Факультет фізичного виховання і спорту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/32798286-0ff5-427c-87ee-42fdfd7e6aa9
Browse
2 results
Search Results
Item Парадигма якості життя у похилому віці: теоретичне обґрунтування(ТОВ "ТВОРИ", 2020) Гакман, Анна; Гакман, Анна; Hakman, AnnaЯкість життя набуває все більшого визнання і використовується у процесі формування гуманістичної соціальної політики та вирішення її проблем з огляду на необхідність адаптації людини похилого віку до змінних умов. Водночас відбувається зростання показників якості життя для осіб похилого віку. Оцінка якості життя демонструється в двох формах: в аспекті ступеня задоволення об'єктивних потреб та інтересів, а також суб'єктивної задоволеності якістю життя саме особистості. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати парадигму якості життя у похилому віці. Для досягнення мети дослідження застосовувалася група теоретичних методів дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, метод синтезу, метод систематизації. Результати. Під час дослідження виокремлено два підходи до визначення якості життя: дедуктивний та індуктивний. Згідно дедуктивного підходу якість життя старшого населення країни базується на макропоказниках, Індуктивний підхід в якості безпосереднього об'єкта аналізу розглядає систему функціональних потреб індивіда та ступінь їх задоволення. Виокремлено, що якість життя для різних вікових груп похилого населення, змінюється від умов де проживають, від макро-суспільного і соціально-демографічного впливу. Висновки. Узагальнюючи вище зазначене, ми дійшли висновки, що вимірювання якості життя у похилому віці значною мірою залежать від експертних поглядів, а не простого погляду на важливі складові. Дослідження наукових поглядів має важливе значення для розробки сучасних знань про складові якості життя в похилому віці. Дані погляди варто розділяти на два підходи: дедуктивний та індуктивний. У похилому віці суттєвий вплив на якість життя мають як біологічні фактори, так і психологічні. Позитивне бачення старості як неминучого процесу онтогенезу, соціалізація на мікро- та макрорівні людей похилого віку є пріоритетними напрямками дItem Аналіз структури вільного часу жінок похилого віку(ТОВ «Планер», 2019) Дудіцька, Світлана; Duditska, Svitlana; Гакман, Анна; Hakman, Anna; Випасняк, Ігор; Vypasniak, IhorУ похилому віці визначаються найрізноманітніші потреби, серед яких істотне місце відводиться соціально-психологічній потребі у збереженні здоров’я. Як правило, з виходом на пенсію різко знижується рівень доходів, зменшуються фізичні та духовні сили, а вільного часу стає більше (близько 8 годин в день). Втім, несприятливі умови і низька якість життя в сукупності з низькими доходами змушують пенсіонерів турбуватися, в першу чергу, про задоволення повсякденних потреб, а духовні, культурні потреби відсуваються на другий план. Тому важливе місце посідає структура вільного часу, який відводиться на рекреаційно-оздоровчу рухову діяльність жінок похилого вік. Метою нашого дослідження слугувало вивчення структури вільного часу жінок похилого віку. Методи. У процесі дослідження нами були використанні такі методи: аналіз наукових джерел, анкетування, методи математичної статистики. В соціологічному опитуванні, що проводилося в «Університеті третього віку» на базі Чернівецького комунального територіального центру соціального обслуговування «Турбота», взяли участь 91 респондентів, віком 60-73 роки. Результати. Нами було визначено обсяг та структуру вільного часу жінок похилого віку. У структурі рухової активності переважає малорухливий і сидячий спосіб життя. Щоденна недостатня рухова активність не забезпечує оптимального функціонування основних фізіологічних систем організму, не створює умов для зміцнення здоров'я. Вивчаючи структуру вільного часу жінок похилого віку, ми дійшли висновку, що вони ведуть малорухливий спосіб життя. Обирають таки види діяльності як перегляд телепередач, відео 9,6 %, товариські зустрічі 7,3 %, читання книг 5,8 %,читання преси 5%, вивчення іноземної мови 5%, слухання музики 3,8 %, що свідчить про сидячий малорухливий спосіб життя, який все ж таки переважає у даному віці. Тому для активізації структури вільного часу жінок похилого віку слід враховувати відповідність пропонованих форм організації вільного часу потребам та інтересам осіб похилого віку та ін.