісного уявлення про сучасну картину світу та про майбутню професійну діяльність. Модель навчання фізики розглядається нами як педагогічна система, що представляє собою сукупність взаємопов’язаних педагогічних дій, спрямованих на досягнення мети, завдань, результату навчання, виховання і розвитку студентів. Відповідно до запропонованої моделі, навчання на всіх етапах проводиться як в традиційній так в інноваційній формі. На наш погляд, навчання на основі інноваційного підходу (використання засобів мультимедіа) у більшій мірі розвиває мотивацію навчання, пізнавальні інтереси, науково-природниче мислення та формує науково-природничий світогляд і єдину наукову картину світу у студентів даних спеціальностей.Item Розвиток природничо-наукового мислення як вищої форми пізнавальної діяльності студентів нефізичних спеціальностей педагогічних університетів на заняттях з фізики(Чернігів: ЧНПУ, 2015) Сільвейстр, А. М.; Sіlveуstr, А. М.У статті розглядається поняття природничо-наукового мислення та обґрунтовується його розвиток на заняттях з фізики у студентів нефізичних спеціальностей педагогічних університетів. Розвиток природничо-наукового мислення розглядається нами на рівні інтеграційних процесів з урахуванням внутрішньо-дисциплінарних та міждисциплінарних зв’язків з посиланням на фахове спрямування. Внутрішньо-дисциплінарні зв’язки реалізуються в результаті отримання студентами основних знань з фізики, хімії і біології окремо у вигляді фактів, фізичних теорій, понять, що забезпечують їхню загальну підготовку. З урахуванням міждисциплінарних зв’язків інтеграція знань реалізується у спільних наукових фактах, поняттях, об’єктах і методах пізнання.Item Використання елементів курсу теоретичної фізики для формування природничо-наукових знань у майбутніх учителів хімії і біології(Фізико-математична освіта. Науковий журнал, 2016) Сільвейстр, А.М.; Sіlveуstr, А.М.У статті розглядаються питання пов’язані з використанням елементів курсу теоретичної фізики під час вивчення дисципліни «Фізика» у майбутніх учителів хімії і біології. Теоретично обґрунтовується та вказується роль курсу теоретичної фізики для формування природничо-наукових знань у майбутніх учителів хімії і біології. Звертається увага на висновки, до яких призводить викладання деяких питань теоретичної фізики для формування природничо-наукової картини світу у студентів нефізичних спеціальностей педагогічних університетів. Такий підхід до вивчення курсу фізики допоможе студентам вияснити деякі важливі методологічні і світоглядні питання фізики та встановити взаємозв’язок фундаментальних фізичних теорій у хімічних і біологічних процесах.Item Інтеграційні процеси як засоби формування природничо-наукових знань з використанням мультимедіа в учнів загальноосвітніх навчальних закладів(2017) Сільвейстр, А. М.; Sіlveуster, А. М.; Моклюк, М. О.; Moklyuk, M. O.В статті розглядаються інтеграційні процеси в системі формування природничо-наукових знань учнів з використанням засобів мультимедіа в загальноосвітніх навчальних закладах. Показано, що важливе значення для формування природничо-наукових знань мають як інтеграційні так і диференційні процеси. Особливості взаємодії диференціації та інтеграції в епоху науково-технічної революції зумовили істотні зміни у структурі наукової методології. Наводяться напрямки формування природничо-наукових знань учнів на уроках фізики з використанням засобів мультимедіа. Звертається увага на значення використання засобів мультимедіа під час вивчення предметів природничого циклу з метою формування природничо-наукових знань.Item Природничо-наукові знання як основа для вивчення предметів природничого циклу(Вінниця: ТОВ «Твори», 2019) Черниш, Вікторія; Chernysh, Victoria; Росінська, Віталіна; Rosinska, Vitalina; Сільвейстр, Анатолій; Сильвейстр, Анатолий; Silveіstr, AnatolyВ статті розглядаються природничо-наукові знання як основа для вивчення предметів природничого циклу у закладах загальної середньої освіти. Показано, що важливе значення для формування природничо-наукових знань мають як інтеграційні так і диференційні процеси. Обґрунтовуються та з’ясовуються умови реалізації природничо-наукових знань. Наводяться напрямки формування природничо-наукових знань учнів на уроках фізики. Звертається увага на засвоєння міжпредметних понять під час вивчення предметів природничого циклу з метою формування природничо-наукових знань.Item Розвиток природничо-наукових знань засобами інформаційно-комунікаційних технологій у ЗВО(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2019) Черниш, В.М.; Chernysh, V.M.; Росінська, В.О.; Rosinska, V.O.; Сільвейстр, А.М.; Сильвейстр, А.Н.; Silveіstr, А.М.У статті розкрито зміст, сутність та особливості розвитку природничо-наукових знань засобами інформаційних-комунікаційних технологій у ЗВО. Зазначається, що виокремлення інформаційно-комунікаційної компетентності як окремої складової розвитку природничо-наукових знань, обумовлено активним використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах людської діяльності.