Факультет фізичного виховання і спорту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/32798286-0ff5-427c-87ee-42fdfd7e6aa9
Browse
17 results
Search Results
Item Характеристика чинників, що формують стійкий інтерес дітей до систематичних занять спортом(Вінниця : ВДПУ, 2024) Кірніцький, Ігор; Ржепко, ВячеславВ дослідженні вивчалися фактори, від яких залежить формування стійкого інтересу до занять фізичною культурою та спортом в учнів, які займаються в позашкільних установах. Вибір занять фізичною культурою та спортом поступається різноманітним видам діяльності, провідне місце серед яких займають соціальні мережі, комп’ютерні ігри.Item Сучасні виклики фізичного виховання в умовах дистанційного навчання(2024) Рогаль, І.В ході дослідження головною метою слугувало формування переліку основних викликів і проблем, що постають перед здобувачами вищої освіти та викладачами в період дистанційного навчання. Досягнення поставленої мети передбачалось шляхом застосування загальнонаукових методів, а саме: аналізу, систематизації та узагальнення. До числа джерел для підґрунтя аналізу належали наукові публікації та тенденції у відгуках здобувачів освіти. За результатами роботи вдалось дійти висновку, що процес фізичного виховання за умов дистанційного навчання здійснювати повноцінно практично не можливо, зокрема, у зв’язку із скороченням рівня соціалізації студентів. Проте, низку виявлених проблем можна вважати такою, що підлягає вирішенню, тим самим дозволяючи підвищувати ефективність дистанційних занять фізичного вихованняItem Формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом учнів початкової школи(2024) Гаврилюк, П.; Дмитренко, С.Для оптимізації рухової діяльності школярів та підвищення ефективного впливу фізичного виховання на організм доцільно використовувати різні рухові режими рухової активності, застосування вправ східних оздоровчих гімнастик та стретчингу, нові способи підвищення ефективності уроків фізичної культури у школі.Item Особливості емоційного інтелекту баскетболістів різної кваліфікації(2022) Сенів, М.Актуальність теми дослідження. Сучасна психологія спорту ставить перед собою ряд актуальних прикладних завдань, одним з яких є підвищення емоційної стійкості спортсменів під час змагального періоду. Аналізуючи дослідження науковців визначено, що розвиток емоційного інтелекту позитивно відображається на підвищенні рівня психологічної підготовленості спортсменів, їх успішної адаптації до умов змагальної діяльності, що підтверджує актуальність теми дослідження. Мета дослідження: визначити рівень емоційного інтелекту баскетболістів різної кваліфікації. Матеріал і методи дослідження. Учасниками дослідження стали кваліфіковані баскетболісти (n=30). У дослідженні були застосовані методи теоретичного аналізу та узагальнення даних науково-методичної літератури; психологічне тестування; методи математичної статистики. Результати роботи. Встановлено, що специфіка спортивної діяльності сприяє, з одного боку, підвищенню рівня розвитку емоційного інтелекту та всіх його складових, а з іншого – зниженню рівня ситуативної тривожності перед відповідальним випробуванням. Важливими факторами в регуляції стану тривоги у спорті, крім самомотивації та прагнення до розуміння власних емоцій, є також здатність до управління власними емоціями, емпатія, знання про емоції та вміння розпізнавати емоції інших людей. Нами було проаналізовано вплив емоційного інтелекту на спортивні досягнення в різних видах спорту та визначено рівень його сформованості у баскетболістів різної кваліфікації. Ключові висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що рівень сформованості емоційного інтелекту у баскетболістів, які представляли команду 1 ліги України та студентську лігу відповідає середньому значенню.Item Підвищення мотивації до занять руховою активністю студентів на основі використання фітнес-додатків(ТОВ "ТВОРИ", 2021) Дяченко, Анна; Кульчицька, Ірина; Антонюк, Андрій; Diachenko, Anna; Kulchytska, Irina; Antoniuk, AndriiАктуальність теми дослідження. Останніми десятиліттями люди частіше стали замислюватися про своє здоров'я і заняття різними видами рухової активності. На сьогоднішній день цьому сприяє велика кількість мобільних додатків для фітнесу та бігу, які популярні серед широкого кола користувачів. Вони дозволяють контролювати активність, вагу, спалювання калорій, вносять ігрові та змагальні моменти в процес тренування. Додатки дають змогу дотримуватися режиму тренувань, нагадують про цілі і спонукають дотримуватися їх, перетворюють звичайні заняття в змагання. Можливість змагатися один з одним в умовах самостійних тренувань значно підвищує результативність. Мета дослідження – дослідження впливу використання фітнес-додатків на підвищення мотивації та рівня рухової активності студентів. Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження використовувалися наступні методи: аналіз науково - методичної літератури та інтернет ресурсів, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент та анкетне опитування. Результати дослідження. В статті проаналізовано використання фітнес-додатків для підвищення мотивації до занять фізичними вправами студентської молоді. В ході дослідження застосовувались додатки для контролю активності (кількості кроків) студентів. Також проведено анкетування з метою отримання результатів про застосування фітнес-додатків. Висновки. Більшість існуючих мобільних додатків сприяють активізації механізмів мотивації - саморозвитку та самовдосконаленню. У сучасному світі практично всі студенти користуються мобільними гаджетами в повсякденному житті і навчальній сфері діяльності. Багато з них використовують в оздоровчих цілях, оскільки вважається, що додатки для занять фізичними вправами є досить ефективним інструментом підтримки гарної фізичної форми.Item Постановка цілей у навчанні студентів закладів вищої освіти плаванню в умовах фізичного виховання(ТОВ "ТВОРИ", 2021) Глухов, Іван; Hlukhov, IvanАктуальність теми. Провідна роль у формуванні здорового суспільства відводиться фізичному вихованню, яке впроваджене та реалізується в закладах освіти різного підпорядкування. При теоретичному обговоренні системи навчання студентів закладів вищої освіти плаванню ми розглядали різні варіанти практичної реалізації узагальненої мети та визначеності цілей на різних рівнях. Мета дослідження: обґрунтувати зміст цілей у системі навчання студентів закладів вищої освіти плаванню в умовах фізичного виховання. Матеріал і методи дослідження: до опитування впродовж вересня–жовтня 2020 року було залучено здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) ступенів освіти Херсонського державного університету, загалом 1513 респондентів різних факультетів. Серед них 646 студентів першого року навчання, 458 – другого, 164 студенти третього, 213 – четвертого і лише 32 студенти 5–6 років навчання. Використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення, вивчення документальних матеріалів, соціологічні методи опитування (анкетування), системний аналіз. Результати. Застосування програмування індивідуальної траєкторії постановки та досягнення цілей повинно враховувати чинники, що впливають на вибір чи побудову цієї ж самої траєкторії, прийняття рішень щодо вибору змісту (форм і способів, засобів і методів), основного та додаткового інструментарію для встановлення ефективності процесу. Ключовим є здійснення планування під впливом внутрішніх потреб, цілей, мотивів і вимог зовнішнього середовища. Власне наявність і зміст постановки та досягнення цілей дає можливість чітко диференціювати зміст діяльності студентів у межах навчання плаванню в умовах фізичного виховання закладу вищої освіти. Отримані об’єктивні дані дали підстави визначити кілька рівнів постановки цілей, що органічно поєднані та мають логічний перехід за складністю, та спрямованість до розв’язання основних завдань у межах визначених індивідуально-цільових уподобань студентів.Item Мотиваційні пріоритети до занять фізичною культурою учнів початкової школи(ТОВ "Твори", 2020) Яковлів, Володимир; Герасимишин, Віктор; Чуйко, Юрій; Yakovlev, Vladimir; Gerasimishin, Victor; Chuyko, Yuri; Яковлев, Владимир; Герасимишин, Виктор; Чуйко, ЮрийАктуальність теми дослід-ження. Розглянуто становлення мотивації школярів початкових класів. Описано вікові особливості розвитку мотивації школярів до занять фізичною культурою та спортом. Експериментально дослід-жено і проаналізовано особливості навчальної мотивації школярів до уроку фізичної культури. Мета роботи – визначити особливості мотивації учнів початкової школи до занять фізичною культурою та спортом як передумову підвищення ефективності процесу фізичного виховання. Матеріал і методи. У роботі використано аналіз фахової науково-методичної літератури та соціологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Під час укладання анкети використано 10 питань із варіантами відповідей щодо причин незадоволення уроком фізичної культури та мотивами відвідування уроків і методику «Рівень шкільної мотивації». У дослідженні взяли участь школярі у кількості 130 осіб.Item Визначення мотиваційних засад до занять фізичною культурою студентів закладів вищої педагогічної освіти(ТОВ «Планер», 2019) Скачедуб, Наталія; Skachedub, Nataliia; Прийменко, Лариса; Pryimenko, LarysaСтаттю присвячено проблемі формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою у студентів закладів вищої педагогічної освіти. Виявивлено основні мотиви, що спонукають студентів займатись фізичною культурою, а саме: поліпшення самопочуття; спілкування з друзями; розвиток рухових якостей особистості; зміцнення стану здоров’я та підвищення адаптаційного потенціалу формування гарної статури; розвиток вольових якостей; привабливість самих занять.У процесі дослідження також виявлено мотиви відмови від занять фізичною культурою, а саме: фізична культура на має великого значення в житті людини; не вистачає часу для рухової активності; відсутність необхідних місць для занять; низький рівень здоров’я; лінь; велика зайнятість навчальною діяльністю. Виявлено пріоритетні інтереси та потреби студентів – види та форми рухової активності, які охоплюють 2-3 види спорту. Зроблено порівняльний аналіз даних дослідження студентів 1 та 2 курсів факультету іноземної та слав’янської філології.Описано конкретні напрями роботи для підвищення мотивації студентів до занять фізичною культурою, а саме: гігієнічний – припускає використовування засобів фізичної культури для відновлення працездатності й зміцнення здоров’я; оздоровчо-рекреативний – передбачає використовування засобів фізичної культури в позанавчальний час і в період канікул з метою відновлення працездатності організму й профілактики його перевтоми й перенапруження; загально-підготовчий – забезпечує всебічну фізичну підготовленість і її підтримку протягом тривалого періоду на рівні вимог і норм певної системи тестів; лікувальний – використовування фізичних вправ, загартовувальних чинників та інших гігієнічних засобів в загальній системі лікувальних заходів з відновлення здоров’я або підвищення функціональних можливостей організму.Item Самостійні заняття, як засіб підвищення фізичної підготовленості учнів 5-6 класів(ТОВ «Планер», 2018) Чернишенко, Тамара; Chernyshenko, Tamara; Данчук, Петро; Danchuk, Petro; Бородій, Дмитро; Borodii, Dmytro; Дідик, Наталя; Didyk, NataliaПроблема самостійної роботи завжди приковувала до себе увагу вчених і вчителів-практиків. Станом на сьогоднішній день, уроки фізичної культури у загальноосвітніх школах компенсують лише 20% необхідного добового обсягу рухів, що є недостатньо для забезпечення нормального розвитку і оптимальної рухової підготовленості учнів. Це вказує на доцільність впровадження в режим дня школярів додаткових нетрадиційних форм та методів фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи, які відповідали б інтересам і запитам школярів. Метою дослідження є вивчення інтересу школярів до занять фізичними вправами та розробка експериментальної програми, яка включає різні форми самостійних занять для підвищення фізичної підготовленості учнів 5-6 класів. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування загальної фізичної підготовленості, метод опитування, методи математичної статистики. Результати дослідження. Для визначення інтересу школярів до занять фізичною культурою проводилось анкетування. Результати показали, що 70% та 60% хлопців 11-12 років бажають займатися 4 рази на тиждень фізичними вправами, що навпаки у дівчат отримані показники інші і складають відповідно 35% та 25%. Перевагу фізичним вправам підлітки надають ігровим - 40%, гімнастичним - 40% (хлопці), 30% (дівчата) і вправам легкої атлетики - 30% (хлопці), 35% (дівчата). Впровадження експериментальної програми дозволило зробити висновки, що відбулися зміни по всім тестовим вправам у хлопців і дівчат ЕК (крім показників бігу на 60м у хлопців і на 30м у дівчат 11-12 років). Висновки. Аналіз спеціальної літератури виявили обмежену кількість наукових робіт, що відображають рівень інтересу підлітків до самостійних занять фізичними вправами. Недостатньо використовуються форми і засоби фізичної культури і спорту в загальноосвітніх школах для ефективного стимулювання у підлітків мотивації до самостійних занять в школі, в домашніх умовах і на майданчиках за місцем проживання. Отже, формування інтересу в підлітків до фізичного виховання і спорту потребує цілеспрямованої та системної діяльності вчителя фізичної культури. Впровадження експериментальної програми в 5-6 класах (11-12 років) дозволило зробити висновок про позитивні зрушення в усіх тестових вправах. Показники КК як у хлопчиків, так і у дівчат статистично достовірно не змінились.Item Характеристика рівня психічного здоров’я студенток з урахуванням рівня мотивації до занять фізичною культурою і спортом(ТОВ «Планер», 2018) Ковтун, Алла; Kovtun, AllaСтаття присвячена дослідженню впливу занять фізичною культурою і спортом на стан психічного здоров’я студентів. Мета роботи полягає у вивченні нервово-психічної напруженості студентів з урахуванням їх мотивації до занять фізичною культурою і спортом. В дослідженні приймали участь 60 студенток І-ІІ курсу основного відділення Придніпровської державної академії будівництва і архітектури. Для визначення мотивації до занять фізичною культурою і спортом проводилось анкетування студенток. Для визначення рівня нервово-психічної напруженості студенток використовувався 8-кольоровий тест Люшера. Результати опитування показали, що основними цінностями у житті студенток були здоров’я (90%), друзі (80%), щасливе сімейне життя (80%), робота (76%), матеріальне благополуччя (73%), незалежність (73%) та визнання оточуючими (53%). Основними причинами, через які студентки недостатньо піклуються про своє здоров’я були відсутність часу (50%); відсутність сили волі (30%); відсутність компанії (23%); недостатність фінансів (23%), що вказувало на низьку мотивацію до збереження здоров’я. Встановлено, що для підтримання свого здоров’я студентки уникають шкідливих звичок (57%), займаються фізичними вправами та відвідують спортивні секції (54%), піклуються про режим (43%), слідкують за своєю вагою (43%), відповідально проходять диспансеризацію (33%). Фізичними вправами займається лише 54% студенток, що свідчить про неповне розуміння молоддю ролі рухової активності у здоровому способі життя. У кольоровому тесті Люшера студентки показали результат 4,43±1,07 бали, що можна трактувати як середній рівень нервово-психічної напруженості. За тестом Люшера нервово-психічна напруженість була відсутня у 3% студенток, її незначний рівень спостерігався у 10% студенток, середній рівень – 37% студенток, підвищений рівень – 37% студенток, виражений рівень – 13% студенток. При цьому ані високий рівень мотивації до занять фізичною культурою, ані власне використання фізичної культури у житті студенток суттєво не впливало на їх психоемоційний стан, що свідчить про можливу низьку кількість, якість і неправильну організацію рухової активності студенток.