Факультет фізичного виховання і спорту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/32798286-0ff5-427c-87ee-42fdfd7e6aa9
Browse
6 results
Search Results
Item Контроль тренувальної роботи у футзалі(ТОВ "ТВОРИ", 2020) Костюкевич, Віктор; Стасюк, Іван; Перепелиця, Олександр; Межвинський, Артем; Коннов, Станіслав; Kostyukevich, Viktor; Stasyuk, Ivan; Perepelitsya, Oleksandr; Mezhvinsky, Artem; Konnov, Stanislav; Костюкевич, Виктор; Стасюк, Иван; Перепелица, Александр; Межвинський, Артем; Коннов, СтаниславЕфективне управління процесом підготовки спортсменів базується на комплексному контролі їхньої підготовленості та змагальної діяльності. Важливою ланкою у проведенні самого тренувального процесу є контроль тренувальної роботи. У статті аналізується методичний підхід щодо контролю тренувальної роботи у футзалі. Мета: розробити та впровадити методику контролю тренувальної роботи кваліфікованих спортсменів у футзалі. Методи: аналіз та узагальнення літературних джерел; педагогічне спостереження; хронометраж тренувальної роботи; методи математичної статистики.Item Концепция двуциклового построения тренировочного процесса в хокее на траве в течении года на основе модельно-целевого подхода(ТОВ «Планер», 2018) Костюкевич, Віктор; Kostiukevych, ViktorВ статье характеризуется концепция двуциклового построения тренировочного процесса спортсменов высокой квалификации в хоккее на траве на основе модельно-целевого подхода. Цель исследования - разработать и обосновать концепцию двуциклового построения тренировочного процесса в хоккее на траве в теченииии года на основе модельно-целевого подхода. Методы исследования: анализ научно-методической литературы и данных Internet; педагогическое наблюдение; хронометраж тренировочной работы; методы математической статистики. Результаты исследования. Анализ литературных источников и данных Internet позволил прийти к выводу, что одним из путей оптимизации тренировочного процесса в олимпийском виде спорта - хоккее на траве - может быть модельно-целевой подход, предусматривающий такую последовательность: прогнозирование спортивных результатов; реализация цели прогнозирования; построение базовых моделей хоккеистов на траве высокой квалификации; разработка моделей тренировочных программ для этапов и периодов подготовки; планирование тренировочного процесса на основе моделирования; реализация плана тренировочного процесса и коррекция управленческих воздействий; поэтапное сравнение показателей подготовленности и соревновательной деятельности с со; сравнение результатов соревновательной деятельности с прогнозируемыми спортивными результатами. При планировании летнего тренировочного цикла хоккеистов на траве высокой квалификации на основе модельно-целевого подхода установлены обобщенные показатели нагрузок. В частности, для подготовительных периодов аэробные нагрузки должны составлять 54,0-57,1%; смешанные - 34,5-37,3%; аэробно-алактатного - 5,3-5,5%; анаэробно-гликолитических - 3,1-3,2%; для соревновательных периодов - аэробные нагрузки - 44,6-50,0%; смешанные - 47,1-51,0%; анаербно-алактатного - 1,8-2,7%; анаэробно-гликолитических - 1,1-3,2%. Выводы. Экспериментально обоснована концепция двуциклового построения тренировочного процесса спортсменов высокой квалификации в хоккее на траве на основе модельно-целевого подхода с учетом положений теории периодизации спортивной тренировки.Item Побудова тренувального процесу спортсменів на основі модельних тренувальних завдань.(ТОВ «Планер», 2018) Костюкевич, Віктор; Kostiukevych, ViktorУ статті аналізується один із напрямків підвищення ефективності побудови тренувального процесу спортсменів на основі модельних тренувальних завдань. Мета – розробити методичний підхід щодо розробки модельних тренувальних завдань як основних структурних лементів у тренувальному процесі спортсменів командних ігрових видів спорту. Визначено, що модельне тренувальне завдання являє собою чітко регламентований зміст рухової діяльності спортсменів, передбачає контроль компонентів тренувального навантаження і відповідає основній меті та спрямованості тренувального процесу. Основними компонентами модельних тренувальних завдань є: тривалість вправи, інтенсивність, режим координаційної складності, інтервал відпочинку, частота серцевих скорочень, коефіцієнт величини навантаження, коефіцієнт інтенсивності тренувального навантаження.Item Контроль за тренувальними та змагальними навантаженнями(Київ: КНТ, 2017) Костюкевич, Виктор; Костюкевич, Віктор; Kostyukevych, Viktor; Шевчик, Людмила; Шевчик, Людмила; Shevchyk, Lyudmyla; Sokol'vak, Ol'ha; Сокольвак, Ольга; Сокольвак, ОльгаПобудова тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації ґрунтується на закономірностях впливу тренувальних навантажень різної величини і спрямованості. Навантаження поділяються на специфічні і неспецифічні, локальні, регіональні і глобальні. Навантаження характеризується із «зовнішнього» і «внутрішнього» боку. Розрізняють шість зон спрямованості навантажень. У процесі тренувань особливу увагу варто зосередити на правильній послідовності навантажень, різних за характером впливу на організм спортсменів, а саме: алактатним мають передувати гліколітичні навантаження, аеробним – анаеробні алактатні та анаеробні гліколітичні навантаження.Item Теоретико-методичні аспекти програмування тренувального процесу спортсменів(Вінниця: ТОВ «Ландо ЛТД», 2016) Костюкевич, Віктор; Костюкевич, Виктор; Kostyukevych, VictorВ статті аналізуються теоретико-методичні аспекти програмування тренувального процесу спортсменів. Представлена модель програмування тренувального процесу, що включає: принципи, алгоритм, цільові установки, критерії ефективності.Item Програмування тренувального процесу кваліфікованих футболістів у річному макроциклі(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2016) Костюкевич, Віктор; Костюкевич, Виктор; Kostiukevych, ViktorУ статті розглядається проблема програмування тренувального процесу кваліфікованих футболістів у річному макроциклі. На основі структурно-системного підходу розроблені програми структурних утворень тренувального процесу: етапів, мезоциклів, мікроциклів, тренувальних занять. Програмування тренувального процесу дозволяє здійснювати цілеспрямований вплив на формування тренувальних ефектів і підвищувати ефективність удосконалення техніко-тактичної майстерності спортсменів.