Факультет фізичного виховання і спорту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/32798286-0ff5-427c-87ee-42fdfd7e6aa9
Browse
3 results
Search Results
Item Зміст і структура програми фітнес-занять для осіб похилого віку(ТОВ "ТВОРИ", 2021) Гакман, Анна; Домашенко, Наталія; Ковтун, Ольга; Hakman, Anna; Domashenko, Natalia; Kovtun, OlgaАктуальність теми дослідження. У статті висвітлено особливості змісту та структури програми фітнес-занять для людей похилого віку. Мета дослідження полягала в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад програми фітнес-занять для осіб похилого віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, теоретичне прогнозування, індуктивний і дедуктивний методи, методи синтезу, систематизації. У результаті дослідження описано процес розробки фітнес-програми для осіб похилого віку, що слугуватиме залученню осіб похилого віку до оздоровчо-рекреаційної рухової активності та ґрунтується на науково обґрунтованих потребах, визначених стратегічних пріоритетах, ураховує позитивний вітчизняний і міжнародний досвід. У роботі обґрунтовано програму фітнес-занять із її складовими: мета, завдання, засоби основних видів оздоровчого фітнесу. Практичний матеріал реалізовувався за допомогою засобів пілатесу, стретчингу, йоги, фітбол-аробіки, степ-аеробіки та комплексного фітнесу. Формуючий експеримент тривав один рік і складався з періодів адаптації, вдосконалення та підтримування. Кожен з періодів був спрямований на досягнення своїх, властивих тільки даному етапу завдань. Висновки. На основі системного опрацювання фахової літератури, тенденцій і закономірностей суспільного розвитку вивчено, узагальнено та систематизовано структурні компоненти програми фітнес-занять, що зорієнтована на осіб похилого віку. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади розробленої програми, що є системою поглядів на теоретико-методологічні й технологічні засади фітнес-занять осіб похилого віку. Перспективи подальших досліджень полягатимуть в оцінці результативності розробленої програми та її практичних складових частин.Item Парадигма якості життя у похилому віці: теоретичне обґрунтування(ТОВ "ТВОРИ", 2020) Гакман, Анна; Гакман, Анна; Hakman, AnnaЯкість життя набуває все більшого визнання і використовується у процесі формування гуманістичної соціальної політики та вирішення її проблем з огляду на необхідність адаптації людини похилого віку до змінних умов. Водночас відбувається зростання показників якості життя для осіб похилого віку. Оцінка якості життя демонструється в двох формах: в аспекті ступеня задоволення об'єктивних потреб та інтересів, а також суб'єктивної задоволеності якістю життя саме особистості. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати парадигму якості життя у похилому віці. Для досягнення мети дослідження застосовувалася група теоретичних методів дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, метод синтезу, метод систематизації. Результати. Під час дослідження виокремлено два підходи до визначення якості життя: дедуктивний та індуктивний. Згідно дедуктивного підходу якість життя старшого населення країни базується на макропоказниках, Індуктивний підхід в якості безпосереднього об'єкта аналізу розглядає систему функціональних потреб індивіда та ступінь їх задоволення. Виокремлено, що якість життя для різних вікових груп похилого населення, змінюється від умов де проживають, від макро-суспільного і соціально-демографічного впливу. Висновки. Узагальнюючи вище зазначене, ми дійшли висновки, що вимірювання якості життя у похилому віці значною мірою залежать від експертних поглядів, а не простого погляду на важливі складові. Дослідження наукових поглядів має важливе значення для розробки сучасних знань про складові якості життя в похилому віці. Дані погляди варто розділяти на два підходи: дедуктивний та індуктивний. У похилому віці суттєвий вплив на якість життя мають як біологічні фактори, так і психологічні. Позитивне бачення старості як неминучого процесу онтогенезу, соціалізація на мікро- та макрорівні людей похилого віку є пріоритетними напрямками дItem Аналіз структури вільного часу жінок похилого віку(ТОВ «Планер», 2019) Дудіцька, Світлана; Duditska, Svitlana; Гакман, Анна; Hakman, Anna; Випасняк, Ігор; Vypasniak, IhorУ похилому віці визначаються найрізноманітніші потреби, серед яких істотне місце відводиться соціально-психологічній потребі у збереженні здоров’я. Як правило, з виходом на пенсію різко знижується рівень доходів, зменшуються фізичні та духовні сили, а вільного часу стає більше (близько 8 годин в день). Втім, несприятливі умови і низька якість життя в сукупності з низькими доходами змушують пенсіонерів турбуватися, в першу чергу, про задоволення повсякденних потреб, а духовні, культурні потреби відсуваються на другий план. Тому важливе місце посідає структура вільного часу, який відводиться на рекреаційно-оздоровчу рухову діяльність жінок похилого вік. Метою нашого дослідження слугувало вивчення структури вільного часу жінок похилого віку. Методи. У процесі дослідження нами були використанні такі методи: аналіз наукових джерел, анкетування, методи математичної статистики. В соціологічному опитуванні, що проводилося в «Університеті третього віку» на базі Чернівецького комунального територіального центру соціального обслуговування «Турбота», взяли участь 91 респондентів, віком 60-73 роки. Результати. Нами було визначено обсяг та структуру вільного часу жінок похилого віку. У структурі рухової активності переважає малорухливий і сидячий спосіб життя. Щоденна недостатня рухова активність не забезпечує оптимального функціонування основних фізіологічних систем організму, не створює умов для зміцнення здоров'я. Вивчаючи структуру вільного часу жінок похилого віку, ми дійшли висновку, що вони ведуть малорухливий спосіб життя. Обирають таки види діяльності як перегляд телепередач, відео 9,6 %, товариські зустрічі 7,3 %, читання книг 5,8 %,читання преси 5%, вивчення іноземної мови 5%, слухання музики 3,8 %, що свідчить про сидячий малорухливий спосіб життя, який все ж таки переважає у даному віці. Тому для активізації структури вільного часу жінок похилого віку слід враховувати відповідність пропонованих форм організації вільного часу потребам та інтересам осіб похилого віку та ін.