Факультет фізичного виховання і спорту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/32798286-0ff5-427c-87ee-42fdfd7e6aa9
Browse
2 results
Search Results
Item Зміст і структура програми фітнес-занять для осіб похилого віку(ТОВ "ТВОРИ", 2021) Гакман, Анна; Домашенко, Наталія; Ковтун, Ольга; Hakman, Anna; Domashenko, Natalia; Kovtun, OlgaАктуальність теми дослідження. У статті висвітлено особливості змісту та структури програми фітнес-занять для людей похилого віку. Мета дослідження полягала в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад програми фітнес-занять для осіб похилого віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, теоретичне прогнозування, індуктивний і дедуктивний методи, методи синтезу, систематизації. У результаті дослідження описано процес розробки фітнес-програми для осіб похилого віку, що слугуватиме залученню осіб похилого віку до оздоровчо-рекреаційної рухової активності та ґрунтується на науково обґрунтованих потребах, визначених стратегічних пріоритетах, ураховує позитивний вітчизняний і міжнародний досвід. У роботі обґрунтовано програму фітнес-занять із її складовими: мета, завдання, засоби основних видів оздоровчого фітнесу. Практичний матеріал реалізовувався за допомогою засобів пілатесу, стретчингу, йоги, фітбол-аробіки, степ-аеробіки та комплексного фітнесу. Формуючий експеримент тривав один рік і складався з періодів адаптації, вдосконалення та підтримування. Кожен з періодів був спрямований на досягнення своїх, властивих тільки даному етапу завдань. Висновки. На основі системного опрацювання фахової літератури, тенденцій і закономірностей суспільного розвитку вивчено, узагальнено та систематизовано структурні компоненти програми фітнес-занять, що зорієнтована на осіб похилого віку. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади розробленої програми, що є системою поглядів на теоретико-методологічні й технологічні засади фітнес-занять осіб похилого віку. Перспективи подальших досліджень полягатимуть в оцінці результативності розробленої програми та її практичних складових частин.Item Парадигма якості життя у похилому віці: теоретичне обґрунтування(ТОВ "ТВОРИ", 2020) Гакман, Анна; Гакман, Анна; Hakman, AnnaЯкість життя набуває все більшого визнання і використовується у процесі формування гуманістичної соціальної політики та вирішення її проблем з огляду на необхідність адаптації людини похилого віку до змінних умов. Водночас відбувається зростання показників якості життя для осіб похилого віку. Оцінка якості життя демонструється в двох формах: в аспекті ступеня задоволення об'єктивних потреб та інтересів, а також суб'єктивної задоволеності якістю життя саме особистості. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати парадигму якості життя у похилому віці. Для досягнення мети дослідження застосовувалася група теоретичних методів дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, метод синтезу, метод систематизації. Результати. Під час дослідження виокремлено два підходи до визначення якості життя: дедуктивний та індуктивний. Згідно дедуктивного підходу якість життя старшого населення країни базується на макропоказниках, Індуктивний підхід в якості безпосереднього об'єкта аналізу розглядає систему функціональних потреб індивіда та ступінь їх задоволення. Виокремлено, що якість життя для різних вікових груп похилого населення, змінюється від умов де проживають, від макро-суспільного і соціально-демографічного впливу. Висновки. Узагальнюючи вище зазначене, ми дійшли висновки, що вимірювання якості життя у похилому віці значною мірою залежать від експертних поглядів, а не простого погляду на важливі складові. Дослідження наукових поглядів має важливе значення для розробки сучасних знань про складові якості життя в похилому віці. Дані погляди варто розділяти на два підходи: дедуктивний та індуктивний. У похилому віці суттєвий вплив на якість життя мають як біологічні фактори, так і психологічні. Позитивне бачення старості як неминучого процесу онтогенезу, соціалізація на мікро- та макрорівні людей похилого віку є пріоритетними напрямками д